Реферат: Сучасні інформаційні технології і програмні продукти та їх правовий захист

Важлива особливість мереж ISDN – опція Bandwidth-on-Demand, надання (і оплата) необхідної смуги пропускання каналу зв’язку в міру потреби – актуальна в часи різкого зростання трафіка в мережі. За тим самим принципом комутації каналів засновано інший додаток технології ISDN – опція Connection-on-Demand («зв’язок за вимогою»), застосовувана для зв’язку із зовсім невеличкими відділеннями або віддаленими абонентами в умовах малоінтенсивного чи епізодичного трафіку каналами зв’язку. Організація «зв’язку за вимогою» можлива і на модемних лініях при більш низьких швидкостях.

Мережі Х.25, передача даних в яких розрахована на низькошвидкісні (частіше аналогові) канали, відрізняються особливою надійністю. Технологія Frame Relay вирізняється швидкодією і можливістю одночасної передачі даних й оцифрованого голосу. Крім того, протокол Frame Relay дає можливість ефективно передавати нерівномірний за часом трафік.

Сучасне телекомунікаційне устаткування, багатофункціональне і «прозоре» для різноманітних протоколів, дає змогу будувати корпоративну мережу, використовуючи всі переваги цих протоколів. Додаткова гнучкість побудови характерна для так званої віртуальної приватної мережі, побудованої частково або цілком на основі оренди послуг мереж загального користування. Максимальна гнучкість рішень досягається шляхом впровадження концепції накладених мереж. Цю концепцію активно пропагують на ринку, оскільки вона забезпечує користувачам доступ до новітніх технологій зв’язку в умовах елементарної нестачі як низькошвидкісних, так і магістральних каналів зв’язку. Певним чином сконфігуроване телекомунікаційне устаткування (наприклад, мультиплексори) дає можливість у рамках приватної корпоративної мережі отримувати послуги ISDN навіть аналоговими орендованими лініями. Або можна з’єднати філії однієї компанії накладеною мережею Frame Relay, не будуючи власну загальнонаціональну мережу такого самого стандарту.

Вдалу побудову корпоративної мережі можна порівняти з успішним виконанням складної симфонії. Складових успіху може бути велика кількість, і все ж таки головне тут – досвідчений диригент, що має свою концепцію виконання навіть відомого твору.

Підхід до вибору технології передачі інформації індивідуальний для країн з різним рівнем розвитку інфраструктури телекомунікацій. Чинники, що впливають на цей вибір, мають економічний, географічний та політичний характер і пов’язані передусім з політикою національних телекомунікаційних компаній. Наприклад, у Німеччині й Австрії, де оператори мереж зв’язку послідовно вкладали кошти в розвиток послуг ISDN, корпоративні мережі побудовані з використанням цієї технології. У латиноамериканських країнах, Іспанії та Португалії мережі побудовано на цифрових лініях і устаткуванні Х.25 з поступовим переходом до технології Frame Relay. Інший приклад – розвиток корпоративних банківських мереж в Україні. Узагальнюючи досвід кількох українських банків (Національного Банку України, ПромІнвестБанку, Банку «Україна», Укрсоцбанку, Приватбанку), відзначимо, що ці мережі поки що побудовано на аналогових лініях з модемним зв’язком за протоколом Х.25. Найближчим часом передбачається модернізація банківських телекомунікаційних систем шляхом переходу до супутникових приватних каналів зв’язку на базі технології Frame Relay з інтегрованою передачею мовлення даних і практичним втіленням концепції «віддаленого офісу».

У загальному вигляді корпоративну мережу можна побудувати на різних каналах зв’язку – від виділених ліній (аналогових і цифрових) до комутованих цифрових, у тому числі й на оптоволоконних, супутникових, радіо- й мікрохвильових каналах, та на базі різних протоколів і технологій ISDN, Х.25, Frame Relay і АТМ.

Приклад 1. Корпоративна територіально-розподілена мережа Укрсоцбанку

Коротко розглянувши зазначені протоколи, приділимо увагу корпоративній мережі Укрсоцбанку, створеній українською науково-виробничою фірмою «Енран-Телеком» як приклад ефективного використання протоколу Frame Relay (рис. 1).

Основою корпоративної мережі Укрсоцбанку є маршрутизатори виробництва компанії Motorola, різні типи яких було розміщено в центральних і регіональних вузлах мережі, а також у відділеннях банку.

Залежно від типу каналу передачі даних, доступного на конкретному напрямі, застосовувалося відповідне устаткування передачі даних (відповідні модеми). Так, у Донецькій дирекції Укрсоцбанку, де на всі 19 відділень, розташованих в області, є виділені канали тональної частоти, застосовувалися модеми компанії Motorola. Швидкість передачі даних з використанням цих модемів досягає 33,6 Кбіт/c. З урахуванням того, що в маршрутизаторах Motorola використовується апаратне стискання даних, що передаються, то швидкість передачі деяких файлів сягає 80 Кбіт/c.

