Реферат: Система обов'язків людини і громадянина. Система прав дитини

загальні;

спеціальні;

індивідуальні.

Загальні гарантії прав, свобод і обов'язків:

1. Соціально-економічні — єдність соціально-економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг, фінансових кош­тів, свобода економічної діяльності. Визнання і рівний захист усіх форм власності. Соціальне партнерство між людиною і дер­жавою, робітником і роботодавцем, захист конкуренції у під­приємницькій діяльності.

2. Політичні — наявність розвиненої системи народовладдя, реальної можливості особи брати участь в управлінні державою безпосередньо або через представницькі органи. Політична бага­томанітність. Можливість користуватися своїми правами та сво­бодами, захищати свої інтереси. Поділ влади. Наявність незале­жної конструктивної опозиції, політичного плюралізму та ін.

3. Ідеологічні (духовно-моральні) — ідеологічна багатоманіт­ність. Заборона монополізації ідеології. Заборона релігійної, расової ворожнечі. Демократична громадська думка. Необхідний освітній рівень (загальнодоступність і безплатність освіти). Доступ до інформації та ін. Конституція України затвердила політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність і неможливість ви­знання державою будь-якої ідеології як обов'язкової (ст. 15).

4. Юридичні — система юридичних засобів і способів охорони і захисту прав людини і громадянина. Обов'язок держави забез­печити особі права на судовий захист та інші способи захисту, не заборонені законом, а також право на одержання кваліфіко­ваної юридичної допомоги.

а) Юридичні гарантії стосуються насамперед правотворчої діяльності держави, способів закріплення прав людини і прин­ципів дії фіксуючих їх норм, визначення порядку реалізації прав, форм їх охорони.

У кожній державі права людини закріплюються або в кон­ституції, або в спеціально присвяченій ним декларації. У поточ­них законах і підзаконних юридичних актах передбачаються процедури, механізми реалізації і захисту основних прав люди­ни, закріплених у конституції. Норми про права людини можуть мати як пряму дію, так і дію через конкретні спеціальні закони, що встановлюють форми їхньої реалізації. Принцип прямої дії (закріплений у Конституції України) є демократичнішим, проте його реалізація припускає високий рівень правової культури.

У наш час в Україні, крім Конституції України, діє ряд зако­нів, які гарантують реальність прав у сфері економіки (привати­зація, власність, підприємництво), у галузі політики (громадян­ство, свобода преси, об'єднань громадян та ін.), у соціальній сфері (захист прав споживачів, охорона праці та ін.).

б) Важливо не лише законодавче закріплення прав, але й адекватне сприйняття чинного нормативного матеріалу всіма його адресатами, що знаходить вираження в безпосередній діяльнос­ті, яка реалізує право, та у правозастосовній діяльності держави. Остання включає можливість примусового виконання прав гро­мадян і усунення перешкод на шляху їхньої реалізації.

За допомогою гарантій прав і свобод людини здійснюється їхнє забезпечення, тобто створення умов для їхнього здійснен­ня. Забезпечення прав і свобод людини включає три елементи (на­прямки) державної діяльності:

• створення умов для реалізації прав і свобод людини — шля­хом позитивного впливу на формування їх загальносоціальних гарантій;

• охорона прав і свобод людини — шляхом проведення про­філактики їх порушень;

• захист прав і свобод людини— відновлення порушеного правового статусу, притягнення порушників до юридичної від­повідальності.

У літературі висловлюються різноманітні точки зору з при­воду понять захисту та охорони прав людини. Зрозуміло, що ці поняття не можна ототожнювати.

Охорона кожного права існує постійно і має на меті забезпе­чити дію права. Вона передбачає превенцію, тобто недопущен­ня протиправних дій. Отже, охорона прав і свобод — стан пра­вомірної їх реалізації під контролем соціальних інститутів, але без їх втручання.

Необхідність вдавання до захисту прав з'являється лише при перешкоді їх здійсненню, або порушенні, або погрозі порушен­ня. Захист може здійснюватися шляхом втручання органів дер­жави в процес реалізації прав і свобод як охоронна реакція на об'єктивний чинник відхилення від правопорядку, виражатися в санкції, відповідальності, а також, наприклад, у гарантіях осо­бистої безпеки співробітників міліції.

Юридичні гарантії прав людини поділяються на:

- гарантії реалізації прав;

- гарантії охорони прав;

- гарантії захисту прав.

Гарантії охорони — встановлення меж здійснення прав і свобод, їх конкретиза­ція в законодавстві;

встановлення процедур, засобів заохочення, стимулювання, пільг для ініціативної реалізації прав;

встановлення засобів профілактики і запобігання правопо­рушень.

Гарантії захисту — конституційний нагляд, контроль, відповідальність правопо­рушника;

встановлення заходів відповідальності винних за порушення прав і свобод громадян;

встановлення заходів захисту прав, відновлення порушено­го права.