Реферат: Організація фінансової роботи та фінансове забезпечення діяльності підприємств. Оподаткування підприємства

Аналіз відповідей покупців показав, що покупці важливого значення надають культурі обслуговування (83,0%) і наявності асортименту товарів (58,0% та 39,0%), порада продавців (68%).

Вплив внутрішньомагазинної реклами та інформації на покупцеві переваги незначне – тільки 34% рахують її важливою, і 8,7% - дуже важливою.

Необхідно відмітити, що використання окремих міроприємств по рекламі у магазині (оформлення вітрин, цінники, інша інформація) носить безсистемний характер, що і зменшує ефективність її сприймання покупцями.

Доцільно, щоб всі види реклами (вивіска, цінники, упаковка, анотації та інше) мали єдине кольорове та змістовне рішення.

Оформлення торговельного залу фірмового магазину в єдиному стилі, використання рекламних засобів повинні підпорядковуватись певній меті – формуванню раціональних потреб покупців, вихованню смаків.

Особливо важлива реклама нових товарів, оскільки формування попиту на них є однією з основних задач фірмового магазину. Цю роботу необхідно активізувати в першу чергу за рахунок підвищення рівня і цілеспрямованості рекламних міроприємств.

3. Шляхи удосконалення роботи фірмового магазину та обслуговування покупців

3.1. Оцінка фінансово-економічних показників господарської діяльності

Підвищення ефективності комерційної діяльності не роздільне з результативністю фінансово-економічної діяльності. Підприємства в сучасних умовах орієнтують свою діяльність на отримання прибутку.

Розглянемо, які чинники вплинули на формування прибутку по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу на протязі1997 – 1998 років.

Основним джерелом отримання прибутку для магазину “0рхідея" виступає валовий дохід.

В роздрібній торгівлі валовий дохід від реалізації являє собою реалізовану торговельну надбавку. Крім реалізованих торговельних надбавок можуть бути доходи по операціях з тарою /перевищення доходів над витратами. Реалізовані торговельні надбавки вивчають як в сумі, так і по рівню /у відсотках до товарообороту/.

В процесі аналізу перевіряють степінь виконання плану по валовому доходу і вивчають його динаміку, вимірюють вплив факторів на суму і рівень валового доходу, виявляють резерви росту реалізації і відповідно торговельних надбавок.

Для виявлення можливостей зростання реалізованих торговельних надбавок проаналізуємо по даним магазину "Орхідея" на матеріалах бухгалтерської звітності динамічні зміни валових доходів від роздрібної реалізації товарів по кварталах 1997-1998 років /табл.3.1.1./.

На основі вивчення даних табл.3.1.1. можна зробити висновок, що за 1997-1998 роки цілому по магазину характерне зниження обсягів роздрібного товарообороту на 6.38%. У розрізі кварталів спостерігається значний спад товарообороту у ІІ кварталі - на 34.91%, у І кварталі - на 3.35%.У 111 і 1У кварталах магазин збільшив обсяги реалізації порівняно з минулим роком. Сума приросту товарообороту склала 117.31тис.грн.. Середній темп росту товарообороту по магазину склав 93.35%.

В залежності від виконання товарообороту характерні аналогічні зміни по валовому доходу в розрізі кварталів. За 1998 рік було отримано валового доходу на суму 1467.49 тис.грн., що на 4.24 тис.грн. більше порівняно з 1997 pоком, тобто валовий дохід зріс за рік на 2.98%. Характерною тенденцією є те, що фактична сума валового доходу зростала у відповідності з ростом товарообороту. Якщо в цілому за період, що аналізується, темп росту склав 102.98%, то в розрізі кварталів спостерігаємо нерівномірне виконання /від 86.97% в 1 кварталі до 112.57% в ІУ кварталі/.

Динаміку виконання валового доходу характеризує середній темп росту, який склав 101.62%

Аналіз абсолютної суми валового доходу не дозволяє дати оцінку дохідності товарообороту у зв’язку з тим, що суми валового доходу знаходяться під впливом інфляційних процесів. В зв’язку з цим, більш повну картину може дати аналіз відносного показника валового доходу - його рівня у відсотках до товарообороту.

