Реферат: “Новий курс” президента Ф.Д.Рузвельта
ЗМІСТ
Вступ стор. 2
1.Передумови впровадження «Нового курсу». стор. 4
2.Суть «Нового курсу». стор. 6
3.Значення «Нового курсу» у подальшому стор. 10
розвитку США.
4.Значення «Нового курсу» у розвитку інших стор. 13
держав.
5.Висновок. стор. 15
6.Список використаної літератури. стор. 16
Вступ
Перш за все хотілося би відповісти на питання «Чому я обрав саме цю тему?» . На мою думку , вивчення цієї теми може стати мені у нагоді . Чому? Тому що у цей період США долали економічну кризу , кризу яка за деякіми економічними проблемами схожа на економічну кризу України . Наприклад: безробіття , банкрутство підприємств , і таке інше…
У цій темі є багато дуже цікавих і цінних речей - побудова адміністративного права , перехід держави від монополістичного капіталізму до державно-монополістичного , методи переходу , співвідношення ідей Г.Гувера ідеям Ф.Д.Рузвельта , методи вирішення багатьох економічних і юридичних проблем і так далі…. Одже для себе я знайшов у цій темі дуже багато оригінальних способів подолання різних проблем . А тепер щодо самої кризи…..
Після першої економічної кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929 року . Того ж року інші капіталістичні держави подолали наслідки другої світової війни , у цей же час була ліквідована нестача товарів , яка з’явилась завдяки другій світовій війні . На товари , які США збували на світовому ринку зник попит . У середині 1929 року товарний ринок був перенасичений , і у США почалась наступна економічна криза . Згодом ця криза вплинула на весь капіталістичний світ .
Одже , восени 1929 року Сполучені Штати Америки перейшли межу яка розмежувала два етапа її історії . Криза 1929 – 1933 років була самою довгостроковою в історії капіталізму . Якщо криза 1920 – 1921 років продовжувалась лише 9 місяців , то криза 1929 – 1933 років - 44 місяці . Наслідки цієї кризи були дуже жахливі . Майже 45 мільйонів чоловік опинились за межою бідності . У період з 1930 до 1932 років , більш ніж 5 тисяч банків оголосили про свою розрахункову неспроможність . Зачинялись виробничи підприємства , люди опинялися на вулиці без грошей , роботи і соціального захисту . Найбільш тяжкими роками , так званими «роками великої депресії» було потім визнанно період з 1929 по 1933 рік .
У 1933 році , на зміну президенту США Г.Гуверу , до влади прийшлов Франклін Делано Рузвельт зі своєю адміністрацією . Отримавши владні повноваження , Ф.Д.Рузвельт одразу почав впроваджувати свою програму під назвою «Новий курс» . Ця програма - найважливіша подія у розвитку Сполучених Штатів Америки . Вона , збентежила усю державу , все її населення і кожного окремого громадянина . Вона змінила весь устрій державного апарату , ставлення держави до людей , і точку зору що до соціального захисту населення . З одного боку криза завдала дуже багато шкоди окремому громадянину , невеликим підприємцям і бізнесменам . З другого боку впровадження «нового курсу» доповнило законодавство США багатьма дуже важливими і необхідними законами і постановами що направлені на поліпшення життя людини , її соціальний захист , на підтримку підприємств , банків та бізнесменів . Дуже важливе значення для всього подальшого розвитку США має зв’язаний з «Новим курсом» процес переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний . «Новий курс» передбачував різке посилення державного впливу . Під час цієї реформи серйозно збільшився державний аппарат , була ускладнена його структура і функції . За перші два роки кількість федеральних службовців збільшилась майже на 25 відсотків , було сформовано 35 великих , самостійних відомств і безліч малих підпорядкованих існуючим міністерствам . А насамперед одне із найважливійших досягнень - це утворення нової правової галузі , як адміністративне право .
1.Передумови впровадження «Нового курсу».
У 1928 році , у Сполучених Штатах Америки жодна людина не могла собі уявити , що може трапитись лихо – економічна криза . У державі панував монополістичний капіталізм , однак восени 1929 року держава відчула початок кризи .
Перші прояви кризи можна було побачити вже у середині 1929 року , вони виявлялися в скороченні будівництва , в значному падінні виробництва . У вересні почались епізодичні зриви курсів на Нью-Йоркській бірже , у жовтні падіння курсів стало всезагальним і стрімким , а 24 жовтня почався небачений в історіі США біржевий крах .
