Реферат: Фізичне виховання учнів поза школою

Фізичне виховання учнів за межами школи здійснюється сім'єю, поза­шкільними установами, ДСТ, ДЮСШ, дитячими екскурсійно-туристичними станціями та іншими культурно-просвітницькими установами та організаці­ями. Вони допомагають загальноосвітнім школам в організації позакласної спортивно-масової і туристичної роботи з учнями, надають школам спор­тивні майданчики, стадіони, басейни, лижні бази, ковзанки, спортивні зали для проведення самостійних занять, тренувань, змагань. Крім цього, названі організації, установи і заклади беруть на себе обов'язки щодо організації ди­тячих груп, гуртків, спортивних секцій, поєднують заняття зі специфічним для себе змістом із заняттям фізичними вправами.

Фізичне виховання за місцем проживання

Фізичне виховання за місцем проживання — один із напрямків у розв'язанні завдань впровадження фізичної культури і спорту в повсякденне життя дітей.

Необхідність розвитку і перспективність цієї форми занять підтверджу­ють соціологічні дослідження, що свідчить про бажання Юних і дорослих займатися спортом поблизу дому.

Що може бути доступнішим від оздоровчих груп і спортивних секцій, які працюють не десь далеко, а у твоєму подвір'ї? Тут людину оточують сусіди, друзі, створюється можливість розширити коло спілкування. Наближення місць занять до помешкання вирішує і такі, на перший погляд, другорядні проблеми, як забезпечення гігієнічних вимог, яких обов'язково треба дотри­муватися під час занять фізичними вправами.

Практика свідчить, що охоче займаються, беруть участь у змаганнях із дітьми і дорослі. Ось чому питання організації фізичного виховання за міс­цем проживання постійно повинно залишатись у полі зору керівництва й усього педколективу школи.

При кожному ЖЕКу створюється Рада зі спортивно-масової та культур­но-оздоровчої роботи, в яку входять представники ЖЕКу і загальноосвітніх шкіл, що функціонують на його території, працівники ДСТ, батьки, ветерани спорту. Ради координують діяльність дитячих дворових спортивних майдан­чиків, спортивних споруд дошкільних установ і шкіл. Вони конкретно визначають зміст роботи, функції шкіл і ЖЕКів, розв'язують питання матері­альної допомоги, придбання спортивної форми та інвентаря, підготовки дітей для участі у змаганнях дворових команд, контактують з шефськими і громад­ськими організаціями.

Уся спортивна і фізкультурно-оздоровча робота серед дітей, підлітків і дорослих проводиться на спеціально обладнаних дитячих майданчиках, спортивних базах шкіл та інших закладів і організацій, що мають у своєму розпорядженні спортивні споруди.

Сьогодні у багатьох містах створюються багатопрофільні клуби. Часом вони займають цілі поверхи житлових будинків. Тут обладнуються примі­щення для юних техніків, натуралістів, художників, зали настільного тенісу і боротьби, плавальні басейни, тренажерні та ігрові зали, приміщення для занять груп здоров'я. Щоденно такі клуби, створені за принципом культур­но-спортивних комплексів мікрорайону, збирають сотні мешканців. Клуби відвідують не тільки діти, а й дорослі. Діти тут засвоюють ази акробатики, гімнастики, тенісу, боксу, плавання, а дорослі займаються у групах здоров'я. У роботі за місцем проживання доцільно широко використовувати паркові зони, природні умови, "стежки здоров'я".

Конкретне педагогічне керівництво виховною, фізкультурно-оздоровчою і спортивно-масовою роботою за місцем проживання здійснює педагог-організатор (соціальний педагог) і вчителі фізичної культури шкіл мікрорайону.

Наведемо зміст діяльності Ради зі спортивно-масової і фізкультурно-оздо­ровчої роботи в житловому мікрорайоні.

І. Організаційна робота передбачає: розробку календарного плану спор­тивних і фізкультурно-оздоровчих заходів; підготовку фізкультурного активу; вибори органів самоуправління команд і секцій, їх навчання; складання кош­торису видатків на фізкультурно-оздоровчу і спортивно-масову роботу; лікарсько-медичне забезпечення; засідання ради; добір і затвердження гро­мадських інструкторів клубів любителів бігу, туристичного, секцій з видів спорту; організацію інструктивно-консультативної групи для тих, хто займа­ється самостійно.

II. Спортивно-масова робота передбачає: набір і комплектування спор­тивних секцій і збірних команд; налагодження навчально-тренувальної роботи; участь у змаганнях.

III. Фізкультурно-оздоровча робота передбачає: організацію на майдан­чиках ранкової гімнастики; проведення лижних прогулянок; катання на

ковзанах і санках; участь у тижнях фізичної культури; проведення масових «Веселих стартів», рухливих ігор; організацію туристичних походів; прове­дення фізкультурно-художніх свят, сімейних змагань.