Середній рівень валового доходу у 1998 pоці склав по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу 12.3%, що менше рівня 1997 року на 1.12%. Однак у розрізі окремих кварталів спостерігаються певні зміни рівня валового доходу: у І кварталі - зниження рівня на 1.38%, а в 11 кварталах рівень валового доходу порівняно з минулим роком зріс на 4.06%, в 111 - на 1.67% , в 1У - на 0.35%. Ці зміни рівня валового доходу можна пояснити коливанням в реалізації товарів по договірним цінам і цінам з фіксованою надбавкою.

Зростання рівня валового доходу в окремих періодах року пояснюється нерівномірним розподілом як товарообороту, так і валового доходу по кварталам. Так, питома вага товарообооту 1 кварталу 1997року складає 16.09 %, а питома вага товарооборота 1Y кварталу - 32.15%. Аналогічна картина характерна і по розподілу річного обсягу роздрібного товарообігу у 1998році. Цей недолік економічної діяльності вплинув на дотримання аналогічних тенденцій і по розподілу по кварталам валового доходу у 1997- 1998 роках. Так, по 1 кварталі 1997року питома вага валового доходу складає - 19.25%, а у1Укварталі-29.03%. Таким чином, динаміка виконання валового доходу за 1997-1998 роки по магазину "Орхідея" пояснюється значним коливанням сформованого рівня валового доходу по кварталам року. Аналіз валового доходу по загальному обсягу і рівню свідчить про успішну роботу магазину по формуванню валового доходу.

Для проведення поглибленого аналізу валового доходу слід вивчити вплив окремих факторів на суму реалізованих торговельних надбавок.

Сума реалізованих надбавок може змінюватися під впливом зміни обсягу, складу і структури товарообороту, розміру торговельних надбавок на окремі товари і товарні групи і інших витрат товарів.

Перевиконання чи недовиконання плану товарообороту викликає відповідну зміну суми валового доходу. Збільшення або зменшення середнього рівня реалізованих торговельних надбавок відповідно збільшує або зменшує суму валового доходу.

Вплив зміни обсягу товарообороту і середнього рівня торговельних надбавок можна визначити методом різниці.

Розрахунок впливу обсягу товарообороту і середнього рівня торговельних надбавок на динаміку виконання валового доходу по магазину "Орхідея" за 1997-1998 роки представлено в табл. З.1.2.

З результатів проведених розрахунків можна зробити висновок, що в 1998 році за рахунок зменшення обсягу товарообороту на 86,19 тис.грн., сума валового доходу від реалізації товарів зменшилася у порівнянні з минулим роком на 9.6 тис. грн..

За рахунок збільшення порівняно з минулим роком середнього рівня реалізованих торговельних надбавок на 4.24 %, сума валового доходу від реалізації зросла на 13.84 тис.грн..

В таблиці 3.1.3 наведені дані про факторний аналіз валового доходу у розрізі кварталів року.

Як видно з наведених даних, лише у І кварталі спостерігається негативний вплив факторів на величину валового доходу за рахунок зменшення обсягів товарообігу ( на 6.25 тис.грн.) розмір валового доходу знизився на 0.84 тис.грн., а за рахунок зменшення середнього рівня валового доходу на 1,38% розмір валового доходу знизився на 2.73 тис.грн. Позитивні тенденції характерні у ІІІ, IV кварталах, тобто валовий дохід зріс за рахунок збільшення обсягу товарообігу і середнього рівня валового доходу.

На основі даних, приведених в таблиці 3.1.4., можна оцінити коефіцієнти співвідношення темпів росту валового доходу і товарообороту. Так, в в динаміці для магазина "Орхідея" характерна тенденція випередження темпів росту валового доходу порівняно з темпами росту товарообороту. Коефіцієнт співвідношення склав - 1.1. У розрізі кварталів спостерігаються певні коливання коефіцієнту від 0.9. в І кварталі до 1.14 в 1Y кварталі. Значення коефіцієнта менше 1.0 підтверджує раніше зроблений нами висновок про характерні спадні тенденції в динаміці по показникам товарообороту і валовому доходу у 1 кварталі.

