Реферат: Грошовий оборот. Переваги безготівкових розрахунків над готівковими
План
Зміст грошового обороту
Сфери грошового обороту.
Грошові розрахунки в діяльності підприємств.
Безготівкові операції та розрахунки
Касові операції та розрахунки готівкою.
Висновок. Переваги безготівкових розрахунків над готівковими.
Зміст грошового обороту.
Грошовий оборот – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків. Грошовий оборот – це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.
У процесі руху товарів і послуг виникають взаємопов’язані, а не протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.
У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот бере участь у діяльності банків. Банки стають необхіднішими посередниками у взаємних платежах між підприємствами. Вони цілеспрямовано регулюють грошові потоки у народно-господарському обороті.
Потоки економічних ресурсів з одного боку, і грошовий потік доходів і споживчих витрат – з другого, здійснюється одночасно. Будь-які затримки, крім тих, які викликані продажем товарів у кредит, створюють ситуацію неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обороту.
Сфери грошового обороту.
Грошовий оборот ділиться на 2 взаємопов’язані частини:
сфера готівкового обігу;
сфера безготівкового обігу.
Готівка, як правило використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщення коштів у банківських внесках, тощо.
У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі здійснюється більшість операцій, в тому числі і розрахунки між підприємствами.
Готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, тоді як фінанси підприємств функціонують у формі безготівкових грошей. Оскільки безготівкова і готівкова сфери обслуговують різні кола народно-господарського обороту, вони мають виконувати різні економічні завдання і працювати по-різному.
Сфера безготівкового і готівкового обігу взаємопов’язані: постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівкову і навпаки. У свою чергу готівка, що оприбутковується через касу підприємства, здається в банк, зараховується поточний, розрахунковий або інші рахунки і стає відповідно безготівковими коштами.
Грошові розрахунки в діяльності підприємств.
Грошові потоки підприємства за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні і зовнішні. Кошти, що надходять з різних джерел підприємства, належать до внутрішніх грошових потоків. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел.
Негативний рух грошових коштів означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення, позитивний – що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.
Структура грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. Більшість підприємств значну частину фінансових ресурсів отримує саме з внутрішніх джерел. Їх частка становить 60-70% у загальному обсязі грошових потоків. Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку та звітності, включають:
виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;
виручку від іншої реалізації;
доходи від позареалізаційних операцій
Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності, можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств, у якому можна виділити такі напрямки:
розрахунки, пов’язані з процесом виробництва;
розрахунки за результатами діяльності;
внутрішньогосподарські розрахунки;
Основними для підприємства є надходження грошових коштів від продажу продукції, що зараховані на поточні рахунки і оприбутковані в касі підприємства, оприбутковані товари при товарообмінних операціях, а також надходження в нематеріальній формі.
В Україні застосовуються два методи визначення надходять від продажу продукції: касовий метод, відповідно до якого надходження від продажу визначають за коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей; метод нарахування, відповідно до якого надходження від продажу продукції визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату.
При виконанні господарських операцій, пов’язаних з продажем продукції, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, зобов’язання підприємства щодо розпорядження отриманими надходженнями в грошовій та інших формах виникають з моменту:
зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства;
оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства або інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує підприємство;
оформлення податкової накладної, що засвідчує факт надання товарів при розрахунках кредитними або дебетовими картками та чеками.
При здійсненні товарообмінних операцій зобов’язання підприємства виникають з моменту:
оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг;
оприбуткування товарів;
оформлення документа, що засвідчує факт отримання замовником робіт, послуг.
Безготівкові розрахунки не обмежуються лише банківськими операціями. В грошовому обороті можуть мати місце взаємні розрахунки. Основою організації безготівкових розрахунків у господарському обороті України є Інструкція “Про безготівкові розрахунки в національній валюті” затверджена постановою Правління Національного банку №135 від 29.03.2001 року, а готівкових – Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління НБУ №72 від 19.02.2001 року, а також Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.
Позичкові рахунки відкриваються юридичними і фізичними особами у банку. Такі рахунки призначаються для обліку кредиту, який здійснюється шляхом оплати розрахункових документів і нарахування на поточний рахунок отримувача кредиту відповідно до умов кредитування.
Депозитні рахунки відкриваються на основі депозитного договору між власниками рахунка і установою банку на термін, затверджений у договорі. Кошти на депозитний рахунок перераховуються з поточного рахунка і після закінчення терміну зберігання повертаються на нього. Для відкриття поточних рахунків підприємства подають у банк такі документи:
Заяву на відкриття рахунка за підписом керівника підприємства і головного бухгалтера.
Копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену органом, який видав свідоцтво, або нотаріусом.
Копію рішення про створення чи реорганізацію підприємства.
Копію Статуту підприємства.
Картку зі зразками підписів осіб, що можуть розпоряджатися рахунком з відбитком печатки підприємства.
Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.
Копію документа про реєстрацію в Пенсійному фонді України.
При відкритті субрахунків для фінансів та самостійних підрозділів підприємства в банк подається копія рішення про створення відокремленого підрозділу і прохання про відкриття субрахунка.
Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство-резидент надає в банк ті ж документи, що і для відкриття рахунків у національній валюті.
4. Безготівкові операції та розрахунки.
Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються у національній валюті України через банк перерахуванням коштів з рахунка платника на рахунок одержувача.
Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженнями його власника, крім випадків безспірного стягнення та безакцетного списання коштів. Форми безготівкових розрахунків за товарними операціями і господарськими договорами можна класифікувати так:
Щодо факту здійснення угоди:
попередня чи авансова оплата продукції, товарів, робіт та послуг;
оплата за фактом реалізації угоди.
З точки зору умов оплати угоди.
акцентна форма розрахунків;
безакцентна форма розрахунків;
акредитивна форма розрахунків;
планові платежі;
зарахування взаємної заборгованості;
За використовуваними платіжними засобами
розрахунок платіжними вимогами, дорученнями;
чекова форма розрахунків;
вексельна форма розрахунків.
За джерелами коштів, які залучаються для фінансування угоди:
за рахунок власних коштів підприємства;
за рахунок кредитів та інших позичених коштів;
за рахунок коштів клієнта.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватись за такими формами розрахункових документів:
платіжне доручення;
платіжна вимога-доручення;
чеки, векселя;
акредитиви;
інкасові доручення.
Платіжні доручення – це документ, що є письмово оформленим дорученням клієнта на перерахування визначеної суми коштів доручення приймаються банком до виконання протягом десяти календарних днів від дати оформлення. Доручення використовуються при розрахунках за товари та послуги, з бюджетом, банками, страховими компаніями, тощо.
Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня – вимога постачальника безпосередньо до покупця сплатити вартість робіт, послуг, товарів; нижня – доручення платника своєму банку сплатити визначену суму коштів.