Реферат: Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель
1.5.3. Графічний розрахунок висоти знаків.
Між суміжними пунктами планово-геодезичної мережі, яка будується методом тріангуляції має бути взаємна видимість, якщо цього не вдається досягнути безпосередньо із землі на пункті будуть знаки у вигляді пірамід або сигналів.
Піраміді – це дерев’яна або металічна споруда на якій закріплюється візирний циліндр, що служить візирною ціллю для спостереження інших пунктів тріангуляції.
Сигнал – це дерев’яна або металічна споруда візирного циліндра, встановлюється столик для приладу. Висоти знаків повинні бути такими, щоб забезпечувалася видимість між пунктами при спостереженні і в той же час висота їх була оптимальна. Висоти визначають при проектуванні. Щоб правильно визначити ворситу зовнішніх знаків, які мають забезпечити видимість між двома пунктами тріангуляції, необхідно врахувати вплив таких факторів: кривизну землі і вертикальну рефракцію і висоту перешкоди.
Кривизна землі і рефракція вертикальна визначається за формулою:
Графічний розрахунок висоти знаку використовується та виконується на міліметровому папері. На горизонтальній осі в масштабі карти відкладають віддалі S1 і S2 від перешкоди до пунктів А і В.
1.5.4. Оцінка проекту тріангуляції.
Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, метою якої є: встановити якою точністю можна отримати основні параметри мережі, координати пунктів, довжини, дирекційні кути сторін, як відомо ці параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів, розмірів та конфігурації мережі. Оцінка проекту проводиться для того, щоб визначити чи запроектована мережа даних розмірів та конфігурації при дотриманні необхідної точності польових вимірів буде відповідати необхідним технічним умовам чи не буде.
В даному проекті затамовано геодезичну мережу згустини у вигляді вставки у трикутник вищого класу. По скільки вихідні дані тріангуляції 3 класу то мною запроектовано вставку пункту 4 класу. очікувана середньоквадратична помилка розраховується за формулою:
Отже висновок, що вставка задовольняє умову, тому, що вона не перевищує 0,07 м для тріангуляції 4 класу.
І під віссю підписують вершини та перешкоди. Горизонтальній осі присвоюють умовну позначку, яка повинна бути на 5-10 м меншою від підписаних під умовною лінією пунктів А, В, і с. На вертикальних лініях 1:1000 відкладають відмітки Нс, Нл, Нв.
Дотикаючись точки С¢ лінією проводять лінію Аг і Вг із різних варіантів лінію провести так, щоб сума висот знаків була мінімальною. Запроектовані знаки наносять на міліметровий папір. На одному із пунктів А знак є, то висоту слід показати червоним кольором.
1.5.5. Згущення державної мережі до необхідної густоти пунктів.
Згущення геодезичної мережі в даному проекті виконано методом проектування полігонометричних ходів 4 класу та й розряду. Полігономатричні мережі у вигляді окремих ходів або систем з однією або багатьма вузловими точками, віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії 1 розряду повинні бути не менші 1,5 км при менших віддалях найбільші пункти паралельних ходів повинні бути зв’язані відповідним класом та розрядом. За конфігурації окремі ходи поділяються на видовжені, зігнуті та замкнуті. Для того, щоб вияснити, який хід вважається видовженим чи зігнутим необхідно провести замикаючі ходи.
Замикаюча ходу – це пряма, яка з’єднує початкову та кінцеву точку окремого ходу і його довжини. На території Мамаївського об’єкту я запроектував три полігонометричні ходи, два з яких 4 класу та один хід 1 розряду.
При проектуванні полігонометричних ходів 4 класу та й розряду дотримується у таблиці 1.
Ходи проектував на карті масштабу 1:50000 на місцевості найбільш сприятливій для кутових і лінійних вимірів тобто вздовж доріг, по долинах, річках або лісових пролісках. Запроектовані полігонометричні ходи з яких 2 ходи 4 класу і 1-н 1 розряду. При проектуванні намагаюся забезпечити довго тривалість збереження пунктів, створити найсприятливіші умови для вимірювання.
Таблиця 1
| Показники | 4 клас | 1 розряд |
| Гранична довжина ходу в км: окремого між вихідною і вузловою точкою між вузловими точками | 14,0 9,0 7,0 | 7,0 5,0 4,0 |
| Граничний периметр полігону км: | 40 | 20 |
| Довжина сторін ходу, км: найбільша найменша середня | 3,0 0,25 0,5 | 0,8 0,12 0,3 |
| Кількість сторін у ході, не більше | 15 | 15 |
| Відносна помилка ходу | 1:25000 | 1:10000 |
| Середня квадратична помилка вимірюваного кута за нев'язками у ході і в полігонах кутові секунди не більше: | 3 | 5 |
| Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см до 500 м від 500 до 1000 м | 1 2 | 1 2 |
Після того, як запроектував ходи на карті його слід оцінити, та встановити чи відповідають вони необхідним технічним вимогам, а саме:
встановлюється конфігурація ходу за 3 критеріями;
обчислюється середня квадратична помилка ходу найслабшої точки ходу;
обчислюють очікувану нев’язку;
обчислюють відносну нев’язку.
Запроектований хід 1 класу (п.тр. Дров’яна – п.тр. Дубровина) використовуючи критерії витягну тості визначаю форму ходу, якщо хоч одна з критерії незадовільняє умову, то хід вважається зігнутим.
1.5.6. Характеристика планової мережі.
Характеристика планової мережі подається у вигляді таблиць. При проектуванні, що орієнтирні пункти установлюються до державних пунктів тріангуляції 1, 2, 3, 4 класів – по 2-ох орієнтирних пунктах. Типи центрів, пунктів, орієнтирних пунктів, а також їх схеми зовнішнього оформлення приведені на малюнку.
Характеристика тріангуляцій і полігонометричних пунктів
Таблиця 2
| Назва (номер) пункту | Типи знаків і їх характерист. | Потрібно закласти штук | |||
| старих | Запроек-тованих | центрів | Орієнтирних пунктів | Розпізна-вальних стовпів | |
| Дров’яна 2 кл. | - | Сигнал 15м | - | - | - |
| Дубровина 3 кл. | - | піраміда | - | - | - |
| Коровіно 2 кл. | - | Сигнал 15 м | тип | тип | - |
| Дубасово 4 кл. | - | піраміда | У20П | У5 | |
| Пункт полігон. 4 кл. | - | - | тип | - | - |
| Пункт полігон. 1 розряду | - | - | У15Н | - | - |