Динамічні зміни товаробороту і валового доходу відображені на мал.3.1.1.

При аналізі формування валового доходу треба не тільки перевірити виконання кінцевих фінансових результатах але й дослідити як використовується сформований валовий дохід.

В сучасних умовах основою самофінансування підприємств і організацій є прибуток підприємства, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами обігу.

Динаміка розподілу валового доходу представлена в табл.З.1.5.

Як видно з наведених данних, валовий дохід використовувався по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу у 1998 році слідуючим чином: з суми валового доходу в розмірі 11,6 тис.грн. сплачено податок на додану вартість. Після сплати податку на додану вартість підприємство відшкодовує витрати обігу, які зросли порівняно з минулим роком на 26.17тис. грн., або на 36.26%, при цьому рівень витрат знизився проти рівня 1997 року плану на 3.09 %.

Після цього визначаємо прибуток від реалізації, який склав у 1998році 36.65 тис.грн., що на 4.8 тис.грн. менше минулого року. Рівень рентабельності товарообороту зменшився порівняно з минулим роком на 0.18%.

Аналіз достатності валового доходу магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу проведемо по розрахованим даним в таблиці 3.1.6.

Як свідчать наведені дані валовий дохід, що приходиться на 1 тис.грн. товарообороту зріс на 0.01 тис.грн., що пояснюється випередженням темпів росту валового доходу порівняно з темпами росту товарообороту.

Розмір валового доходу в розрахунку на 1-го працівника зменшився з 9.48 тис.грн. до 9.16 тис.грн., що пов'язано зі зростанням чисельності працюючих на 1 чоловіка.

Валовий дохід, в розрахунку на 1 тис.грн. зменшився з 1.97 тис.грн. до 1.49тис.грн., що пов'язано із зростанням витрат обігу на 26.17тис.грн. порівняно з минулим роком.

Залежність між зростанням валових доходів і витрат обігу у розрізі кварталів представлена на мал.3.1.2.

Підводячи підсумки проведеного дослідження достатності сформованого валового доходу , можна зробити такий висновок:

отримані валові доходи забезпечили магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу в цілому нормальну зону прибутковості, що дозволило сплатити платежі в бюджет і сформувати кошти на виробничий і соціальний розвиток колективу. Однак, зона прибутковості була би значно більшою, якщо б магазин отримав валові доходи у розмірі, які забезпечили би йому хоча б мінімально-необхідну суму прибутку.

Найважливішим показником ефективності роботи торгового (комерційного) підприємства є прибуток, в якому відображаються результати всієї торгової діяльності підприємства — обсяг продукції ,що реалізувалася, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень витрат, наявність непродуктивних видатків і втрат і т.д.

Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення робітників, сплата податків і ін. Наявність прибутку свідчить про те, що видатки торгових підприємств повністю покриваються доходами від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства розраховується як різниця між всіма його валовими доходами і валовими витратами. В торгівлі розрізняють прибуток від реалізації товарів (операційний прибуток) і чистий, або балансовий, прибуток. Операційний прибуток — це різниця між торговими надбавками і операційними витратами ( витратами обігу). Розглянемо як формувався прибуток по магазину. Формування прибутку за 1997- 1998 роки по магазину "Орхідея" наведено в таблиці 3.1.6.

Фактична сума прибутку від реалізації в 1998 році склала 36.55 тис.грн. Порівняно з минулим роком прибуток від реалізації зменшився на 11.6%. Зменшення розміру прибутку по сумі викликало зменшення і прибутку у відсотках до товарообороту, який представляє собою рівень рентабельності. Фактичний рівень рентабельності у 1998 році склав по магазину "Орхідея" 3.07%, що менше рівня минулого року на 0.18%.

На зміну рівня рентабельності позитивно вплинуло зростання рівня валового доходу - на 1.12%, зменшення суми нарахованого податку на додану вартість позитивно вплинуло на рівень рентабельності - на 1.28%, зростання рівня витрат обігу негативно вплинуло на зниження рівня рентабельності - на 2.58%.

Про динамічні зміни прибутку від реалізації по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу за 1997-1998 роки свідчать дані таблиці 3.1.8.

