Реферат: Вексель в платіжному обороті

Будь-який підпис на векселі, що не відповідає цим вимогам є недійсним, однак це не тягне визнання недійсним в цілому вексельного зобов¢язання у разі, якщо на векселі є хоча б один дійсний підпис.

3. Вексельний обіг.

Вексель починає циркулювати на ринку, виконуючи такі функції грошей, як засіб обігу і як засіб платежу. Завдяки таким властивостям вексель зменшує потребу в грошах, значно прискорює оборот товарів оскільки вирішує проблему взаєморозрахунків (покриття боргів) між товаровиробниками.

Фактор безумовності платежу, серйозні наслідки протесту підкреслюють перевагу векселя над іншими формами боргових зобов¢язань.

Обіг векселів можна показати на такому прикладі. Припустимо, що три господарські організації ¾ “А”, “Б” і “В” пов¢язані між собою виробничим процесом. Фірма “В” ¾ постачальник сировини і матеріалів для фірми “Б”, яка виготовляє готовий продукт і продає його фірмі “А”. Кругообіг платіжних засобів у цьому господарському обороті передбачає виникнення двох зобов¢язань: фірма “Б” має заплатити фірмі “В” за поставлені матеріали, а фірма “А” ¾ фірмі “Б” за поставлену готову продукцію. Якщо фірма “А” тимчасово неспроможна заплатити фірмі “Б” то й остання не виконає своїх зобов¢язань перед фірмою “В”. Це може привести до винекнення ланцюгу неплатежів. Проте такому розвиткові подій може запобігти комерційний вексель, насамперед переказний. Він дає змогу звести два (або більше) зобов¢язання до одного, врегулювати платежі з допомогою комерційного кредиту.

У нашому прикладі оборот переказного векселя буде мати такий вигляд (схема 1).

Операція 1. Фірма “Б” ¾ трасант відправляє фірмі “А” ¾ трасту разом з товаром і пред¢явлений на неї вексель. До моменту акцептування цей вексель називається тратою.

Операція 2. Фірма “А” повинна акцептувати (підписати) вексель тобто дати згоду на його оплату. Підписавши вексель, боржник тим самим зобов¢язується своєчасно сплатити свої борги. Потім фірма “А” ¾ трасат пересилає акцептований вексель фірмі “Б” ¾ трасанту.

Операція 3. Фірма “Б” ¾ трасант переакзує вексель фірмі “В” ¾ ремітенту. Цей переказ векселя використовується для погашення заборгованості фірми “Б” перед своїм кредитором ¾ фірмою “В”. Це значить, що в кінцевому підсумку фірма “А” повинна заплатити Згідно векселя фірмі “В”, обходячи свого безпосереднього кредитора ¾ фірму “Б”. Таким чином, фірма “А” стає зобов¢язаною не фірмі “Б”, а фірмі “В”, в той час як фірма “Б” позбавляється як кредиторської так і дебіторської заборгованості.

Операція 4.1. Фірма “В” ¾ власник переказного векселя повинна пред¢явити вексель у визначений строк до оплати. У разі платежу вексель погашається і виключається з подальшого обігу. Із сказаного випливає, що при пред¢явленні переказного векселя залучені не дві, як це має місце при простому векселі, а не менше трьох сторін.

У практиці вексельного обігу існує три можливості використання векселя:

власник зберігає вексель у своєму активі до наступлення строку платежу і особисто пред¢являє його до оплати (схема 1);

власник векселя замість грошей використовує вексель, протягом строку дії для погашення власних грошових зобов¢язань;

власник векселя може продати його до наступлення строку платежу банку, тобто врахувати вексель. Але банк заплатить йому неповну суму, що зазначена на векселі, а утримає з вексельної суми відповідний процент. При цьому банк бере на себе вексельні зобов¢язання.

Операція 4.2. Більш ймовірним є другий варіант, коли власник векселя використовує вексель для погашення грошових зобов¢язань своїм кредиторам. Наприклад, фірма “В” заборгувала фірмі “Г”. Так само фірма “Г” може передати вексель своєму кредитору і т.д. І таких розрахунків за допомогою одного векселя може бути ще багато. Але для подальшого обігу векселя необхідна письмова заява фірми “В” на зворотній стороні векселя про передачу прав за векселем до фірми “Г”. Такий напис називається індосаментом.

Малюнок 5.1. Оборот переказного векселя

“А” ¾

трасат

“Б” ¾

трасант