Реферат: Ремонтне і енергетичне обслуговування виробництва. Організація виробничих процесів

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотніх переміщень. Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця (наскількі це можливо) розміщують за ходом технологічного процесу. Допоміжні виробництва, служби, склади, у свою чергу, тримають якнайближче до тих підрозділів, котрі вони обслуговують.

Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або їх було зовсім ліквідовано. Найбільшою мірою цей принцип реалізується в безперервних виробництвах – хімічному, металургійному, енергетичному та ін. У дискретному виробництві, де технологічний процес має широку діференціацію, повністю ліквідувати перерви не можливо як з технологічних, та к і з організаційних причин. За таких умов важливим завданням є мінімізація перерв у структурі виробничого циклу через сінхронізацію операцій , застосування прогресивних методів оперативного управління виробництвом. Безперервність виробничого процесу треба доповнювати безперервністю роботи устаткування й робітників.

Принцип рітмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю. За додержання цього принципу в однакові проміжки часу виготовляють однакову або таку, що рівномірно зростає, кількість продукції, забезпечуючі рівномірне завантаження робочих місць. Ритмічна робота дає змогу якнайповніше використати виробничу потужність підприємства та його підрозділів.

Принцмп автоматичності передбачає економічно обгрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого поцесу. Особливо актуальною є реалізація цього принципу у виробництвах з особливо тяжкими та шкідливими умовами праці. Автоматизуються не тількі виробничі процеси, а й інші сфери діяльності людини, у тім числі управління.

Принцип гнучкості означає, що виробничій процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно – технічних умов зв`язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або зії модифікацією. Гнучкість виробничого процесу уможливлює освоєння нової продукції в короткий термін із меншими витратами. Значення принципу гнучкості особливо зростає за умов прискорених темпів науково – технічного прогресу, коли об`єкти виробництва часто змінюються. Гнучке виробництво часто адаптується до змін коньюнктури ринку, що підвищує його конкурентоспроможність. Гнучкість виробничого процесу досягається універсиалізацією знарядь праці, засобів автоматизації та методів обробки, запровадженням верстатів із ЧПК, гнучких виробничих систем.

Принцип гомеостатичності полягає в тім, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам. Це досягається створенням технічних та організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації. До стабілізаціїних організаційних систем належать системи оперативного планування й регулювання виробництва, планово – запобіжного ремонту устаткування, резервних запасів та низка інших заходів.

Розглянуті принципи раціональної організації виробничого процесу тісно між собою пов`язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці. Проектуючі виробничій процес, його організацію, треба враховувати ці принципи, але оптимальні організаційно - технічні рішення вибирати за кітерієм економічної ефективності.