Для прибутку від реалізації характерні такі динамічні зміни: 1) зменшився товарооборот на 81.19 тис. грн., що пов'язано з зниженням купівельної спроможності населення, 2) зниження обсягу товарообороту вплинуло на зменшення податку на додану вартість на 17.1З тис.грн., 3)витрати обігу зросли на 26.17 тис.грн, що пояснюється зростанням вартості ресурсів, які необхідні для здійснення виробничо-торговельного процесу.

В динаміці склалася тенденція по випередженню темпів росту витрат обігу (136%) порівняно з темпами росту валових доходів (103%), що відповідно привело до зниження прибутків по магазину за два роки на 4,8 тис.грн.

Важливим аспектом аналізу формування прибутку є його визначення не тільки у діючих цінах, але й у порівняльних. Про те , як формувався у 1998 році прибуток від реалізації у порівняльних цінах, свідчать дані таблиці 3.1.9.

Як видно з розрахованих даних таблиці, для всіх показників, що формують прибуток, в динаміці характерна тенденція до зниження. Це пов'язане з тим, що на прибуток вплинув ціновий фактор.

Кількісна оцінка факторів, що обумовили зміну обсягу прибутку по магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу, приведена в таблиці 3.1.10.

Як свідчать результати проведених розрахунків, зниження обсягу роздрібного товарообороту на 81,19 тис.грн. негативно вплинуло на формування прибутку від реалізації (-2.64тис.грн.). Зростання середнього рівня валового доходу на 1.12% до обороту позитивно вплинуло на збільшення прибутку на 13.32 тис. грн. В зв'язку з зростанням середнього рівня витрат обігу на 2.58 % фактична сума прибутку зменшилася на 30.78тис.грн. Негативно на суму балансового прибутку вплинув податок на додану вартість. За 1997-1998 роки він знизився на 17,13тис.грн., а у відсотках до товарообороту він зменшився на 1.3%, що збільшило фактичну суму прибутку порівняно з минулим роком на 15,83 тис. грн.

Загальний вплив всіх факторів за 2 роки призвів до зменшення прибутку по магазину "Орхідея" на 4.8тис.грн.

Для більш повної оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства використовуються узагальнюючі показники, коли співставляються результати діяльності підприємства з усіма витраченими засобами, включаючи вкладення засобів в основні і оборотні фонди.

Для дослідження ефективності використання ресурсного потенціалу поряд з основним показником рентабельності товарообороту /табл.3.1.7./ нами розраховані показники рентабельності по відношенню до різноманітних видів використаних ресурсів /табл.3.1.11/.

Наведені дані свідчать про те, що по всіх показниках спостерігається зниження рентабельності в динаміці, найбільш суттєве по іммобілізованим засобам (-435.37).

Показники рентабельності мобільних засобів зменшилася з 19.14 грн. на початок року до 17,89 грн. на кінець року у зв'язку з зменшенням мобільних засобів на 11.7 тис.грн. і прибутку від реалізації на 4.8 тис.грн..

Рентабельність іммобілізованих засобів різко знизилася, тому що на протязі 1997-1998 pоків темпи росту основних фондів випереджали темпи росту прибутку від реалізації.

Рентабельність трудових ресурсів за аналізуємий період знизилася на 19.89 тис.грн., що пояснюється випередженням темпів росту коштів на оплату праці (10 1.2 %) порівняно з темпами росту операційного прибутку (88.39 %)

Рентабельність використання майна у 1998 p. дорівнює значенню 16.І3 грн. В динаміці цей показник знизився на 2.48 тис.грн., що пов'язано з випередженням темпів росту середньої вартості майна підприємства над темпами росту прибутку від реалізації.

Рентабельність власного і постійного капіталу має однакові значення. У зв’язку з відсутністю позикових коштів ці показники характеризують розмір прибутку, що отримує власник на кожний власний карбованець, що вкладений в дане підприємство.

Оцінка впливу на прибуток зміни обсягу та ефективності використання ресурсів приведена в таблиці 3.1.12.

Як свідчать наведені дані, можна констатувати, що всі ресурси магазину у 1997-1998 роках використовувалися не ефективно.

