Реферат: “Салічна правда” – пам’ятка ранньофеодального
Обставиною, що обтяжує покарання, є вбивство “юрбою”, тобто групове:
ХLI. Про людиновбивство юрбою.
1. Якщо хто позбавить життя вільного франка або варвара,
що живе по Салічному закону, і буде впійманим, присуджується до сплати 8000 динарів, що складає 200 солідів.
2. Якщо ж труп його вкине в колодязь або у воду, або
прикриє його гілками або чим іншим, присуджується до сплати 24000 динарів, що складає 600 солідів.
Приб. 1-е. Якщо не приховає, присуджується до сплати 8000 динарів, що складає 200 солідів.
Серед них особлива увага приділяється крадіжці, пограбуванню, підпалу і заподіянню шкоди майну.
Особливим захистом користується майно, що знаходиться в будинку і на обгородженій ділянці. Крадіжка зі зломом або з обгородженої ділянки каралася підвищеним штрафом. При встановленні розміру штрафу враховується також вартість викраденого. Аналіз статей Салічної Правди дає змогу виділити деякі злочини проти власності та передбачені за це покарання: про крадіжку свиней (ІІ), про крадіжку рогатих тварин (ІІІ), про крадіжку вівць (І/), кіз (/), собак (/І), птахів (/ІІ), про крадіжку бджіл (/ІІІ), про шкоду, заподіяну ниві або якому-небудь огородженому місцю (ІХ), про підпали (Х/І) та ін.
Штрафи за злочини проти власності різноманітні, але достатньо високі, інколи у декілька разів перевищують заподіяну шкоду:
III. Про крадіжку рогатих тварин
1. Якщо хто вкраде молочне теля, і буде впійманим ,
присуджується до сплати 120 динарів, що складає 3 соліди.
2. Якщо хто вкраде однорічну або дворічну тварину,
і буде впійманим присуджується до сплати 600 динарів, що складає 15 сол.
3. Якщо хто вкраде бика або корову з телям,
присуджується до сплати 1400 динарів, що складає 35 солідів.
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде корову без теляти, присуджується до сплати 30 солідів, не рахуючи ціни вкраденого.
Злочини проти порядку відправлення правосуддя.
До цих злочинів належить: неявка в суд, лжесвідчення та ін.:
І. Про виклик на суд
1. Якщо кого буде викликано на суд (ad mallum) по законам
короля, і той не явиться, присуджується до сплати 600 динарів, що складає 15 солідів.
2. Якщо ж хто,викликавши іншого на суд, сам не явиться, і якщо його не затримає яка-небудь законна перешкода, присуджується до сплати 15 солідів на користь того, кого він викликає на суд.
3. І той, хто визиває іншого на суд, у супроводі свідків повинен прийти до його будинку і, якщо останній опиниться у відсутності, мусить викликати дружину або кого-небудь з його домашніх з тим, щоб вони повідомили його про виклик на суд.
Якщо ж (відповідач) буде зайнятий виконанням королівської служби, він не може бути викликаним на суд.
Порушення приписів короля.
Порушення приписів короля каралося дуже жорстоко, воно прирівнювалося до такого злочину, як вбивство.
Отже, основним видом покарання, що застосовувався до вільних людей був штраф. Він ділився на дві частини: одна йшла потерпілому, або найближчим родичам, а друга, в розмірі третини штрафу, надходила на користь держави в особі короля.
У випадку покарання у вигляді оголошення поза законом передбачалася також конфіскація майна.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
История государства и права зарубежных стран: [Учеб. для студентов юридических вузов и факультетов]/[О. А. Жидков, Н. А. Крашенинникова, В. А. Савельев и др.].- М.: НОРМА-ИНФРА. Ч. 1.- 1998.
Всеобщая история государства и права: Учеб. для вузов по спец."Юриспруденция"/[Батыр К. И., Филиппова Т. П., Черниловский З. М.]; Под ред. К. И. Батыра.- М.: Былина, 1999.
Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник/ Під заг. ред. д.ю.н., проф. Джужи О.М. – Київ: НАВСУ, «Правові джерела», 2000.
Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учеб.пособие/Под ред. З. М. Черниловского; Сост. В. Н. Садиков.- М.: Гардарика, 1996