Реферат: Поточні витрати та ціни на продукцію (послуги). Характеристика собівартості

Ст.р= 11220 • 0,9 = 10098 тис. г.о.

Відносна економія умовно-постійних витрат внаслідок зростання обсягу виробництва

WСу.п = 2500 • (4 - 10)/100 = -150тис. г.о.

Собівартість товарної продукції

 Ст= 10098 - (148+150) = 9800 тис. г.о.

Представляє певний інтерес загальний рівень витрат на одиницю обсягу товарної продукції, тобто на 1 г.о., і його динаміка. У нашому випадку планові витрати на 1 г-о складуть 0,87 г.о. ( ) і знизяться порівняно з минулим роком на 3,3% (). Показник витрат на 1 г.о. товарної продукції досить поширений Проте треба мати на увазі, що він об'єктивно характеризує динаміку витрат тільки при незмінних цінах і структурі випуску продукції. В інших випадках він скоріше є модифікацією показника рентабельності, ніж витрат.

Собівартість    реалізованої    продукції обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції:

Ср = Ст + (Сс.п - Сс.к) + (Св.п + Св.к),

Де       Ср — собівартість реалізованої продукції;

Сс.п, Сс.к — собівартість залишків товарної продукції на на початок і кінець розрахункового періоду;

Св.п, Св.к —- собівартість залишків відвантаженої , і.:ції на початок і кінець розрахункового періоду, яка перейшла у власність покупця.

Так, припустимо, якщо виробнича собівартість залишків продукції на початок розрахункового періоду відповідно на складі та відвантаженої без зміни її власника 200 і 100 тис. г.о., а на кінець — 248 та 150 тис. г.о., то повна собівартість реалізованої продукції

Лекція 15.3. Собівартість окремих виробів.

Калькулювання та його місце в економічних розрахунках, об’єкти калькулювання й калькуляційні одиниці.

Типова номенклатура калькуляційних статей витрат. Методика обчислення.

Ціноутворення в ринкових умовах. Методи встановлення ціни.