Держава не була готова до рішучіх дій що до подолання кризи . Самим яскравим прикладом була сфера соціального захисту , в якій останнім прийнятим законом були статути про пауперів , прийняті у першій половині 17 століття . Статути пауперів були такого змісту – “кожна община повинна мати запаси їжі достатні для підтримки своїх бідняків .”. Взагалі у державі майже не було законів спрямованих на соціальний захист незаможніх . У 1929 році закони про допомогу ветеранам мали 44 штати , сліпим – 22 штати , людям похилого віку – 10 , про допомогу багатодітним – всі окрім п’яти штатів . Система допомоги була дуже відсталою , в цілому дотримувався принцип місцевої відповідальності . У роки “великої депресії” безробіття стало національним лихом . Проблеми зростання матеріальної незабезпеченності , голод , хвороби , виселення із квартир – опинилися на першому плані .
Влітку 1932 року звичайну організацію соціальних служб було замінено надзвичайними , більш потужними . Діючої системи надходження грошей було недосить . В 1930 році , Нью-Йорку щомісяця було потрібно майже 1 мільйон доларів (для допомоги) , три роки потому 15-16 мільйонів доларів . З 1930 по 1933 рік , асигнування на соціальні потреби в Буфало зросли з 1.395.000 (122 частина місцевого бюджету) до 3.821.000 (13 частина місцевого бюджету) . За цей же період в Мінеаполісі індекс допомоги підскочив зі 150 до 1500 пунктів . Тількі за першій рік кризи витрати на допомогу у 60 містах з населенням більше 100 тис. Збільшились на 92,3 % а у 30 містах з населенням не менш 30 тис. чоловік за два роки (1929-1931) на 217% . З квітня 1932 року по квітень 1933 року розмір допомоги із громадських джерел в цілому по державі зріс на 105 % . Витрати на громадські потреби добряче підірвали муніципальні бюджети . Наприкінці 1932-го року Нью-Йорк , Чікаго , Мілуокі , Цінцінаті , Клівленд , Атланта , Дархем та інші , вичерпали повноваження що до підвищення податків та боргових зобов’язань . Одже , незаможні могли розраховувати тільки на благодійність , якої явно було не достатньо , а знайти роботу було майже не можливо .
До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46% , а по окремим галузям значно більше . Так виробництво чавуна – на 79% , сталі – на 76% , автомобілів – на 80% . Обсяг залізничних перевезеннь зменшився на 52,7 % . Із 279 існуючих домн працювали тільки 44 . Збитки корпорацій тільки за 1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів . За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з суммою вкладів 5 млрд. долларів .
Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не бкло подалано . Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені слої фермерства до самої крайньої межі . У результаті кризи , валовий прибуток американських фермерів впав з 13,8 млрд. долларів у 1929 році , до 6 млрд. долларів у 1932 році . Завдяки кризі держава опинилась на рівні 1911 року.
Внутрішня політика Г.Гувера .
Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним зі збоку держави , він вважав , що ця допомога “Підірве віру населення у свої сили” і “послабить стійкість американського характера” . Одже , усю допомогу зголоднілим було звалено на плечі благодійних організацій . Червоний Хрест та інші схожі благодійні суспільства були зобов’зані збирати гроші серед меценатів .
Для того щоб гальмувати подальшій зріст безробіття , було прийнято рішення видати новий іміграційний закон , котрий перекрив би кордон для безробітних із інших держав . Цей закон набув чинності у липні 1929 року . На його підставі , кожна держава мала свою квоту , пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році . Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку .
Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи . Одже на передвиборній компанії Г.Гувер обіцяв розібратися з цим питанням . І він таки розібрався , прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року . Відповідно до нового закону , було створено Федеральне фермерське бюро , яке повинно було допомогати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти . Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва , тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит . На усі потреби , бюро отримало 500 млн. долларів . Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям , котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів .
Не пройшло й два роки , як усі фонди бюро було вичерпано . А ціни на пшеницю продовжували падати . Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениці . Одже , фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи .
Криза примусила Г.Гувера відступити від своїх переконань . Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року . 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки . На цьому засіданні було прийнято рішення вкласти нові капітали в економіку США , і тим самим подолати кризу . Ця програма , як і інші , виявилась неефективною .