Реферат: Предмет, методи та функції макроекономіки. Економічна система

1.Предмет макроекономіки.

2.Методи макроекономічного аналізу.

3.Функції макроекономіки.

4.Об'єкт макроекономічного аналізу - економічна система.

4.1.Поняття економічної системи та її типів.

4.2.Функціювання економічної системи.

4.2.1.Суспільне виробництво та його чинники.

4.2.2.Технологічний спосіб поєднання виробничих ресурсів.

4.2.3.Процес реалізації в економічній системі.

4.2.4.Процес споживання, відтворення економічної системи.

4.2.5.Регулювання макроекономічної системи.

4.3.Ринок як елемент економічної системи.

4.3.1.Ринок як економічна категорія.

4.3.2.Ринок трудових ресурсів.

4.3.3.Ринок інвестиційних ресурсів.

4.3.4.Ринок матеріальних ресурсів.

4.3.5.Ринок продуктів.

4.4.Економічний кругообіг.

4.4.1.Суб'єкти економічної системи.

4.4.2.Кругообіг ресурсів, продуктів і доходів в ринковій

економіці.

4.4.3.Економічний кругообіг в системі змішаної економіки.

4.4.4.Рух продукту, ресурсів і доходу в системі планової

(етатичної) економіки.

1. Широковживаним і добре відомим є визначення макроеконо-

міки як науки, що вивчає економіку з точки зору її цілостнос-

ті. Макроекономіка - це той особливий погляд на економічні

відносини, яким на них має дивитись керівник уряду, держав-

ний діяч, політик, зрештою, будь-який громадянин, коло заці-

кавлень якого не обмежується родинними проблемами.Іноді мак-

роекономіку називають теоритичною основою економічної полі-

тики держави. Таке визначення відображає той факт,що її вис-

новками керуються ті, хто формує і здійснює економічну полі-

тику.

Макроекономіка досліджує сутність, результати та нас-

лідки спільної економічної діяльності всіх учасників народ-

ного господарства.

Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, сис-

тематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумов-

люються механізмом функціювання народного господарства в

цілому.Слід розрізняти макроекономіку як сферу народного гос-

подарства і макроекономіку як науку.М. як наука об'єктом сво-

го дослідження має економічну систему суспільства як су-

купність усіх елементів і сфер економіки і суспільних еко-

номічних відносин.Отже, предмет М. включає:

- національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну

систему;

-окремі агрегати економіки,які охоплюють всі або великі групи

однорідних або подібних індивідуальних економічних суб'єктів

та їх економічні зв'язки(сфера матеріального і сфера нематер-

іального виробництва,державний і приватний сектори,сфера до-

машніх господарств тощо);

-сфери економічної системи(виробництво,розподіл,обмін і спожи-

вання суспільного продукту);

-економічні зв'язки між суб'єктами економічної системи (соці-

ально-економічні і організаційно-економічні відносини);

-стратегію економічної поведінки держави,тобто макро-

економічне регулювання і основи економічної політики.

Виходячи з цього,потрібно розмежувати дві сторони

предмету макроекономіки - позитивну і нормативну. Позитивна М.

це теоретична макроекономіка, специфічне завдання якої - при-

вести в систему,пояснити і узагальнити факти,що стосуються

механізму функціонування народного господарства як цілого.

Нормативна М. - це практичні рекомендації державі по прове-

денню певної економічної політики,пов'язаної з регулюванням

е.с. чи переходом до іншої е.с.

При цьому слід пам'ятати слова Дж.М.Кейнса щодо значення

економічної теорії взагалі:"Економічна теорія не є набором

уже готових рекомендацій,які застосовують безпосередньо в

господарській практиці.Вона є скоріше методом,ніж вчен-

ням,допомагаючи тому,хто оволодіє нею,приходити до правильних

висновків".

Необхідно виділяти і прикладну макроекономіку - кон-

кретну економічну науку,що розробляє конкретні моделі розвитку

економічної системи.

Ми вивчаємо теоретичний аспект макроекономіки.

Теоритична макроекономіка застосовує специфічний набір

методів і прийомів дослідження свого предмету.

Будь-яка наука,яка досліджує природу і суспільство,є

емпіричною у тому розумінні,що виходить із даних процесів і

явищ.М. також виходить із фактів життя.При цьому проводиться

різниця між відомими і невідомими даними -перші викорис-

товуються для наступних теоретичних узагальнень,а другі є ре-

зультатом теоретичного аналізу.

