Реферат: Грошова маса
¾ наявність значних обсягів неофіційної (тіньової) економіки.
Тенденції, що склалися у структурі грошової маси України мають негативні наслідки як для ефективного функціонування грошової системи так і для економіки в цілому.
По-перше, відбулося подальше скорочення грошових надходжень на розрахункові (поточні) рахунки суб¢єктів господарювання, що значно ускладнює і без того важкий стан з розрахунками в народному господарстві. Це викликано кризою в економіці та постійною недостачею у суб¢єктів господарювання вільних обігових коштів.
По-друге, це зменшення (через низький рівень реальних депозитів) ліквідності та послаблення кредитного потенціалу комерційних банків, що в свою чергу призводить до зниження інвестицій та меншого зростання ВВП у довгостроковому періоді. Тому задовільний прогноз інфляції та основних макроекономічних показників надзвичайно важливий для проведення монетарної політики.
Прогнозування монетарної програми
При формуванні монетарної програми завдання Національного банку полягає в тому, щоб обгрунтувати та визначити оптимальні параметри монетарних показників розвитку грошово-кредитного ринку, які б сприяли досягненню економічної рівноваги.
Для прогнозування монетарної програми за основу приймаються такі економічні показники: обсяг ВВП та НД, розмір державного бюджету (в основному його дефіциту), індекси цін та інфляції, коефіцієнт зайнятості (рівень безробіття) стан платіжного балансу країни, місце останього у світовій системі господарювання та деякі інщі. Далі методом математичного моделювання розробляються альтернативні варіанти, із яких вибирається оптимальний, що закладається в основу концепції економічної стабілізації. Згідно з виробленою державною концепцією економічного і соціального розвитку прогнозуються основні монетарні показники. В основі визначення монатарних показників лежить рівняння обміну кількісної теорії:
М * V = PY,
де, М ¾ грошова маса;
V ¾ швидкість обороту грошової маси;
Y ¾ обсяг реального валового внутрішнього продукту;
P ¾ рівень цін (інфляції).
З допомогою цього рівняння при заданих обсягах базових економічних показників, рівні інфляції та швидкості обороту грошей можна прогнозувати обсяг грошової маси як одного із головних показників монетарної програми, яка повинна забезпечувати задану траєкторію економічного розвитку.
Після цього визначаються інші параметри монетарних показників, в тому числі структурні (агрегатні) показники грошової маси (М0, М1, М2 і М3), обсяги кредитів комерційних банків, розміри ринкової процентної ставки, обмінного курсу, коефіцієнтів ліквідності банків, стану їхніх зовнішніх активів, можливостей виконання економічних нормативів тощо. Після додаткового опрацювання ці показники приймаються як проміжні орієнтири монетарної програми.
Необхідно зауважити, що згадані вище показники визначаються на кінцеву дату прогнозного періоду. Проте, як відомо, ситуація на грошовому ринку має властивість неочікувано змінюватися. Тому без належного відслідкування, аналізу ституації та без необхідного коригуючого впливу Національного банку вона може вийти з-під контролю, що призведе до зриву виконання не лише проміжних орієнтирів монетарної політики, але й завадить досягненню кінцевої мети розвитку економіки.
Тому, щоб досягнути проміжних орієнтирів монетарної програми потрібно розрахувати і тримати під контролем поточні показники, які характеризують регулюючий вплив Національного банку на грошово-кредитний ринок, у тому числі обсяги кредитної емісії, ставки обов¢язкового резервування депозитів комерційних банків, орієнтири процентної і курсової політики тощо. Згадані показники за певний період часу розраховуються виходячи із співвідношень, що склалися у звітному періоді між ними та основними показниками діяльності комерційних банків. Серед співвідношень, які використовуються, є взаємозв¢язок між грошовою базою, кредитами уряду і комерційним банкам, динамікою зовнішніх активів та деякими іншими показниками Національного банку, з одного боку, та показниками грошової маси (М0, М1), кредитних вкладень, ліквідності, зовнішніх активів та іншими показниками функціонування комерційних банків і банківської системи в цілому, з другого боку. Значна увага приділяється при цьому динаміці грошового мультиплікатора, який відображає взаємозв¢язок грошової маси (М1, М2) та грошової бази, а також факторам, що впливають на зміну швидкості обороту грошей, динаміку кредитної активності комерційних банків, показники доходів, видатків та дефіциту державного бюджету, зміну зовнішньої заборгованості держави та перпективи її погашення.
Таким чином, у наведеній послідовності від визначення кінцевої та проміжної мети до встановлення показників регулюючого впливу Національного банку на розвиток грошово-кредитного ринку країни формується монетарна програма. Вона є невід¢ємною частиною загальнодержавної економічної політики і повністю пов¢язується з основними планово-прогнозними показниками розвитку економіки в цілому і показниками державного впливу на цей розвиток через податкову, бюджетну, цінову, зовнішньоекономічну політику та інші канали впливу держави на економіку.