Реферат: Дмитро Чуб (Дмитро Нитченко)

В цьому питанні ближчий до історичної правди відомий письменник і дослідник з української діаспори Василь Барка. У монографії “Правда Кобзаря” (Нью-Йорк, 1961) він писав: “…Знаходилися серед російської громади однодумці його, справжні світочі творчої думки і протестанти проти москалізму. Передусім - митець, що був найсвітлішою постаттю для молодого Шевченка, вчителем його, духовним батьком і захисником… Поет звав його: “Карл Великий”; то маляр Карл Брюллов”.

Окремо пише Д.Чуб про патріотизм Шевченка. Д.Чуб все таки не уникає певної “міфологізації”: “можливо, це викликано й тим, що, скажімо, Шевченко - національний символ України, в свідомості багатьох поколінь він значить куди більше, ніж просто поет і художник” . Хоча, тут він свідомо протиставляє себе радянським шевченкознавцям: “патріотизм і боротьба проти Росії за вільну Україну - це складова частина життя і творчості Т.Шевченка. Та не так його хотять показати сьогодні підсовєтські критики”. В площині національних взаємин Д.Чуб спростовує твердження про те, що поет зрікся України, написавши ряд творів російською мовою. Це він доводить на прикладі перекладу російською мовою поеми “Слєпая”, яку Шевченко свідомо не друкував за свого життя.

Документальна новела “Улюблені пісні” найменша в творі Д.Чуба. Та вона насичена важливими спостереженнями. До найулюбленіших пісень поета належали “Зіронька”, “Тяжко-тяжко в світі жити” та деякі інші. Талант Шевченка виявився не тільки у вмінні писати і малювати, але й в гарному співі. До того ж співав він з великою проникливістю, захоплювався предметом свого співу.

Замальовка “Арешт поета” відтворює події 5 квітня, коли Шевченко поспішав на весілля М.Костомарова, де мав би бути старшим боярином, але його заарештували на переправі. Цим розпочалися довгі роки неволі. Причини арешту й самого суворого покарання поета в його образливих поетичних випадах проти царської родини, за гроші якої його було звільнено з кріпацтва. Та Д.Чуб наполягає на ідейній участі Шевченка в діяльності Кирило-Мефодіївському братстві. Вже в наступних оповідях “На шляхах неволі”, “Полювання на тигра” і “Шевченко на сцені” в хронологічній послідовності автор подає роки заслання поета, вказуючи на негативні й зрідка позитивні моменти цього періоду. Важко переживав поет не скільки фізичні страждання, скільки духовний гніт.

Одна з особливостей обдарування Д.Чуба полягає в тому, що він вдало вибудовує матеріал у своїх історичних новелах. Виграшним виявився ракурс динамічного розгортання подій, чого не так легко досягти, коли справа йдеться про загальновідомі документальні речі. З цього погляду варта уваги замальовка “На крилах слави”. Тут представляється Кобзар дещо в незвичному для нього стані: “У Петербурзі наш поет скоро стає модною постаттю. Старі й нові друзі, земляки й чужинці - вся петербурзька еліта шукає знайомства і приятелювання з Шевченком”.

Важко собі уявити метаморфози життя, що, як на хвилях, то опускало, то піднімало поета.
Та незважаючи на те, що він був оточений увагою з боку найвидатніших людей того часу, серце його було в Україні. Особливо хвилююче Д.Чуб зображує останню подорож Шевченка в Україну. Це було повернення не тільки до своїх братів, але й повернення до своїх старих знайомих. Та і для багатьох без пафосу він став рідним завдяки своїм життєвим поезіям. Новела “Нове видання “Кобзаря” розкриває своєрідний тріумф українського слова за умов жорстких утисків.

Але важкі роки солдатчини далися взнаки на здоров’ї поета. Знесилений хворобою, він помирає. Д.Чуб ретельно подає опис подій, що пов’язані зі смертю великого Кобзаря. Він не залишився самотнім, та вже ніщо не могло його врятувати. Смерть прийшла до Шевченка саме в час нового піднесення його творчої активності. Не дожив він і до виплеканої мрії - відміни кріпацтва. Та смерть не знищила найголовнішого - його духовну спадщину, що стала надбанням України.

Таким чином, є підстави твердити, що твір Д.Чуба “Живий Шевченко” розкрив основні віхи життя й творчості нашого Кобзаря. У відносно невеликому за обсягом витворі було сконцентровано за певними ідейними домінантами наявний біографічний матеріал. Сам автор не виступає в ролі стороннього глядача, часто сам включається в оповідь, дає свою оцінку тому чи іншому висловлюванню поета. Його твір і сьогодні читається легко й є одним з кращих творів про Шевченка для дітей.

Отже, праця Дмитра Чуба йде на велику Україну. Письменник мріяв про такий час, вірив у те, що він настане. Привітаймо ж і його, і себе з цією подією.

Використана література:

Акимова А. История и биография // Прометей. Историко - биографический альманах "ЖЗЛ" - 1966. - Т. 1. - С.347-353.

Братусь І. Життєва концепція молодого вчителя мусить ґрунтуватися на міцній національній основі. Інтерв’ю з Оксаною Іваненко. - Літ. Україна. - 1997. 25 грудня.

Братусь І. Уславлений у біографічному жанрі // Творчість І.Котляревського в культурологічному контексті доби. - К., С. 18 -22.

Братусь І. Осягання національної свідомості в романі Оксани Іваненко "Тарасові шляхи" // Зб. наук. пр., присвячений 185-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка. - К., 1999. - С.137-144.

Братусь І. З досвіду проведення уроків з позакласного читання за творчістю Оксани Іваненко // Шляхи підвищення ефективності вивчення української мови та літератури (Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції, 17-18 листопада 1999 р. - К., 2000. - С.195-206.