У Києві схема підключень відділень банку до мережі виглядає складніше. На тих напрямках, де як середовище передачі даних використовувалося безпосереднє з’єднання, було застосовано HDSL-модеми компанії Pair Gain, що забезпечили швидкість передачі даних на цих напрямках від 128 Кбіт до 2 Мбіт/c.

Банк активно користується послугами мережі ISDN для передачі даних. Обласну дирекцію Укрсоцбанку в м. Рівне і м. Луцьку залучено до Центрального банку в Києві з використанням ISDN. Для забезпечення роботи з міжнародними платіжними системами у відділеннях і дирекціях банку було успішно впроваджено шлюз у зовнішні мережі X.25.

Укрсоцбанк використовує можливості корпоративної мережі щодо суміщення передачі в одному каналі даних і голосу. Офісні АТС у Донецькій обласній дирекції Укрсоцбанку й у Центральному банку в м. Києві пов’язані одна з одною тим самим каналом даних, що дозволило банку мати власний міжміський зв’язок.

Проект успішно впроваджений, мережа функціонує понад 3 роки.

Приклад 2. Інформаційно-розрахункова система для Укртелекому

Вище було розглянуто приклад реалізації технічної основи інформаційної системи – корпоративної мережі, виконаної національним виробником фірмою «Енран-Телеком». Далі буде показано яскравий приклад завершеної розробки складного програмного продукту, орієнтованого на використання в найбільшій телекомунікаційній компанії України – Українському державному підприємстві електрозв’язку «Укртелеком».

Підприємства Укртелекому, надаючи послуги електрозв’язку, мусять розраховувати їхню вартість, виставляти рахунки, враховувати зроблені оплати, зводити баланс рахунків клієнтів, працювати з дебіторами (на жаль, в існуючих економічних умовах їх стає дедалі більше), проводити взаєморозрахунки з діловими партнерами тощо. Автоматизовані системи, що забезпечують таку функціональність, називаються біллінговими.

Умовно можна розрізнити два класи біллінгових систем: локальні – ті, що в установах призначені для внутрішньофірмового використання й операторські, що застосовуються компаніями-операторами телефонного, мобільного, пейджингового зв’язку. Перші призначені для врахування і тарифікації телефонних переговорів в організаціях, які використовують офісні або ті АТС, що призначені для установ. Другі є основним інструментом значних операторів зв’язку, таких, наприклад, як обласні дирекції Укртелекому, і мають забезпечувати розрахунки по всьому спектру наданих ними послуг.

Нині у більшості обласних дирекцій Укртелекому немає єдиної системи, що автоматизує розрахунки за всі послуги електрозв’язку, підтвердженням чого є розмаїтість рахунків, одержуваних клієнтами (один рахунок за міжміські і міжнародні переговори, другий – за абонплату і місцеві переговори, оплату за послуги радіотрансляційної мережі включено до комунальних платежів тощо).

Виходом є впровадження комплексної системи, спроектованої і розробленої за всіма стандартами. Обов’язковою є розробка всієї необхідної проектної та експлуатаційної документації, а також технологія підтримки і поширення нових версій системи. Зрозуміло, що є два шляхи вирішення цієї проблеми – купівля готової системи або її розробка.

На західному ринку є кілька десятків систем такого класу, але, як правило, використовувати їх в умовах України без значної модифікації неможливо через проблеми, похідні від:

· національного законодавства (часті зміни, запровадження нормативних даних у дію заднім числом);

· величезної кількості пільгових категорій клієнтів (для західних систем це цілком незрозуміла категорія) і практики часткового відшкодування їхніх витрат різними організаціями;

· змішаного використання технічних засобів (наприклад, до 1800 телефон використовується підприємством, а після зазначеного часу – фізичною особою).

Крім цього, вартість таких систем дуже значна (сотні тисяч й мільйони доларів США).

Таким чином, прийнятним виходом при створенні біллінгових систем для національних операторів є їхня розробка українськими колективами. При цьому розроблювач має можливість реалізувати усі «специфічні» умови їхнього функціонування, відслідковувати законодавчу базу, що змінюється, і при необхідності оперативно вносити в систему зміни, а вартість розробки такої системи буде нижчою, ніж купівля відповідної західної системи (крім того, слід враховувати, що основний бізнес західні постачальники роблять не на продажу системи, а на її супроводі, коли користувачу подітися вже нікуди).

Необхідно відзначити, що біллінгові системи, призначені для використання обласними дирекціями Укртелекому, є складними програмно-технічними комплексами, що включають потужні серверні комплекси, які забезпечують величезні обсяги обчислень, великі бази даних – БД (десятки та сотні гігабайт), потужні принтери, що мають надрукувати сотні тисяч рахунків й інших документів за кілька днів, розгалужену мережу передачі даних для забезпечення функціонування сотень робочих місць. Для експлуатації таких систем мають бути підготовлені як обслуговуючий персонал, так і безпосередні користувачі.