Реферат: Продуктивність праці та аналіз техніко-економічних показників ЗАТ „Прикарпаття”

Показана система субкоефіцієнтів відрізняється визначеною подвижністю, що дає можливість її застосування до специфіки торговельного підприємства.

По мірі її удосконалення кількісні значення коефіцієнтів можуть уточнюватися, а їх кількість збільшуватись або зменшуватись.

Фактичний місячний коефіцієнт якості праці окремого працівника визначається різницею коефіцієнта якості праці і сумою субкоефіцієнтів зниження за формулою:

,

де КЯ.П. – фактичний місячний коефіцієнт якості праці.

К3 – величина коефіцієнта зниження якості праці за кожний випадок порушення.

Зниження фактичного коефіцієнта якості праці супроводжується зменшенням преміальних виплат.

Аналіз результатів впровадження системи бездефектної праці показує, що кількість відступлень від встановлених правил торгівлі і внутрішнього розпорядку постійно зменшується і з часом випадки порушень будуть носити одиничні випадки.

2.4. Основним показником якості праці є її продуктивність. Вона формується під впливом всієї сукупності трудових всієї сукупності трудових чинників. Однак зростання продуктивності праці потрібно відрізняти від її інтенсивності (підвищення ступеня експлуатації). Таке розрізнення є суттєвим як в управлінні трудовими відносинами, так і в забезпеченні соціальної справедливості. На жаль, за чинними методиками аналізу і при наявній інформаційній базі таке розрізнення ускладнюється. Слід зауважити, що зростання продуктивності праці можливе лише за умови додаткових інвестицій (капіталізації праці), що передбачає вихідне оцінювання обгрунтованості завдань щодо зростання її продуктивності.

Враховуючи, що зростання продуктивності праці може відбуватися на основі реалізації організаційно-технічних заходів, тобто при мобілізації чинників її підвищення, цей можливий приріст розраховують за формулою:

де - відносна сумарна економія чисельності працюючих при реалізації і - 1 групи організаційно-технічних заходів, чол.;

ЧЗ - чисельність працюючих, розрахована, виходячи із фактичної трудомісткості виробничої програми та базових норм виробітку, чол.

Таким чином, прогнозний рівень продуктивності праці працюючих визначають як:

,

де Рб - базовий рівень продуктивності праці.

Аналіз зміни продуктивності праці за техніко-економічними чинниками найдоцільніший в оцінках годинного виробітку одного робітника. Щодо аналізу середньомісячного чи середньорічного виробітку одного робітника, то при цьому необхідно враховувати і використання робочого часу. Зокрема, середньорічний виробіток одного робітника аналізують під впливом таких чинників, як:

- зміна числа відпрацьованих кожним робітником робочих днів уроці;

- зміна середньогодинного виробітку одного робітника.