Реферат: Документи планування

Графік навчальпо-виховної роботи належить до перспективного планування.

У графу "Зміст навчального матеріалу" (див відповідний рисунок) учи­тель вносить вправи з програми Ігри І контрольні тести для визначення рівня розвитку фізичних якостей Запис вправ бажано подавати одним рядком.

У графу "Теоретичні відомості" вчитель записує лише загальні питан­ня, наприклад, правила безпеки на уроках, Інформацію щодо значення вправ для підвищення працездатності, гігієнічні вимоги Дані щодо методики са­мостійних занять І техніки учні отримують під час опанування основних, підготовчих І підвідних вправ

"Виховні завдання" можуть плануватись як до групи вправ, так І до кож­ної вправи Так, вправи з розділу легкої атлетики сприятимуть формуванню позитивного ставлення до занять, а під час вивчення вправ Із розділу спорти­вних Ігор створюються найсприятливіші умови для поглиблення почуття колективізму, розвитку уваги до дій партнера І суперника

Наступні графи — це номери уроків Згідно з навчальним планом у кожно­му класі треба провести по 70 уроків Проте, враховуючи святкові дні та Інші непередбачені обставини, рекомендуємо планувати не більше 64 уроків. В основі планування лежать серн уроків, І бажано, щоби вони розміщува­лись у межах чверті

Сери уроків рекомендуємо формувати так, щоб раціонально поєднувати різні значення завдання Так, вивчення нового матеріалу поєднується Із за­вданнями повторення І закріплення Визначаючи в серп кількість уроків для вивчення І закріплення, варто дотримуватися відомого в теорії фізичного ви­ховання положення про те, що закріплення рухових дій вимагає 50-75% загальної кількості часу, необхідного для його засвоєння

Навколо стрижневих вправ групуються вправи для розвитку фізичних якос­тей (рухливі Ігри, естафети, смуги перешкод, спеціально-підготовчі та загально розвиваючі вправи) Всього таких вправ в уроці може бути від 8 до 12

Виправдовує себе також планування на кожну серію уроків 3-4 фронталь­них домашніх завдань

Безпосереднє планування навчального матеріалу за уроками досягається шляхом розміщення певних умовних позначок у клітинках, що відповіда­ють конкретним вправам і номерам уроків. Пропонуємо використовувати такі позначки: безпосередня підготовка до розучування, повторення найважливі­ших вправ для певної серії уроків (П); попереднє розучування (ПР); поглиблене розучування (Р); закріплення (3); удосконалення (У); контроль (К); домашнє завдання (ДЗ). Якщо матеріал використовується на уроці у вигляді стрижневого, то проставляються великі букви, якщо у вигляді допоміжного, — малі букви. Щоправда, різні вчителі користуються різними позначками (кольоровими, штриховими, символічними тощо).

Перевірка якості графіка здійснюється по горизонталі і по вертикалі.

По горизонталі до нього висуваються такі вимоги:

• дотримання наступності засвоєння матеріалу всередині розділів і між ними;

• забезпечення випереджаючого розвитку фізичних якостей;

• поступове підвищення функціональних можливостей організму учнів;

• періодичне повторення вправ на уроці й у самостійних заняттях для міцного засвоєння;

• забезпечення системи контролю за ходом навчального процесу. По вертикалі річний план повинен забезпечити:

• використання різноманітних засобів для формування оптимально­го емоційного стану учнів;

• різнобічний вплив на опорно-руховий апарат і функції організму;

• оптимальне розумове, фізичне і координаційне навантаження;

• відповідність обсягу навчального матеріалу тривалості уроку.

Примірні плани, що часто публікуються в журналах, не радимо викорис­товувати у готовому вигляді. У кращому випадку, вони можуть стати орієнтиром для пошуку власних шляхів вирішення завдань фізичного виховання.

Пам'ятаймо, що готовий сценарій практичної педагогічної діяльності не може передбачити всіх можливих ситуацій і нюансів, на які вчитель натрапляє щодня. У кожній з них учитель повинен діяти самостійно, вирішуючи кожен раз нові практичні педагогічні завдання. Для того, щоби відтворити досвід, його треба осмислити. Проте копіювання взірця без розуміння його суті призво­дить, зазвичай, до невдач, а Інколи може скомпрометувати навіть найпередовіший досвід. Звідси випливає завдання — бути належно підготовленим, щоби самостійно осмислити досвід і творчо сприйняти його на рівні ідеї.