Таким чином, діяльність магазину "Орхідея" ВАТ Коломийського сирзаводу по формуванню прибутку можна оцінити позитивно, однак аналіз показників рентабельності свідчить, що ефективність використання наявних фінансових ресурсів в динаміці мас тенденцію до спаду.

Комерсант - це передусім організатор. Організувати — значить визначити мету, знати фінансові і матеріальні ресурси і уміти використати їх для досягнення мети. Організатор повинен уміти формулювати задачу, доводити її до безпосереднього виконавця і контролювати виконання. Організація комерційної діяльності припускає уміння приймати правильні рішення, розподіляти обов'язки і відповідальність. Визначенню шляхів підвищення ефективності господарської діяльності буде присвячений наступний розділ дипломної роботи.

3.2. Шляхи удосконалення роботи магазину на основі маркетингу

Тактика роботи фірмових магазинів показує, що на стадії їх створення, виникають умови, що заважають ефективній роботі: відкриття фірмових магазинів в непристосованих для цієї мети приміщеннях, площа і планування яких не відповідає вимогам. Це приводить до того, що задачі по вивченню і формуванню попиту, рекламі нових товарів, забезпеченню високого рівня торговельного обслуговування населення, що покладені на фірмові магазини, не виконуються взагалі або виконуються формально.

Часто фірмові магазини відкриваються без повного обліку інтенсивності покупців.

Причина виникнення полягає в тому, що відсутня науково-обгрунтовна організаційно-методична система вивчення попиту у фірмових магазинах. Тому виникає необхідність у розробці такої системи, яка б могла чітко регламентувати:

організаційні форми служб попиту і у фірмовій торгівлі;

порядок взаємодій фірмових магазинів з промисловими об’єднаннями в процесі вивчення і формування попиту населення, впровадження результатів її роботи при плануванні об’ємів і асортиментної структури виробництва товарів народного споживання.

Участь фірмової торгівлі в просуванні нових товарів до споживачів не повинно обмежуватись виконанням традиційних задач по вивченню попиту та його формуванню. Фірмові магазини повинні взяти на себе значну частину роботи по вивченню окремих контингентів споживачів нових товарів. Тобто фірмова торгівля повинна забезпечити отримання наступної інформації про групи споживачів, потреби і способи їх задоволення в конкретному регіоні; про склад груп споживачів товарів “фірми”, про оцінку місця виробів “фірми” поряд з аналогічними виробами вітчизняного виробництва та імпорту; про оцінку діючого асортименту з споживачами і покупцями; про оцінку споживачами нових виробів, про договірні ціни, про ефективність реклами, про тенденції змін в складі споживчих груп і способів задоволення їх потреб, в тому числі виробами “фірми”, про очікуємі зміни в об’ємах і структурі виробництва, аналогічних профілю “фірми” і потреби населення в цих виробах.

Подібна інформація повинна забезпечити прийняття конкретних управлінських рішень по перспективному і поточному плануванню асортиментної структури виробництва товару і формуванню раціонального споживання, а саме дати відповіді на такі питання: при доцільність виробництва нових товарів, виготовлення зразка дослідної серійної партії; про порядок обслуговування споживачів в процесі споживання товарів; про проектування цін; про види, форми, строки реклами споживчих властивостей товарів; про припинення виробництва виробів; подальших напрямків асортиментної і рекламної політики “фірми”.

В даний час фірмовими магазинами практично не вирішується така важлива задача, як визначення можливих об’ємів продажу нового товару. Вони обмежуються в основному виявленням характеристик попиту на ці товари. Таке положення приводить до того. Що нові товари не доходять до масового виробництва і випускаються малими серіями. В результаті значний процент пред’явленого попиту на ці товари залишається не задоволеним.

Використання методу продаж дозволяє з достатньою степеню надійності визначити кількісні межі попиту на нові товари. Необхідні розрахунки рекомендують проводити в два етапи. На першому етапі вираховують частку продажу нових товарів в загальному об’ємі роздрібного товарообороту фірмових магазинів за період пробного продажу: [с.167] Дяків

Q н

д = 100,

n

∑ ti Qi

де Qн – сумарний об’єм продажу нових товарів у новому магазині у досліджуваний період;

Qi – одноденний об'єм товарообороту в магазині;

ti - тривалість періоду пробного продажу в магазині;

n – число контрольних магазинів, в яких проводився пробний продаж.

