Реферат: Економічна думка на початку ХІХ ст. в Росії

Але як забезпечити реалізацію цього наміру? Пестель висуває ідею створення двох форм власності на землю: приватної і суспіль­ної. Він пропонує створити фонд суспільного володіння землею за рахунок поміщицьких і державних земель. У великих землевласни­ків частину землі треба конфіскувати, дрібним — сплатити певну компенсацію. Цей фонд формується у волостях, становить їхню вла­сність і використовується для наділення землею всіх, хто забажає. За користування землею селяни повинні були платити оброк протя­гом 10—15 років. Такий термін, який Пестель називає перехідним, він встановлює для того, щоб поміщики могли пристосуватись до нових умов.

Аграрний проект Пестеля, незважаючи на певний утопізм, був безумовно прогресивним у плані соціально-економічних перетво­рень. Пестель приділяє увагу і проблемам розвитку промисловості. Проте тут він не передбачає таких радикальних змін, як у сільсько­му господарстві.

Микола Іванович Тургенев (1789—1871). Народився в м. Сим­бірську в дворянській сім'ї. 1811 p. закінчив Гетгінгенський універ­ситет (Німеччина). Працював у Комісії зі складання законів і в мі­ністерстві фінансів. Він залишив велику літературну спадщину:

«Досвід теорії податків» (1818), «Росія і росіяни» (1847), «Питання звільнення і питання управління селян» (1858) та ін.

Центральним у його працях є питання про ставлення до кріпацт­ва. Звільнення селян він назвав «священною і достойною метою всього життя». У своїх творах М. Тургенев гостро критикує феода­лізм і виступає прихильником свободи в усіх її проявах: свободи особи, свободи господарської діяльності. У кріпацтві він бачив го­ловну перешкоду для економічного розвитку Росії.

М. Тургенев розробив кілька проектів звільнення селян. Він був прихильником ліквідації кріпацтва з допомогою низки поступових заходів: «...поступового дарування селянам деяких особистих прав...» і «поступового обмеження влади поміщиків»'. Проект перед­бачав звільнення селян без землі. Для одержання землі селяни мали сплатити викуп поміщикам.

М. Тургенев намагався довести поміщикам вигідність для них звільнення селян. Селянин, звільнений без землі, або з невеличкою ділянкою, буде економічно залежним від поміщика, який залишає­ться власником землі. Поміщики отримають викуп, а з вільної праці селян матимуть не менший дохід, ніж раніше. Отже, основний зміст економічних перетворень на селі Тургенев бачив у капіталістичних перетвореннях поміщицького господарства.

Аграрна програма Тургенева, незважаючи на те, що в ній, на відміну від програми Пестеля, доля селянина підпорядковувалась інтересам поміщицького господарства, була безумовно прогресив­ною. Усупереч дворянським лібералам він доводив необхідність звільнення одночасно всіх селян, виступав за знищення станових привілеїв тощо. Щодо його заяви про поступове звільнення селян, то, як він писав у своєму щоденнику, вона проголошувалась на ви­падок, коли ідея одночасного і швидкого звільнення селян натра­пить на протидію.

Цікавими є й погляди Тургенева на розвиток промисловості та торгівлі в Росії. І в цьому питанні він виступив прихильником сво­боди: свободи розвитку промисловості, свободи торгівлі. Сприйня­вши ідеї економічного лібералізму А. Сміта, він уважав, що їх мож­на застосувати і в тогочасній Росії.

В інтересах поміщиків Тургенев проголошував принцип свобо­ди торгівлі. Велике місце в його працях займала проблема опо­даткування, яку також він вирішував з буржуазно-демократичних позицій.

Микита Михайлович Муравйов (1796—1843). Варіант аграр­ної реформи поміркованого характеру був розроблений Муравйо-вим у його «Конституції». Перший варіант «Конституції» передба­чав лише особисту свободу селян і позбавлення їх навіть засобів праці. Мало того, позбавлені землі й засобів праці селяни не мали права переходити на роботу до іншого поміщика. Цей проект зазнав критики членів Північного товариства.

Другий варіант проекту залишав за селянами їхні присадибні ді­лянки, будівлі, засоби праці, худобу. І лише третій варіант, написа­ний Муравйовим у в'язниці, передбачав надання селянам 2—3 деся­тин землі на двір, а також право спадкового володіння нею.

Отже, проект Муравйова, як і проект Тургенева, характеризува­лися значною поміркованістю порівняно з проектом Пестеля. Проте навіть такі помірковані проекти аграрних перетворень мали надзви­чайно велике значення, тому що ставили питання про необхідність знищення кріпацтва й усунення самодержавства.