Реферат: Сутність фінансів

Таким чином, приймаючи активну участь в розподілі і перерозподілі національного доходу, фінанси сприяють трансформації пропорцій, що виникли при первинному розподілі національного доходу, в пропорції його кінцевого використання.

Перерозподіл національного доходу в Україні відбувається в інтересах структурної перебудови народного господарства, розвитку пріоритетних галузей економіки, на користь найменш забезпечених верств населення (пенсіонерів, інвалідів, одиноких матерів і багатодітних сімей).

Контрольна функція фінансів

Поряд з розподільною фінанси виконують

контрольну функцію, сутність якої проявляється в контролі за розподілом ВВП по відповідним грошовим фондам і іх цільовим використанням.

Основу контрольної функції фінансів складає рух фінансових ресурсів, який відбувається у фондовій і нефондовій формах. Через кількісний вираз фінансових ресурсів фінанси здатні кількісно відображати вартісні пропорції, що формуються в суспільстві і контролювати їх. Саме завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів господарювання, включаючи державу, економне і ефективне використання коштів.

Контрольна функція діє не ізольовано, а в тісній єдності з розподільною.

Деякі економісти стверджують, що фінансам притаманні й інші функції: оперативна, регулююча, стимулююча, перерозподільна, відтворювальна, формування грошових фондів, використання грошових фондів, стабілізаційна функція.

В літературі можна знайти твердження, що фінанси виконують і виробничу функцію. Не применшуючи значимості таких підходів можна зауважити, що фінанси держави відіграють важливу роль у розширеному відтворенні саме завдяки розподільній функції.

Фінанси, породжені розподільним процесом, тобто економічними відносинами, пов'язані з розподілом і перерозподілом вартості суспільного продукту, використовуються на всіх стадіях його руху: виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Фінанси, як ніяка інша економічна категорія (ціна, кредит, заробітна плата і т.і.) дозволяють пристосувати (трансформувати) потреби виробництва до потреб споживання. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати підвищення ефективності виробництва і задовольняти інші суспільні потреби.

Об’єктивна необхідність фінансів

Фінанси об'єктивно необхідні, так як зумовлені потребами суспільного розвитку. Їх функціонування дозволяє сформувати у розпорядженні господарюючих суб'єктів і держави необхідні фінансові ресурси.

Фінансові ресурси держави включають:

1) кошти, які акумулюються в державній бюджетній системі;

2) кошти позабюджетних фондів, перш за все позабюджетних соціальних фондів;

3) ресурси, які використовуються самими підприємствами (прибуток підприємств і амортизація).

Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Він охоплює всі сфери економічної діяльності держави.

Централізовані та децентралізовані фонди України цільового призначення включають

Пенсійний фонд,

Фонд соціального страхування.

Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення

Фонд сприяння конверсії

Державний іноваційний фонд

позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.

Фонд сприяння зайнятості населення

Відрахування і збори на будівництво, ремонт і утримання доріг

Позабюджетний фонд Національного агентства з управління державними корпоративними правами

Вони певною мірою доповнюють державний бюджет, проте специфіка їх полягає у тому, що ці фонди мають строго цільове призначення і на інші цілі не повинні використовуватись.

Виникнення фінансових відносин як і їх відмирання є об'єктивними процесами, які не пов'язані з діяльністю держави. Держава може лише впливати на розвиток фінансових відносин; вводити чи відміняти конкретні види платежів, змінювати форми використання фінансових ресурсів і т.і.

В повсякденній господарській діяльності важлива не сама по собі категорія фінансів, а конкретні форми прояву фінансових відносин, види яких встановлюються державою. Визначаючи організаційні форми прояву категорії фінанси, держава використовує останні як активний інструмент управління економікою.