Реферат: Історична повість Богдана Лепкого 'Мотря'

Сон — це "випадання з безупинного потоку часу, розмикання-його невблаганної неперервності" . У ньо­му з калейдоскопічною швидкістю можуть бути представ­лені фантастично сконцентровані чи розгорнуті варіації часу і простору, що провіщають кращі чи гірші ситуації й обставини. Сни ж у повісті Б.Лепкого "Мотря" спричине­ні однією проблемою — змаганнями гетьмана за суве­ренність України. Вона пов'язана з коханням героїв.

Сновидіння Івана Чуикевича (озеро в ліску), на пер­ший погляд, не відбігає далеко від часу дії. Воно ніби­то є відображенням прагнень канцеляриста захистити від усіляких несподіванок кохану гетьмана Мотрю. Нас­правді ж перекидає місток у майбутнє, у час Полтавсь­кої битви, коли козакові доведеться боротися за честь і волю Гетьманщини.

Про скорий крах Мотриних надій і гетьманських мрій щодо визволення рідної землі "повідомляє" сон дочки генерального судді у Бахмачі: "Ходила з гетьма­ном по облаках, шукаючи своєї зорі", її зоря "в без­вість покотилася... Темно..." Гетьманова "полум'ям спа­лахнула, півнеба загравою озарила і — згасла. Темно, аж чорно. Хитаються хмари під ногами, небо, як роз­бурхане море, ні йти по ньому, ні на землю вернути...

Добре, що білі коні женуть. Чорні сани безголосо сунуться за ними... Мотрю якась зимна рука потягнула в сани, — женуть... Місяць, сонце, зорі — все таке ве­лике, жахливе, чуже — позасвітне.

— Тпру! — і сани спинилися перед монастирською оградою..." (С.374).

Топос зорі має подвійне значення. Він відображає до­лю людини і водночас ототожнюється з її мріями і дома­ганнями. Яскравість зорі вимірюється тим значенням, яко­го досягає людина в суспільстві, і величчю її прагнень. Те­мінь, чорнота, хмари, розбурхане море сигналізують про трагедію, безвихідь, крах надій. Білі коні з чорними сань­ми символізують біль і жаль, а монастирська брама є сво­єрідним знаком прощання зі світом. Справді, Мазепине намагання здобути Україні волю захопить багатьох, та все ж зазнає невдачі. Й ідея суверенності тривалий час не пробиватиметься назовні, хіба що жеврітиме десь у гли­бинах душ, мовби за стінами монастиря.

Можна сказати, що художній хронотоп "Мотрі" відби­ває загальні естетичні та філософські уявлення автора про зображувану ним добу (початок ХУІІІст. на Україні) та проекцію її у масштаби майбутнього. Спрямований він на відтворення об'єктивних сторін життя, на аналіз пере­живань героїв. Цікаво, що Б.Лепкий не намагається дати широкого опису просторових одиниць, а просто називає їх, як це роблять у поетичному творі, залишаючи за чи­тачем право на найрізноманітніші асоціації.