Реферат: Оцінка фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми
ПЛАН
Цілі, завдання та моделі фінансового аналізу.
Ліквідність, показники ліквідності.
Показники рентабельності. Розрахунок чистого прибутку підприємства.
Цілі, завдання та моделі фінансового аналізу.
Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру.
Фінансовий аналіз має кілька цілей:
визначення фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми;
виявлення змін у фінансовому стані та результатах у просторово-часовому розрізі;
виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах;
прогноз основних тенденцій у фінансовому стані й результатах діяльності фірми.
Фінансовий аналіз може розглядатися як складова частина проектного аналізу, так і фінансового менеджменту, тож дії аналітика залежать від поставленої мети. Проектний аналіз вимагає обґрунтування вкладень з найкращими результатами. Фінансовий менеджмент вимагає постійної роботи менеджера в пошуку фінансовий ресурсів.
З позицій проектного аналізу метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства.
Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:
дати оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства “без проекту” і “з проектом”;
дати оцінку фінансового проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі;
оцінити потребу в фінансуванні проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі;
визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;
оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.
Фінансовий аналіз використовує різні методи, які дають змогу структурувати й ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками. Можна виділити три основні типи моделей, що застосовуються в фінансовому аналізі: дескриптивні, нормативні та предикативні.
Дескриптивні моделі застосовуються для оцінки фінансового стану фірми. До них відносяться: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів тощо. Всі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.
Нормативні моделі дають змогу порівняти фактичні результати діяльності фірм з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Ці моделі використовуються здебільшого у фінансовому менеджменті.
У проектному аналізі, що має справу не стільки з теперішнім, скільки з гаданим майбутнім, використовуються предикативні моделі, які мають передбачуваний, прогностичний характер і дозволяють спрогнозувати майбутні грошові потоки, фінансовий стан і результати.
На цих моделях засноване фінансове проектування – логічне завершення проектного аналізу.
Методи фінансового аналізу в застосування до ринку цінних паперів і фінансових інвестицій істотно різняться від методів фінансового аналізу як частини проектного аналізу. Наприклад, фінансовий аналіз як частину фінансового менеджменту, що займається аналізом фінансових інвестицій, прийнято ділити на фундаментальні і технічні. Оскільки проектний аналіз застосовується до реальних інвестицій, у цій праці методи фундаментального й технічного фінансового аналізу інвестицій не розглядаються.
2. Ліквідність, показники ліквідності.
Існує кілька принципових схем аналізу фінансового стану і результатів підприємства. V цьому посібнику наводиться найпоширеніша у світовій практиці схема аналізу, яка дістала назву схеми фінансових коефіцієнтів.
Показники ліквідності
Ліквідність — це здатність підприємства вчасно розрахуватися по боргових зобов'язаннях шляхом перетворення всіх активів у грошові кошти.
Оборотні кошти входять до складу початкових витрат на проект і мають підтримуватися на певному рійні протягом усього циклу проекту.
Чисті оборотні активи розраховуються за формулою:
Чисті оборотні активи = Поточні активи – Поточні пасиви
(Net Working Capital)
Ліквідність характеризує можливість підприємства оплатити свої поточні пасиви.
Його еквівалентом є:
Поточний коефіцієнт = Поточні активи покриття
Поточні пасиви
Найкраще, коли поточний коефіцієнт покриття вищий 2, але він не повинен бути нижчий 1. Нормальним вважається значення коефіцієнта більше 1,5.
Ліквідні активи = Поточні активи – Товарно-матеріальні запаси
Коефіцієнт показує, яка частина оборотних активів може бути негайно перетворена в грошову форму і використана для погашення короткострокових зобов'язань.
Його еквівалентом є "кислотний тест" (Acid test).
Коефіцієнт кислотного тесту (Quick ratio) = Ліквідні активи
Поточні пасиви
Цей коефіцієнт повинен бути не нижчий 1, інакше фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний.
Для оцінки ліквідності використовується також показник номінальної вартості власного капіталу. Якщо під активу (пасиву) відняти нематеріальні активи і позикові кошти (боргові зобов’язання), то ми одержимо таку вартість.
Номінальна вартість власного капіталу = Актив — Нематеріальні активи - Довгострокові пасиви — Поточні пасиви
Цей коефіцієнт показує, чим підприємство справді володітиме на момент і в разі ліквідації.
Якщо нематеріальні активи дорівнюють нулю, то номінальна вартість власного капіталу дорівнюватиме чистій номінальній вартості активів.
Чиста номінальна вартість = Власний капітал +
Бюджетне фінансуваиия + Доходи майбутніх періодів +
Нерозподілений прибуток.
Показник номінальної вартості власного капіталу іноді використовується при розрахунках рентабельності замість показника власного капіталу. Він відображає потенційну вартість власного капіталу.
Для оцінки ліквідності використовується також
| Коефіцієнт забезпеченості власного капіталу чистою номінальною вартістю активів | = | Номінальна вартість власного капіталу Чиста номінальна вартість активів |
Цей показник не може бути більший 1 і залежить від частки нематеріальних активів в активах підприємства.
Показники ліквідності на плановий період розраховуються, виходячи з наявних на початок проекту показників фінансового стану, тобто аналізується вплив на їх зміну проектних змін. Аналіз ліквідності дозволяє зробити висновок, погіршує чи поліпшує стан підприємства проект, чи дотримано загальноприйнятих нормативів.
3. Показники рентабельності
Аналіз рентабельності здійснюється на основі розрахунку показника чистого прибутку.
Розрахунок чистого прибутку підприємства
| Виручка від реалізації Податок на додану вартість Акцизний збір Чистий обсяг продажів (1-2-3) Прямі трудові витрати Операційні витрати Амортизація Б. Поточні витрати (4+5+6+7) В. Прибуток до виплати податків, дивідендів і процентів (А-Б) Податок на прибуток Інші податки за рахунок прибутку Нараховані дивіденди, проценти, включаючи податок на дивіденди й проценти Г. Чистий прибуток (В-8-9-10) | Сума |
Аналіз рентабельності підприємства виконується на основі використання системи показників "Каскад" (метод Дюпона).
Схема фінансового аналізу «Каскад»
При плануванні використовується кілька показників рентабельності:
Рентабельність власного капіталу = Чистий прибуток х 100%
(Return on Equity /ROE Власний капітал
Рентабельність власного капіталу показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 20%.
Для оцінки рентабельності власних вкладень на здійснення проекту рекомендується використовувати дещо іншу формулу розрахунків.
Рентабельність власного = Чистий прибуток х 100%
капіталу проекту Власний кошти, вкладені в проект
Рентабельність активів = Чистий прибуток х 100%
(Return on Total Assets/ROA) Активи
Рентабельність активів показує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства. Якщо чистий прибуток та активи мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 14%.