На другому етапі, знаючи об’єм роздрібного товарообороту на прогнозуючий період, можна вирахувати приблизний рівень продажу нового товару по формулі:

Qt = q х Tt 100,

де Qt – передбачуваний об’єм продажу товару за рік;

q – вирахована на першому етапі частка продажу нового товару в загальному об'ємі товарообороту магазинів за період пробного продажу товару;

Tt – прогнозуємий об’єм роздрібного товарообороту у відповідному році.

При необхідності отримані результати можуть бути скоректовані шляхом експертного оцінювання об’ємів продажу нового товару.

Особливої уваги потребує удосконалення методичного забезпечення роботи фірмових магазинів. Це обумовлено тим, що не дивлячись на значний розвиток фірмової торгівлі багато яких питань щодо її функціонування не знайшли відображення в нормативно-методичних документах.

А саме не вироблена єдина форма складання кон’юнктурних обзорів фірмовими магазинами. Це знижує цінність інформації, що містить в обзорах інформації, утруднюється її обробка та зведення, можливість співставлення результатів роботи. Важливим для фірмової торгівлі є питанням методичного характеру є визначення інтенсивності попиту на нові товари. Таким показником є розмір одноденного продажу товарів. Його розрахунок необхідно проводити в умовах вузької спеціалізації фірмового магазину.

Сумовий облік продажу товарів не дає достатньо точної оцінки інтенсивності попиту.

Одним із можливих варіантів вирішення цієї проблеми є визначення спеціальних коефіцієнтів реалізації товарів:

Зк

Кр = ,

Зн + П

де Кр – коефіцієнт реалізації товару;

Зк – запаси товару на кінець досліджуємого періоду;

Зн – запаси на початок періоду;

П – надходження товарів за досліджуємий період.

Виходячи із наведеної формули коефіцієнт реалізації товару може мати значення від 0 до 1. Враховуючи число ознак попиту залежності від його інтенсивності, можна визначити конкретні інтервали значень даного коефіцієнту котрі характеризують ту чи іншу степінь інтенсивності попиту. При цьому, чим ближче до нуля будуть знаходитися значення розраховані показники, тим про більше високу інтенсивність попиту вони будуть свідчити, і навпаки.

Суттєві резерви підвищення ефективності фірмової торгівлі закладені в удосконаленні інформаційно-рекламної роботи. При цьому встановлено що найкращі результати дає використання динамічної реклами. Так, по оцінкам зарубіжних спеціалістів статична реклама дозволяє збільшити об’єм роздрібного товарообороту на 18 %, а динамічна – на 40 %. [с.21].

Крім того, реклама та інформація виступають необхідними елементами високої культури обслуговування відвідувачів магазину.

Своєрідним і досить ефективним рекламним засобом є фірмова упаковка товарів, але фірмові магазини цей засіб використовується дуже рідко, і в результаті втрачається приблизно 10 % товарообороту.

В фірмових магазинах повинна ширше практикуватись трансляція музичних програм. Такі трансляції можна чередувати з передачею рекламно-інформаційних повідомлень. При вмілому використанні музичного фону, знижується плинність і підвищується тривалість праці торгового персоналу, покупці охоче відвідують магазин і здійснюють більше покупок. В літературі містяться деякі пропозиції щодо підбору музичних програм [с.29].

Для подальшого підвищення ефективності функціонування фірмової торгівлі необхідно розробити єдиний нормативно-методичні документи, які вміщували б конкретні вимоги до розміщення і архітектурно-планіровочних рішень фірмових магазинів, організації в них торгово-технологічних процесів і робіт по вивченню і формуванню попиту, стимулюванню і оцінці ефективності праці робітників. Побудові господарських зв’язків з постачальниками і взаємодії з усіма ланками торгово-промислового комплексу.

