Реферат: Японське право. Джерела права сучасної Японії. Система права сучасної Японії

На регулювання сфери торгово-економічних відносин, діяль­ності корпорацій та інших приватних правових інститутів також вплинуло американське право. Оновлено традиційні галузі пра­ва. Фактично заново створено конституційне право. Оформи­лися нові галузі права — право людини на соціальне забезпечен­ня, господарське, екологічне. Виділилися підгалузі медичного, освітнього права та ін.

Демократичними досягненнями Конституції Японії, крім за­значених, є зафіксовані в ній права громадян у кримінально-процесуальній сфері:

- право на захист і судовий розгляд обвинувачення;

- заборона незаконного арешту і незаконних обшуків;

- право обвинуваченого на відкритий, неупереджений, без зволікань, розгляд справи;

- заборона застосування покарання без відповідної правової процедури та ін.

З метою захисту прав підозрюваного в Конституції закріпле­на така норма: «Ніхто не може бути примушений давати показан­ня проти самого себе. Показання, одержане із застосуванням примусу, під катуванням або під погрозою або після невиправдано тривалого арешту чи тримання під вартою, не може розглядати­ся як доказ». Проте при втіленні в життя нових принци­пів попереднього слідства і судочинства зберіг своє значення тра­диційний принцип: «Визнання — найперше з усіх доказів».

Закон. Кодифікація

Сучасні закони і кодекси Японії, які перетворилися на одне із основних джерел права, не є плодом виключно національного утворення. Як уже відзначалося, вони складалися спочатку на зразок німецьких і французьких кодексів. Після Другої світової війни створюються нормативно-правові акти, зорієнтовані на американське законодавство. При цьому враховуються націо­нальні норми-традиції, шануються ритуали.

Чинна на цей час система законодавства Японії створювала­ся починаючи з кінця XIX ст. Її можна назвати змішаною. Правда, вона не є аналогічною змішаному (гібридному) типу право­вої системи — скандинавській чи латиноамериканській групі. В Японії запозичення тих чи інших елементів континентального і загального права відбувалося безсистемне. Запозичені норми законів спорадично, час від часу впліталися у тканину японсь­кого права, що зберігає спадкоємність традиційних норм моралі і звичаю. Своєрідність законодавства значною мірою визнача­ється особливостями правового мислення, інформаційно-пра­вового насичення, узагальненого відображення зв'язків як з на­ціональним минулим, так і зі світовими досягненнями у галузі юриспруденції.

На цей час в Японії застосовуються Цивільний (1898 p.) і Торговий (1899 p.) кодекси (в їх основі лежить німецька модель) із значними змінами і доповненнями, внесеними відповідно до Конституції. Наприклад, у Цивільному кодексі закріплені право приватної власності, свобода договору. Встановлено право дру­жини на спадкування майна чоловіка, якого до Конституції вона не мала, та ін. Цивільний процесуальний кодекс 1926 p., підго­товлений на зразок австрійського законодавства і спрямований на посилення ролі суду в ході розгляду справ, зазнав лише не­значних змін. Кримінальний кодекс 1907 p. діє в редакції 1947 p. з подальшими змінами і доповненнями.

Внесення змін і доповнень до кодексів — лише частина ро­боти законодавця. Велику питому вагу мають закони, які не вклю­чаються до кодексів, а доповнюють їх. Протягом 1946-1950 pp. відповідно до Конституції прийняті закони про парламент, суд, кабінет міністрів, виборчий закон, закони про місцеву автоно­мію, громадянство, судоустрій, прокуратуру, адвокатуру та ін., які стосуються державної організації життя японського суспіль­ства. У 1948 p. почав діяти новий Кримінально-процесуальний кодекс, деякі інститути якого запозичені із американського пра­ва. Закон про поліцію 1947 p. вніс зміни до системи її підконтрольності, перенісши центр ваги на місця.

Велика група законів створена для регулювання економічних відносин. Це закони про заборону приватної монополії та підт­римку приватної торгівлі, так званий «антимонопольний закон» (1947 p.); про обіг цінних паперів (1948 р.); про відновлення компаній (1955 р.); про контроль за біржами і цінними папера­ми. Вони, як правило, копіювали американські закони. З метою залучення до країни англо-американського капіталу ще у 1922 p. було прийнято закон про довірчу власність з урахуванням аме­риканського законодавства.

Значна увага приділяється проведенню кодифікаційних ро­біт у сфері регулювання трудових і пенсійних відносин. Закон про трудові спори 1947 p. визначає умови праці, тривалість ро­бочого часу, надання відпустки та ін. Законодавство про пенсій­не забезпечення (10 законів) складним. Система пенсій багато­манітна. Встановлюється виплата пенсій за старістю залежно від страхових внесків робітника, підприємця, держави; виплата пе­нсій у разі втрати годувальника, через хворобу та ін.

Істотне місце в системі законодавства посідають закони про охорону довкілля. У 1967 p. був прийнятий основний закон про контроль за забрудненням навколишнього середовища. Згодом з'явилися закони про покарання за правопорушення, які поля­гають в забрудненні навколишнього середовища, небезпечному для здоров'я людини (1970); про запобігання смороду (1971), який передбачає організаційні заходи щодо утилізації відходів і підтримання чистоти в міських умовах; про відшкодування шко­ди, заподіяної відпрацьованими мастилами (1975); про вібрацію (1976) та ін.

За змістом і технікою виконання закони Японії не поступа­ються європейським, однак їхнє практичне застосування значно слабкіше. Як і раніше, в силі залишаються традиції, правові норми та інститути національно-історичного походження. Особливу роль відіграють правила зовнішньо пристойної поведінки — по­ступливість, примирення, доброзичливість, які виключають зо­внішній тиск на особу. З сучасними кодексами і процесуальни­ми нормами уживаються традиції позасудового вирішення спо­рів.