Реферат: Загальний огляд країн Південно-Західної Азії

Нафтова промисловість країн Перської затоки - експортна галузь. Місцевий ринок вузький, він споживає близько 1/10 видобутку. Нафта експортується у сиро­му вигляді і тільки 10 % - у вигляді нафтопродуктів. Вивіз у Європу здійснюється морем через Суецький канал або навколо Африки, а також трубопроводами до портів Червоного і Середземного морів. Величезні масштаби вивозу нафти призве­ли до появи сучасної спеціалізованої транспортної інфраструктури. На берегах Перської затоки є півтора десятка нафтових портів-терміналів, які належать до найбільших у світі і здатні обслуговувати супертанкери будь-яких розмірів. Дуже розгалужена мережа нафтопроводів, якими транспортують нафту у порти Червоно­го і Середземного морів. Частина з них постійно закрита внаслідок конфліктних си­туацій, найбільшим з діючих є нафтопровід Абкайк - Янбу (дві нитки по 1 200 км завдовжки). Для збільшення експорту нафти з Перської затоки реконструйовано (поглиблено) Суецький канал, побудовано нафтопровід від Суеца до Олександрії в Єгипті, з Ірану до портів середземноморського узбережжя Туреччини. Розпочато будівництво нафтопроводу Газіантеп - Самсун, який дасть вихід до портів Чорного моря, в тому числі до Одеси.

Транспорт. Внутрішній транспорт країн Південно-Західної Азії розвинутий недостатньо. Але район є важливим перехрестям міжнародних повітряних і морсь­ких маршрутів. Найбільші аеропорти знаходяться в Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати), Тель-Авіві (Ізраїль), Бахрейні, Джідді (Саудівська Аравія). Останній спеціалізується на обслуговуванні паломників до Мекки.

Через Ормузьку, Баб-ель-Мандебську протоки і Суецький канал проходять най­головніші морські шляхи. Більша частина вантажів, що йдуть у швнічному напрямі через Суецький канал, - нафта і нафтопродукти. Протоки Босфор і Дарданелли ма­ють виняткове значення для України та інших Чорноморських держав, оскільки відкривають їм вихід у Світовий океан. Важливого значення набуває будівництво Шляхів та трубопроводів у широтному напрямі з Центральної Азії в Європу через Іран - Туреччину, а також від Каспійського моря через Закавказзя до порти Чорно­го моря.

Внутрішні відмінності. Найрозвинутішими країнами Південно-Західної Азії є Ізраїль і Кіпр, найвідсталішими - Афганістан і Ємен. Різнобічна економіка харак­терна для Туреччини, Ірану, Іраку, Сирії. З 70-х років особливе місце в Південно-Західній Азії і в світі посіли арабські країни, що знаходяться на західному березі Перської затоки - Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, Об'єднані Арабські Емірати і Оман. Загальна кількість населення цих країн - 24 млн чоловік. Джере­лом несподіваного для них багатства стали величезні, особливо у перерахунку на душу населення, доходи від продажу нафти. За якихось два десятки років глухий і бідний закуток світу перенісся з середньовіччя у кінець XX ст. Створені сучасні міста, найсучасніша інфраструктура, добробут. Правляча верхівка живе в умовах нечуваних розкошів. Нафту добувають іммігранти. Місцеві жителі займають уп­равлінські посади. Проте накопичення багатства в цих країнах співіснує з пережит­ками минулого. Так, у Саудівській Аравії, що є абсолютною монархією, половина до­рослого населення є неписьменною, а громадське і сімейне життя регулюється зако­нами шаріату, тобто нормами феодального права, що були встановлені ще в VII ст.