Ігнорування фактичних даних може привести до порушення

відповідності теорії реальній дійсності.Приклади такого роду

можна знайти в багатьох школах економічної на-

уки-зокрема,марксистсько-ленінському аналізі суспільних про-

цесів.Тому абсолютно неприпустимим є довільний відрив теорії

від відомих фактів,макроекономіка повинна забезпечувати

фактологічну коректність теоретичних формулювань.

2. Широке застосування в макроекономіці знаходять кількісні

методи,які допомагають йти від відомих фактів до неві-

домих.При цьому використання цих методів опирається на моде-

лювання макроекономічних процесів.

Аналіз макроекономічної системи на основі моделей прохо-

дить із застосуванням генетичного і функціонального підходів.

ex post- національне рахівництво;

ex ante - прогностичне моделювання.

Ex post(генетичний) аналіз базується на визначенні макро-

економічних параметрів минулого періоду з метою отримання ін-

формації про те, як національна економіка функціювала і які

результати досягла. На основі результатів ex post аналізу ро-

биться корегування макроекономічних концепцій та розробка но-

вих.

Аналіз ex ante(функціональний) - це прогнозне моделюван-

ня економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних

концепцій. Мета ex ante аналізу визначити,які фактори і яким

чином будуть впливати на значення макроекономічних показників

у майбутньому.

Макроекономіка - наука порівняно молода, дитя 20 стол-

іття.Вона оформилась як наука в 30-х роках, після світової

економічної кризи 1929-1932 рр., і на довгі десятиліття стала

центром економічних досліджень. Однак коріння макроекономіки

протягуються більш як на два століття назад.(Коротко з

історії розвитку М. в теоритичному аспекті В.М.Ковальчука

Макроекономіка с.12-13).

Теоретична М. застосовує специфічний набір методів і

прийомів дослідження свого предмету.

М. використовує діалектико-матеріалістичні методи, а

саме: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстракцію та інші.

Основним методом макроекономічного дослідження є економі-

ко-математичне моделювання.

Макромоделі - це математичні рівняння, в яких виражені

реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному виг-

ляді.

Створити модель - це означає знайти функцію, яка пов'я-

зує ендогенні та екзогенні параметри макромоделі.

Екзогенні величини - це величини, що знаходяться поза

макромоделлю ( як правило, це технологія виробництва та ха-

рактер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків).

Ендогенні величини - це величини, що визначаються в ре-

зультаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального

національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної за-

робітної плати, реальна ставка процента, рівень цін).

Функціональні зв'язки між ендогенними параметрами мають

таку класифікацію:

1. Поведінкові функції виражають переваги, які склалися в

суспільстві.Прикладом може бути функція споживання домашніх

господарств від доходу:

С = C(Y).

2. Технічні функції характеризують технічну залежність. Нап-

риклад, виробнича функція:

Q = f(Х1, X2 ,...., XN ).

3. Інституціональні функції зображають інституціонально уста-

новлені залежності між параметрами моделі.Наприклад, сума по-

даткових надходжень (T) є функцією від доходу (Y) та подат-

кової ставки Т(Y), яку встановлює відповідний інститут:

Т=f(T(Y),Y).

4. Дефініційні функції виражають залежності які виходять з

означення економічних явищ. Наприклад, сукупний попит на рин-

ку благ (Y) складається із споживчого попиту домашніх гос-

подарств(C),інвестиційного попиту підприємницького сек-

тора(I), витрат держави (G) та закордону (E):

Y=C+I+G+E.

Макроекономічні моделі поділяються на динамічні та ста-

тистичні. Статистичні моделі фіксують економічний процес на

початку та в кінці певного періоду і не зображають перехід

від одного стану до іншого. Динамічні моделі зображають еко-

номічні процеси з урахуванням фактора часу.

3. Функціональне призначення М. випливає із її предмету. До

основних функцій М. слід віднести: теоретичну або пізнавальну

(дослідження економічної системи та її агрегатів, побудова

моделей цих процесів); виховну (виховання макроекономічного

мислення); прогностичну(прогнозування розвитку економічної

системи); практичну(розробку рекомендацій для державної пол-

ітики і створення конкретних макроекономічних моделей); мето-

дологічну(М. як складова економічної теорії є теоретичним