Реферат: Оцінка системи внутрішнього контролю

В економному і раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, зміцнені госпрозрахунку важлива роль належить внутрішньогосподарському контролю.

Функція внутрішньогосподарського контролю полягає у оперативному інформуванні керівництва підприємства про нераціональні витрати сировини, матеріалів, наявність браку продукції, розкрадання цінностей тощо, тому стан внутрішньогосподарського контролю є об’єктом ревізії. При цьому ревізор користується Законом України “Про підприємництво”, Законом України “Про підприємство”, Законом України “Про контрольно-ревізійну службу”, а також іншими нормативними актами, що стосуються інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків, грошових коштів, касових і банківських операцій та інше.

Робота щодо забезпечення збереження суспільної власності на підприємстві полягає не тільки в тому, щоб створити умови, які унеможливили б крадіжки і зловживання, а також недопустимості безгосподарності і марнотратства у зберіганні і витрачанні матеріальних і фінансових ресурсів. Виконання цих функцій покладається на внутрішньогосподарський контроль. Організація внутрішньогосподарського контролю законодавчими актами покладена на керівника і головного бухгалтера підприємства. Здійснюється він безперервно працівниками підприємства відповідно до плану, складеного головним бухгалтером і затвердженому керівництвом підприємства. До плану поточного виробничо-господарського контролю, складеного на рік, включається перевірка:

трудової дисципліни і використання робочого часу працівниками;

місць зберігання грошових і матеріальних цінностей;

документування господарських операцій;

продукції в місцях її виробництва;

норм і нормативів витрачання ресурсів;

використання обладнання, виробничих площ тощо.

Важливим напрямом ревізії є перевірка стану інвентаризаційної роботи на підприємстві. Перевіряючи виконання плану проведення інвентаризацій, ревізор встановлює:

чи правильно визначено склад постійно діючої інвентаризаційної комісії і чи затверджений він наказом керівника підприємства;

чи своєчасно результати інвентаризації відображаються в обліку;

чи розглядає особисто керівник підприємства матеріали інвентаризації не пізніше десятиденного терміну після її завершення;

наскільки повно охоплені структурні підрозділи контролем;

які рішення прийнято за його результатами.

Ревізор перевіряє за даними бухгалтерського обліку нестачу і втрати від псування цінностей по рахунку 947:

чи в повному обсязі вони відображені;

як списані згідно рішень центральної інвентаризаційної комісії, затверджених керівником підприємства (на витрати виробництва і обігу, нарахування на матеріально-відповідальних осіб, на результати фінансово-господарської діяльності).

Ревізор, користуючись документальними методичними прийомами, досліджує ці операції і складає свої висновки. Використовує ревізор також дані аналітичного і синтетичного обліку по рахунках “Розрахунки з персоналом по інших операціях” 375, “Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків” 374, “Розрахунки по претензіях” 377, Розрахунки з різними дебіторами”.

Своєчасність проведення внутрішнього контролю визначається зіставленням дати за планом і часом їх здійснення, зазначеного у актах, кількість ревізій встановлюється за поданими актами. Ревізор також виясняє, чи розглядалися керівництвом підприємства і трудовим колективом результати ревізій і перевірок у двотижневий термін і ефективність прийнятих рішень щодо виявлених порушень, чи не було випадків приховування виявлених порушень.

На завершення ревізору необхідно відобразити:

виконання плану поточного внутрішньогосподарського контролю;

прийняття рішень за результатами проведених перевірок і їх вплив на якість господарювання;

правильність прийнятих рішень щодо порушень виявлених внутрішньогосподарським контролем;

дієвість контролю за виконанням прийнятих рішень.