Реферат: Державні цільові фонди

Третій вид збору справляють підприємства, установи і організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори, які на­дають їх безплатно.

Не сплачується цей вид збору, якщо послугами стільнико­вого зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, косміч­ні транспортні засоби, засоби наземного технологічного тран­спорту (засоби зв'язку стаціонарно вбудовані).

Не є об'єктом оподаткування: транслювання програм радіо та телевізійними станціями; передавання або прийом інфор­мації за допомогою радіозв'язку мережами відомчого чи тех­нологічного зв'язку (без автоматичної комутації з мережею зв'язку загального користування); користування радіотелефо­нами, підключеними до номерів квартирних телефонів; суми, які сплачуються одним оператором у компенсацію вартості послуг з роумінгу іншому оператору.

Ставка збору становить 6% від вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку.

Порядок і терміни сплати аналогічні як і для збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вироблених в Україні тютюнових виробів.

Вказаним законом на термін з вересня 1999 року до 2001 року змінено порядок сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування для СПД (в тому числі фізичних осіб), їх об'єд­нань, бюджетних, громадських та інших установ і організацій, відокремлених підрозділів платників збору без статусу юри­дичних осіб, які мають найманих працівників і протягом ка­лендарного місяця не здійснили витрати на оплату праці.

Зазначені платники сплачують збір за ставкою 32% від суми, визначеної як добуток мінімального обсягу заробітної плати та кількості працівників, на яких здійснюється нараху­вання заробітної плати.

Підприємства щомісяця сплачують Пенсійному фонду авансові суми збору, визначені у зазначеному порядку.

Остаточна сума збору визначається одночасно з поданням платниками збору квартальної звітності відповідним органам Пенсійного фонду і сплачується до 8 числа місяця, що настає за звітним.

Суми своєчасно не сплаченого збору на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування вважаються простроченою забор­гованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені. Во­на нараховується на суми заборгованості за кожний день про­строчення платежу з розрахунку 120% річних від облікової ставки НБУ, що діяла в період наявності недоїмки.

Пеня зараховується до бюджету Пенсійного фонду.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і пов­ним перерахуванням та надходженням збору здійснюють органи Пенсійного фонду України.

Згідно з ст. 165/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ухилення громадян-підприємців і адвокатів від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України як платників обов'язкових внесків, приховування (заниження) службовою особою під­приємства фонду оплати праці та громадянами-підприємцями і адвокатами суми доходу, з яких обчислюються відповід­ні збори, та інші порушення тягнуть за собою застосування штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за одне із зазначених правопорушень, штраф становить від 10 до 20 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.

Одним з першочергових завдань реформування пенсійно­го забезпечення є проведення розмежування джерел фінансу­вання пенсій, які призначені за різними пенсійними програ­мами.

Згідно з Указом Президента України від 13 квітня 1998 року «Про Основні напрями реформування пенсійного забез­печення в Україні» джерелами виплати трудових пенсій пе­редбачено страхові збори (внески); державних пенсій військо­вослужбовцям, державним службовцям, ветеранам війни, жи­телям гірських населених пунктів, соціальних пенсій — кошти державного бюджету України; соціальних пенсій — кошти місцевих бюджетів; пенсії громадянам, які постраждали внас­лідок Чорнобильської катастрофи, — кошти Фонду для здій­снення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської ка­тастрофи та соціального захисту населення; виплати за період до настання пенсійного віку відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» здійснюються коштом Фонду сприяння зайнятості населення; добровільні та обов'язкові збори (внески) юридичних і фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів (у випадках, передбачених законодавством) та доходи цих фондів використовуються для виплати пенсій в межах накопичувальної системи загальнообов'язкового дер­жавного та додаткового недержавного пенсійного страхуван­ня.

Для реалізації цих та низки інших завдань Указом Прези­дента України від 4 травня 1998 року передбачено і поетапне впровадження до 2000 року персоніфікованого обліку зборів (внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страху­вання з використанням для цього можливостей банківської системи та інформаційного фонду державного реєстру фі­зичних осіб — платників податків та інших обов'язкових пла­тежів.

2. Збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України

З метою забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призна­чених для фінансування видатків на соціальні потреби, здій­снення організаційно-управлінських заходів щодо забезпе­чення соціальних витрат та контролю за цільовим викорис­танням коштів створено Фонд соціального страхування України.

Він єдиний орган, який у межах наданих йому повнова­жень здійснює керівництво та управління обов'язковим дер­жавним соціальним страхуванням.

Виконавчі дирекції фонду вирішують покладені на них завдання разом з профспілковими органами.

Кошти Фонду соціального страхування України не належать до складу державного бюджету України. Вони форму­ються за рахунок:

— збору на обов'язкове соціальне страхування;

— сум, одержаних платниками збору від працівників за видані путівки, які придбані Фондом;

— сум витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацез­датності, спричиненої трудовими каліцтвами, які завдані, і професійними захворюваннями," які виникли внаслідок пору­шень власником підприємства або уповноваженим органом чинних правил з охорони праці та техніки безпеки чи одер­жаних травм з вини організацій або окремих осіб;

— сум пені, штрафів, не прийнятих до заліку витрат із соціального страхування та інших фінансових санкцій щодо організацій та службових осіб;

— добровільних внесків підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;

— інших надходжень (2% від коштів, одержаних від прода­жу спеціальних торгових патентів). Платниками збору є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єд­нання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які використо­вують найману працю;

2) відділення, філії та інші відокремлені підрозділи (без статусу юридичної особи), які розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси, члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо (на добровільних засадах).

Об'єктами оподаткування збору на обов'язкове соціальне страхування є: фактичні витрати на оплату праці працівників. До складу витрат долучаються виплати основної і додаткової заробітної плати, премії, заохочення, у тому числі в натураль­ній формі.

Ставка збору на соціальне страхування визначена в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці для платників пер­шої і другої груп, а також для підприємств, установ і органі­зацій, де працюють інваліди, але щодо працівників, які не є інвалідами. Для платників третьої групи — в розмірі 1% від суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% від загальної чисельності, збір на обов'язкове соціальне страху­вання визначається за ставкою 1% від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

При одержанні від підприємств доходів у натуральному вираженні (продукцією їхнього власного виробництва) розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у місяці нарахування доходів. Якщо в поточному місяці продукція не реалізувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. За ціною придбання обчислюється збір щодо натуральної продукції інших виробників.

Кошти на рахунки Фонду перераховують платники одно­часно з одержанням коштів на оплату праці в установах бан­ків.

Підприємства, які виплачують заробітну плату два і більше рази на місяць, перерахування коштів здійснюють у дні одер­жання заробітної плати. При одержанні коштів на заробітну плату за підсумками місяця підприємства подають до уста­нови банку платіжне доручення про перерахування коштів за уточненим розрахунком за весь минулий місяць з урахуван­ням раніше сплачених сум збору.

У разі нестачі у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці та сплата збору на обов'язкове соціальне страхування здійс­нюється у пропорційних розмірах.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують платежі до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При видачі підприємствами коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (надання послуг), а також натуроплатою збір перераховується не пізніше наступного дня з дня видачі.