IV. Просвітницька робота передбачає: оформлення приміщень і майда­нчиків, налагодження роботи лекторію; показ спортивних фільмів; проведення тематичних спортивно-художніх вечорів, цікавих зустрічей; афішування за­ходів, що влаштовуються у мікрорайоні.

V. Господарська робота передбачає ремонт приміщень клубів, майдан­чиків та інших споруд; придбання і ремонт інвентаря; виготовлення атрибутики, навчальної документації, афіш, плакатів, пам'ятних медалей; закупівлю грамот, подарунків, призів.

Деякі практичні поради:

- виняткову увагу в роботі за місцем проживання надавайте тим, хто відстає у навчанні, любить небезпечні пустощі;

- про всі заходи, що плануються в мікрорайоні, своєчасно інформуй­те його мешканців (цьому сприяють привабливі афіші);

- до занять фізичними вправами за місцем проживання залучайте до­шкільнят, школярів і учнів СПТУ, студентів технікумів і вищих навчальних закладів, доросле населення;

- масові заходи плануйте на передвихідні та вихідні дні, а їхні підсум­ки підбивайте в урочистій обстановці, наприклад, в актовій залі однієї зі шкіл із концертом художньої самодіяльності, іграми і розвагами;

- перед плануванням вивчіть інтереси і побажання мешканців мікро­району;

- створюючи клуб за місцем проживання, розробіть його статут і про­граму, визначте мету і завдання, правила прийому, права й обов'язки членів, залучіть до цієї роботи мешканців мікрорайону;

- обладнуючи клуб, виділіть кімнату, де будете зберігати спортивні газети і журнали, книги з питань фізичного виховання та розумного способу життя; у цій кімнаті можете також проводити зустрічі з ці­кавими людьми, вечори запитань і відповідей.

Фізичне виховання за місцем проживання доцільно організовувати й у сіль­ській місцевості.

Організація фізичного виховання в літніх таборах відпочинку дітей

Найсприятливіші умови для фізичного виховання школярів, використан­ня в цьому процесі всіх відомих засобів створюються в літніх таборах відпочинку. Наявність достатньої кількості інвентаря та обладнання, націле­ність усього колективу табору на масово-оздоровчу і спортивну роботу, постійний контроль за її ходом сприяють розв'язанню цих питань на належ­ному організаційному і методичному рівні.

Але успішне виконання програми фізичного виховання школярів у таборі значною мірою зумовлене попередньою роботою фізкультурного керівника та начальника табору, що полягає у створенні матеріальної бази, своєчас­ному плануванні та інструктуванні педагогічного персоналу.

У кожному таборі повинні бути впорядковані футбольне поле, баскетболь­ний, волейбольний майданчики, переносні баскетбольні щити, майданчики ручного м'яча, бадмінтону і загальної фізичної підготовки, навіси для настіль­ного тенісу, басейн. Варто також підготувати достатню кількість прапорців, нагрудних номерів, мішеней для кидання в ціль, обмежувальних стійок, ес­тафетних паличок, м'ячиків і м'ячів, гантелей, штанг. До відкриття радимо заготувати бланки довідок про виконання різноманітних нормативів, грамот, протоколів змагань, емблему табору, вимпели, трафарети, рулетки; забезпе­чити умови для успішної роботи групи художників та фотокореспондентів. Усі місця занять бажано радіофікувати. Велику увагу приділяйте обладнан­ню місць для купання і для навчання плаванню. Ці місця оглядають, огороджують, очищають дно. Місця занять бажано оформити художньо.

Робота в таборі повинна бути своєчасно і чітко спланована з урахуванням кількості тих, хто відпочиває, наявної бази, рівня підготовленості педагогіч­ного колективу та традицій табору.

План розробляє фізкультурний керівник за участю інструктора з плаван­ня, начальника табору, лікаря. Із приходом у табір дітей зміст плану може мінятись і доповнюватись згідно з їхніми побажаннями.

План складається на літо. Крім цього, на кожну зміну розробляються календарі спортивно-масових і оздоровчих заходів табору і загонів, успіх реалізації яких залежить від організаторської роботи керівника фізичного виховання.

У кожну зміну проводяться: спартакіада табору в два етапи (на першому в загонах змагаються всі, на другому — 50% складу загону), першості з окре­мих видів легкої атлетики, футболу, волейболу, баскетболу, настільного тенісу, бадмінтону, ручного м'яча, плавання, «Веселих стартів». Рекомендуємо проводити туристичні походи загонів, масові кроси (щотижня), фізкультурно-художнє свято, туристичний зліт, свято Нептуна, спортивно-художній вечір, огляд-конкурс загонів на краще виконання стройової пісні і стройових дій.

Збірні команди табору беруть участь у міжтаборних спортивних захо­дах. Підготовка до них здійснюється у загонах і в складах збірних команд. Задля цього в режим кожного загону включають щоденну годину фізичної культури, крім зарядки та участі у змаганнях.

Три-чотири рази за зміну влаштовується конкурс на краще проведення ранкової гімнастики.