Реферат: Поняття і ознаки юридичної відповідальності. Принципи і функції юридичної відповідальності

Відповідно до правовідновлючої і каральної (штрафної) функ­цій виділяють правовідновлюючу і каральну (штрафну) відпові­дальність.

У разі застосування до особи примусових заходів охоронного (карального) характеру діє принцип презумпції невинності, тобто припущення, відповідно до якого обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Це важлива конституційна гарантія охорони прав особи, що виключає необгрунтоване обвинувачення і осуд.

Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

Залежно від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційну, матеріальну, дис­циплінарну, адміністративну, цивільно-правову, кримінальну.

Розглянемо їх за допомогою схеми:

Види юридичної відповідальності
Конституційна (юридична підстава — Конституція)	— настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи} до конституційно-правової відповідальності вирішується судом
Матеріальна (юридична підстава — КЗпП)	— настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. При тягає до відповідальності адміністрація підпри­ємства. Захід матеріальної відповідальності — грошове стягнення. Правозастосовний акт — наказ.
Дисциплінарна (юридична підстава — КЗпП)	–– накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпоряд­чо-дисциплінарну владу над конкретним пра­цівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків: 1) відповідно до правил внутріш­нього трудового розпорядку; 2) в порядку під­порядкованості; 3) відповідно до дисциплінар­них статутів і положень. Реалізується виключно в рамках службової під­порядкованості. Засоби дисциплінарної відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення. Правозастосовний акт — наказ.
Адміністративна (юридична підстава — КпАП)	–– накладається за адміністративні правопо­рушення органами державного управління (ор­ганами так званої адміністративної юрисдик­ції) до осіб, що не підпорядковані їм по службі. Заходи адміністративної відповідальності — попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) і т.ін. Правозастосовний акт — рішення
Цивільна (юридична підстава — ЦПК)	настає з моменту правопорушення — неви­конання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконан­ня неналежним чином, заподіяння позадого­вірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров'ю чи майну особи. Її особливість полягає у добровільному виконанні правопо­рушником відповідальності без застосування примусових заходів. Державний примус ви­користовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи) до цивільно-правової від­повідальності вирішується судом, арбітражним судом або адміністративними органами дер­жави за заявою учасника правовідносини або потерплого. Заходи цивільно-правової відповідальності — від­шкодування майнових втрат, скасування не­законних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести нега­тивні майнові наслідки. Правозастосовний акт — постанова.
Кримінальна (юридична підстава — КПК)	— настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з мо­менту офіційного обвинувачення, реалізуєть­ся виключно в судовому порядку. Заходи кримінальної відповідальності — жорст­кі заходи кримінального покарання, які впли­вають на особу винного іпозбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі та ін.; застосовуються лише в судовому порядку. Правозастосовний акт — вирок.

Відзначимо, що в науковій літературі та у кодексах деяких держав (наприклад, Росії) існують розбіжності щодо питання про те, чи можуть юридичні особи нарівні з фізичними бути суб'єктами адміністративної відповідальності. Одні автори вва­жають, що три види юридичної відповідальності — криміналь­на, адміністративна, дисциплінарна — настають виключно за винні діяння і розраховані по самій своїй сутності лише на фізич­них осіб (відображено в КлАП РФ). Другі вимагають встанов­лення адміністративної відповідальності за протиправні або за протиправні винні діяння фізичних і юридичних осіб (відображено в Торговому кодексі РФ, Податковому кодексі РФ). Треті, з огляду на першу позицію — адміністративної відповідальності лише фі­зичних осіб, доповнюють її відносно юридичних осіб у такий спосіб: для юридичних осіб у сфері державного управління має пе­редбачуватися фінансова відповідальність, супроводжувана адмі­ністративною, дисциплінарною чи кримінальною відповідальністю посадових осіб, конкретно юридичної відповідальності винних у вчи­ненні відповідного правопорушення — проступку або злочину.

Види юридичної відповідальності залежно від її функцій.

1. Правовідновлююча (цивільно-правова і матеріальна) — при­мус, як правило, не виявляється; має місце добровільне виконан­ня правопорушником відповідальності. Державний примус за­стосовується у разі виникнення конфлікту між учасниками пра­вовідносин.

2. Штрафна (каральна) (кримінально-правова, адміністрати­вно-правова) — примус проявляється: а) в обмеженні прав особи, яка притягається до відповідальності (позбавлення права обій­мати певні посади, позбавлення права керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо);

б) у накладенні додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення режиму індивідуального ліцензування тощо).

У колишньому (радянському) суспільстві України, як і країн СНД, все було одержавлено і головне значення надавалося штра­фній (каральній) відповідальності. Нерідкими були ситуації, коли громадянин, чиї права були порушені протиправними діями працівників державних організацій і підприємств, замість від­шкодування шкоди і збитків одержував повідомлення про те, що на винних накладено дисциплінарні стягнення.

В умовах переходу до формування цивільного суспільства і правової держави зросло значення правовідновлюючої відпові­дальності. У разі, якщо правопорушенням заподіяно шкоду пра­вам громадянина або об'єднанням громадян, першочерговим завданням є відновлення порушених прав, відшкодування шко­ди за рахунок правопорушника.