Реферат: Господарство країн Центральної Європи

Транспортний комплекс Центральної Європи представлений всіма видами транспорту і має розвинуту транспортну мережу. В країнах, які не мають вихо­ду до моря, переважаючим за розмірами вантажообороту є залізничний транс­порт, у решті країн - морський. Постійно зростає роль автомобільного транспор­ту. Мережа трубопровідного транспорту динамічно розвивалась в останні деся­тиліття, що дало змогу зменшити навантаження на інші види транспорту.

Для розвитку водного транспорту в регіоні - дуже сприятливі умови. Морський транспорт, що забезпечує значну частину зовнішньоторговельних перевезень, використовує порти Балтійського, Чорного та Адріатичного морів. Морські поромні пе­реправи сприяють пожвавленню міжнародних зв'язків. Це, зокрема, Іллічівськ (Ук­раїна) - Варна (Болгарія), переправа між портами Польщі і Скандинавських країн тощо. Внутрішній водний транспорт використовує широку мережу судноплавних річок, де провідне місце належить Дунайській системі, що зв'язує більшість країн регіону. Спорудження гідровузла на Дунаї в районі Залізних Воріт покращило умо­ви судноплавства, а канал Дунай - Чорне море в Румунії скоротив шлях до моря на 400 км. Постійно розвивається повітряний транспорт.

Густа мережа транспортних магістралей перетинає регіон в широтному і в ме­ридіональному напрямах, що разом із водною системою утворюють своєрідні транс­портні коридори для внутрішніх і міжнародних економічних зв'язків.

Зовнішньоекономічні зв'язки країн Центральної Європи реформуються і не мають на сучасному етапі сталої орієнтації. Слабка матеріально-сировинна база зу­мовлює необхідність імпорту палива та окремих видів мінеральної сировини. Екс­портується продукція машинобудування, окремих галузей кольорової, хімічної, легкої промисловості. Реформуються зовнішньоекономічні зв'язки як регіону в цілому, так й окремих країн. Першим кроком на цьому шляху був майже повний розрив економічних відносин з країнами колишнього Радянського Союзу і пере орієнтація країн регіону на торгівлю з західноєвропейськими країнами. Нині по­чався процес відновлення та встановлення на новій основі економічних зв'язків з країнами - східними сусідами, зокрема з Україною.

Світове значення має туризм. Для розвитку туризму в регіоні є необхідні природно-рекреаційні та культурно-історичні ресурси, розвинута інфраструктура. Це дає змогу розвивати кожній країні майже всі види і форми туризму. За спе­ціалізацією можна виділити такі типи рекреаційних територій: 1) приморські узбе­режжя Адріатичного (Хорватія, Югославія) та Чорного морів (Золоті піски в Бол­гарії, Мамайя - в Румунії); 2) приозерні (озеро Балатон в Угорщині); 3) гірські (Ви­сокі Татри тощо). Широкою міжнародною популярністю користується культурно-історичний потенціал столичних міст, особливо Праги, Будапешта, Варшави.

Природно-ресурсний потенціал, історія розвитку та формування господарства зумовили внутрішні відмінності в природокористуванні, що закріпилися в спеціалізації країн на регіональному та світовому ринку. Країни, розташовані на півночі регіону, мають переважно індустріальну спрямованість господарства, а країни південної частини - індустріально-аграрну.