Досвід країн із розвинутими ринковими відносинами свідчить, що маркетинг є одним із найважливіших засобів значного підвищення ефективності діяльності підприємств.

За допомогою маркетингу комерційні працівники, керівники підприємств одержують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те, в яких регіонах попит на дані вироби (тобто ємність ринку) найбільш високий, де збут продукції підприємства може принести найбільший прибуток.

Сьогодні багато вітчизняних підприємств виходять на зовнішній ринок починають діяти в незвичайному господарському середовищі, де ринкові відносини досягли високого рівня розвитку. Але не маючи досвіду і практики оволодіння передовими методами маркетингу, такі підприємства приречені на невдачу в конкурентній боротьбі. Знання маркетингу дозволить належним чином організувати роботи із споживачами. Об’єктивно оцінити своїх конкурентів, їх силу і слабкість, визначити порівняльні переваги в конкурентній боротьбі, правильно вибрати сегмент ринку, сферу господарської діяльності. Ї

Основними маркетинговими рішеннями, які необхідно прийняти роздрібному торговельному підприємстві являються: вибір цільового ринку, товарного асортименту і комплексу послуг, рішенні про ціни і стимулювання збуту, а також про місце розміщення свого торговельного підприємства.

Найбільш важливе рішення, яке належить прийняти роздрібному підприємству, - це вибір цільового ринку. Не вибравши цільового ринку і не склавши його профілю, неможливо приймати послідовні, погоджені між собою рішення відносно товарного асортименту, оформлення магазину, рекламних звертань і засобів реклами, рівнів цін та інше. Деякі магазині точно зорієнтовані на свій цільовий ринок, наприклад, магазин “Мода” знає, що його основні покупці складають жінки з високим рівнем доходів, головним чином у віці від 30 до 55 років. Але багато роздрібних підприємств або не мають чіткого уявлення про свої цільові ринки, або намагаються задовольнити не сумісні між собою цільові ринки, і як наслідок не задовольняють не один з них. Фірма, яка має мережу магазинів і обслуговує багато самих різних груп населення повинна скласти для себе більш чітке уявлення про те, які саме з цих груп будуть її основними цільовими клієнтами, щоб точніше підібрати свій товарний асортимент, визначити цілі, місця розташування магазинів і доходи по стимулюванню розраховані на ці групи.

Роздрібні підприємства, це стосується і фірмових магазинів, повинні прийняти рішення про три основних моменти:

товарний асортимент, комплекс послуг і атмосфери магазину.

Товарний асортимент повинен відповідати купівельним очікуванням цільового ринку. Саме товарний асортимент стає ключовим фактором в конкурентній боротьбі між аналогічними роздрібними підприємствами. магазину належить прийняти рішення про широту товарного асортименту (вузький чи широкий), його глибину (мілкий або глибокий). Ще одна глибина товарного асортименту – якість товарів, що пропонуються в магазині. Споживача цікавить не тільки широта вибору, але й якість товару.

Роздрібному підприємству належить також вирішити питання про комплекс послуг, які він запропонує покупцям. В таблиці 4.1. наведені деякі основні послуги, які можна запропонувати роздрібному підприємству з повним циклом обслуговування.

Таблиця 4.1.

Типові послуги, які надають магазини

з повним циклом обслуговування.

Послуги до продажу	Послуги після продажу	Додаткові послуги
1. Прийом замовлень по телефону.	1. Доставка покупок.	1.Довідкова служба.
2. Прийом замовлень (або відправка покупок по пошті)	2. Звичайна упаковка покупок.	2. Безкоштовна стоянка.
3. Проведення реклами.	3. Подарункова упаковка .	3. Ресторани, кафе.
4. Устаткування вітрини.	4. Підгонка одягу.	4. Послуги по ремонту.
5. Внутрімагазинні експозиції.	5. Повернення товару.	5. Оформлення інтер’єрів.
6. Примірочні.	6. Переробка товару.	6. Надання кредиту.
7. Часи роботи.	7. Портновські послуги.	7. Кімнати відпочинку.
8. Показ мод.	8. Установка товару.	8. Догляд за дітьми.
9. Прийняття старих товарів.	9. Гравіровка.
	10. Доставка накладною платою.