Творчість — це не окрема сторона педагогічної праці, а найсуттєвіша і найнеобхідніша її характеристика. Творчість — це здатність бачити, ставити і оригінально вирішувати педагогічні проблеми, швидко орієнтуватись у не­передбачених педагогічних ситуаціях. Творчий процес педагога необхідно розглядати як діяльність, спрямовану на вирішення навчально-виховних завдань у мінливих умовах, під час якої педагог втілює у спілкуванні з дітьми оптимальні, органічні для педагогічної індивідуальності рішення. Отже, твор­чість — це не те, що ми робимо, а те, як ми це робимо.

Робочий план

Заплановане в річному плані уточнюється і конкретизується в етапних планах на семестри. Етапний план є фрагментом річного плану. Він склада­ється безпосередньо перед початком чергового семестру з урахуванням досягнутого у попередньому. У практиці цей документ часто називають календарним або поурочним планом. У системі планування він виконує функцію методичного забезпечення.

Об'єктом поурочного планування є не тільки основні вправи, передба­чені програмою і графіком, а й відповідні підготовчі, підвідні та контрольні вправи і допоміжні завдання. Значна увага при цьому надається так званим наскрізним вправам, які використовуються в усіх класах. До таких вправ, наприклад, належать стрибки зі скакалкою, які розвивають загальну і спеці­альну витривалість, координацію рухів, стрибучість. Вони зміцнюють колінні суглоби та стопи, м'язи ніг і тазу І, що особливо важливо, м'язи тулуба, фор­муючи "м'язовий корсет", а тому є цінними для учнів будь-якого віку.

У робочому плані вчитель спочатку визначає завдання і засоби основної частини кожного заняття, використовуючи при цьому раніше складені про­грами навчання. Після визначення змісту основної частини обирають засоби підготовчої. Тут записують характер загальнорозвиваючих вправ (наприклад, вправи з гімнастичними палицями, в парах, без предметів тощо) і конкретно вказують, які спеціальні вправи будуть запропоновані учням.

Плануючи заключну частину, завжди передбачайте зв'язок проведеного Уроку з наступним. Це досягається шляхом націлення учнів на самостійну роботу, спрямовану на закріплення вивченого І підготовку до засвоєння матеріалу на майбутніх уроках. Сюди включають вправи на розслаблення і вправи на гнучкість. Робочий план відносять до поточного планування.

Конспект уроку

Конспект уроку — це найконкретніший план роботи вчителя. Він нале­жать до оперативного планування і завершує систему планування уроків та виконує в ній організаційну функцію. Конспект— це результат безпосе­редньої підготовки вчителя до уроку. Він розробляється на основі робочого плану для паралельних класів, але зазначаються особливості роботи в кож­ному з них.

Конспект містить конкретні завдання, які повинен розв'язати вчитель на уроці. При цьому враховується рівень підготовленості всіх груп учнів (для забезпечення оптимальних педагогічних дій). Завдання переважно записують під заголовком конспекту. Далі конкретизують зміст навчання з урахуванням досягнень учнів і прогалин у процесі навчання. У конспект послідовно запи­сують вправи, що підлягають вивченню на уроці, теоретичні відомості та домашні завдання. Підкреслюються можливі міжпредметні зв'язки, за потреби — обґрунтовується доцільність цих вправ на уроці.

Далі в конспект записують дані про дозування (кількість повторень, час виконання, довжину дистанції, вагу вантажів тощо). Дозування визначається окремо для хлопців і дівчат (за обсягом та інтенсивністю).

У графу "Методичні вказівки" записують:

• методи і прийоми роботи;

• шляхи взаємодії педагога й учня;

• виховний і оздоровчий впливи;

• додаткові завдання;

• способи підготовки до уроку активу;

• форми і методи контролю;

• вказівки щодо самостійної роботи тощо.

Особливе місце посідає в конспекті остання графа "Організаційні вка­зівки". Тут фіксуються:

• способи управління класом і його групами;

• розміщення учнів і місце вчителя під час всіх фрагментів уроку;

• способи підготовки, роздачі та прибирання інвентаря і приладів, місць їхнього розміщення;

• особливості організації ігор;

• види робіт, які необхідно виконати до початку уроку;

• шляхи забезпечення техніки безпеки.

У кінці конспекту вказують на необхідну матеріально-технічну базу: прилади, обладнання, основний і допоміжний Інвентар, наочні посібники, технічні засоби навчання тощо.

Конспект можна виконувати у вигляді рисунків і схем.

Проте конспект уроку не є обов'язковим документом для досвідчених учителів. Його написання є не метою, а засобом її досягнення.

Наводимо приблизний план-конспект уроку з фізичної культури для учнів 6-х класів.