Реферат: Суть і функції грошей
Виявляється, що існувало багато різновидів дерев'яних грошей - не лише паперових, а й з картону та бамбука. Останній здавна замінював гроші.
Засобом платежу була і звичайна солома. Наприклад, в Англії до кінця XVII століття розраховувалися маленькими рогожками з рисової соломи.
Або ось "мінеронська валюта" - каміння завбільшки з млинівські жорна. І не в якомусь кам'яному віці! Світовий друк обійшли фотографії цих "монет" величиною на зріст людини, які зроблені поряд з туристами на острові Яп, що належить до групи Каролінських островів. Такий "гріш" при оборудках (угодах) не треба було навіть рухати з місця, просто на кожному ставити позначку "Належить такій-то особі". Для розрахунків на острові досить зручно, а от у дорогу не візьмеш...
Проте камінь від каменя відрізняється. Наприклад, у Китаї довгий час, майже до минулого століття, грошима служили шматки білого та зеленого нефриту, а народи стародавньої Африки розраховувалися мініатюрними сокирами з цього гарного мінералу.
Найбільшого розповсюдження серед твердих грошей після металу отримали каурі. Цю блискучу барвисту мушлю добували в тропічних морях не лише для прикрас. Вона здавна служила грошима для багатьох народів Африки, Азії та островів Тихого океану, а в деяких районах Індії та Індонезії, Китаю та Африки - навіть на початку нашого століття.
Інша "монета" з моря - перлина. Вона і сьогодні бере участь у великих платежах. Океан постачав гроші у вигляді коралів мешканцям Багамських, Антільских островів та Мадагаскару. Інший цінний матеріал для прикрас - янтар -також використовувався як валюта.
Коли людина навчилась виробляти скло (це відбулося в Стародавньому Єгипті приблизно за чотири тисячоліття до нашої ери), з нього почали відливати "монети". Наприклад, у мешканців Нової Гвінеї навіть у нашому столітті роль монет виконувало намисто зі скла. І в Європі в XV столітті Східна Словаччина спеціально карбувала скляні монети.
Хто вважає, що гроші друкували тільки на папері, глибоко помиляється. Праобраз кредиток - купюри, які були намальовані або надруковані на шкірі. Одним з перших матеріалів, на яких писали боргові розписки на Русі, була березова кора - береста. Шовкові асигнації перебували в обігу і в Китаї, і в Середній Азії навіть у нашому столітті. Шовк і в натуральній формі служив засобом платежу.
До речі, товари витісняли валюту досить часто. Так, в Африці, коли на початку цього століття в район Табору завезли 150 тисяч залізних сапок, ціни перевели в сапки. Та що там Африка! На півдні Англії, в селах Шотландії, платили залізними цвяхами.
Західний Судан, Тібет для сплати використовували штани, плащі та чоботи. До речі, якщо ці товари набували функції грошей стихійно, то відомі і зовсім інші випадки. Так, в Середній Америці Гудзонівська компанія перенесла на чотири типи ковдр різної вартості функції грошей. Напевно, вона врахувала, що тут серед індіанців авторитетом користувалися вашпу - шкіряні пояси з нашитими на них каурі. Навіть переселенці з Європи ними розраховувалися. Такому поясу, який став атрибутом ковбоя, дали офіційний курс - 40 доларів за штуку.
В історії багато надзвичайних ситуацій, коли не замислювалися над тим, за яким товаром закріпити роль грошей. Призначені за таких умов замінювачі валюти отримали в істориків назву "гроші надзвичайних обставин".