Реферат: Типологія держав. Деякі наукові концепції сучасної держави

XX ст. дало низку наукових концепцій сучасної держави, що обумовлено політичними процесами, які відбуваються в ній. Так, специфічний шлях розвитку державності деяких країн Азії та Африки (державна влада тут була узурпована партійною верхів­кою) породив наукову концепцію так званої перехідної державно­сті. Перехідна держава не вписується в рамки марксистсько-ленінської формаційної типології (рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична). Не підпадає вона й під критерій ци­вілізаційного підходу.

Відповідно до даної концепції перехідною є державність, що виникає в ході національно-визвольної боротьби незалежних народів і спирається на різнотипні виробничі відносини. У по­дальшому, в міру переваючого розвитку пануючої форми влас­ності (тут уже формаційний критерій), подібні держави повинні приєднатися до певного історичного типу держави — капіталіс­тичної або соціалістичної. Так виникла теорія про перехідну дер­жаву — державу соціалістичної орієнтації (орієнтація на общин­ну, спільну власність) і державу капіталістичної орієнтації (орі­єнтація на збереження приватної власності).

Перехідні держави були в усі історичні періоди. На європейському континенті, де позначився класичний ва­ріант їх розвитку, — це держави, перехідні (а) від рабовласниць­кого типу до феодального; (б) від феодального до буржуазного (капіталістичного); (в) від буржуазного до неокапіталістичного (інакше — до посткапіталістичного).

Україна також переживає перехідний період. Вона належить додержав, що взяли курс на гуманістичний демократичний пра­вовий розвиток.

Концепція держави «загального благоденства» (Дж. Мюрдаль, Дж. Стречи та ін.) висунута у середині XX ст. щодо розвинутих капіталістичних держав (так званих «максимальних» держав). Ця теорія стала противагою, антиподом концепції держави «нічно­го сторожа» («мінімальної» держави), що відстоювала невтру­чання держави в економічну сферу, у відносини робітника та підприємця, у соціальні питання. Теорія держави «благоденст­ва» взяла за основу ідею англійського економіста Дж.-М. Кейнса, відповідно до якої активне втручання держави в економічне життя є панацеєю від усіх соціальних негод, засобом згладжу­вання класових суперечностей, оздоровлення і стабілізації еко­номіки. Держава трактувалася як надкласова, що втратила свою стару класову сутність завдяки встановленню прогресивних по­датків, перерозподілу національного доходу, наданню соціаль­них послуг та ін.

Концепція держави «загального благоденства» є одним із варіан­тів теорії соціальної держави (див. главу «Соціальна правова дер­жава»).

Теорія «конвергенції» набула популярності наприкінці 50-х ро­ків XX ст. (П. Сорокін, Дж. Гелбрейт та ін.). Відповідно до цієї теорії в умовах науково-технічної революції (НТР) втрачається відмінність між капіталістичною та соціалістичною державами, відбувається їх зближення шляхом запозичення одна у одної позитивних рис, створюється «єдине постіндустріальне суспіль­ство». Процес «соціалізації» капіталістичної держави проявля­ється в елементах планування і державного регулювання еконо­міки. Процес капіталізації в соціалістичній державі полягає у зживанні «надмірної жорсткості» центрального державного управ­ління, визнанні приватної власності, розвитку ринкової еконо­міки, політичного плюралізму і мирного співіснування у сфері ідеології. У перспективі влада в конвергентному суспільстві, від­повідно до теорії, позбавиться класового характеру і суспільно-політичного забарвлення (капіталістична і соціалістична), управління перейде до менеджерів (управляючих) — особливого прошарку, що виник у ході НТР. Ця теорія протистояла марксистсько-ленінській теорії про відмирання держави і перерос­тання соціалістичної держави в суспільство комуністичного са­моврядування.

У СРСР також виникли течії, за основані на вихідних поло­женнях цієї теорії. Наприклад, А.Д. Сахаров визначав конверге­нцію як «такий, що реально відбувається, історичний процес зближення капіталістичної та соціалістичної світових систем, ко­трий здійснюється в результаті зустрічних плюралістичних змін в економічній, політичній, соціальній та ідеологічній сферах».

Ідеї про зближення і взаємовплив держав, що мають різно­манітні соціальні системи, є раціональними і потребують вирі­шення важливого питання про співвідношення внутрішньодер­жавного і міжнародного права.

В сучасних умовах, коли змінюється соціально-правова ха­рактеристика буржуазних держав, коли колишні «соціалістичні» держави, у тому числі Україна, стали на шлях формування гро­мадянського суспільства і побудови правової держави, виникла концепція майбутніх буржуазних і соціалістичних держав — дер­жави соціальної демократії, соціальної правової держави (див. главу «Соціальна правова держава»).