Реферат: Т.Мельничук – життєвий і творчий шлях

Воістину почуваєшся на межі божевілля, заглибившись у такі рядки.

Задля осмислення світоглядних позицій поета ще раз повернемося до трактування понять Віри, Надії і Любові у його житті. Ці три зорі були провідними у творчості Т.Мельничука, водили його по важких скрижалях життя, давали наснагу до чогось високого і знаменитого.

Чуйте не катуйте
Я двигаю хрест
ризи мої
Загубив усевишній
у тундрі
ризи воскреснуть
бо Христос
воскрес.

Поет відчував свою місію провідника, проповідника слова волі, часу, буття, знав, що слова його воскреснуть і відізвуться невгасимими почуттями в душах сліпців упокореного народу, хоч і з запізненням:

Воскресіння прийшло з
запізненням
В час такий без мети
воскресають
І нехай. Убиваю зневір’я піснею
Вірю тільки в чуттів незгасання..

В основі поняття і осмислення Віри Поетом - роздвоєння, яке було притаманне йому впродовж всього життя: з одного боку прагнення піднятись на вершини духовного осягнення світу, а з другого - бути людиною з її матеріальними щоденними реаліями. (Мається на увазі прагнення засвітити родинне вогнище: створити міцну сім’ю, виховати дітей).

Віра допомагала Поетові створити собі певний і доступний тільки йому Світ, в якому він садить свій Сад, в якому є все, чого так бракувало йому у знедоленому й холодному житті: і дерев, які плодоносять навіть взимку, і золота рибка як тотем, оберіг звичаїв і традицій гуцулів, і олені з оленятками, коні з лошатками, коники-цвірконики, трудівниці-бджілки, гуси-лебеді, чайки, перепілки.

Список використаної літератури

Андріяшко Т. Тарас Мельничук – хто він? // Дзвін. – 1992. - №3.

Пам’яті Тараса Мельничука. // Літературна Україна. – 1996. - №5.

Кут С. Міфологічні коди поетичного мислення Тараса Мельничука // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. - Вип. IV. - Івано-Франківськ: Плай, 1999. - С. 70-76.

Медвідь В. Князь роси: Есе [Про Т. Мельничука] // Сучасність. - 1992. - № 10. - С. 18-22.

Мельничук Т. Вірші [датовані 25. ІІ 1980] // Тижневик Галичини. - 1998. - 20 серпня.

Мельничук Т. Вірші // Дніпро. - 1964. - № 5. - С. 22-23.