Реферат: Аналіз чистого прибутку
Наприкінці вивчають результати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, та доходи і витрати від назвичайних подій.
Аналізуючи фінансові результати, пов'язані з надзвичайними сітуаціями (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де — звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад, пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки).
Аналіз рентабельності продукції
Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).
Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.
Рентабельність окремих видів продукції обчислюється за такою формулою
,
де Rі — рентабельність і-го виду продукції, %;
Ці, Сі — відповідно ціна і собівартість і-го виду продукції.
У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. Насамперед усі вироби групують за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують частку у відсотках до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.
Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:
вироби з низкою рентабельністю;
вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності у галузі);
вироби високорентабельні.
При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.
Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, рентабельність яких:
помітно зросла;
суттєво не змінилась;
знизилась.
Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:
зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;
зміну податку на додану вартість;
зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.
Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, проте в наступні кілька років спостерігається підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може почати падати. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності — цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства.
Рентабельність усієї реалізованої продукції можна визначити за даними табл.3. Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:
Аналогічний показник за звітний рік становив:
Отже, загальне зростання цього показника за рік становило 2,3 %. Показник рентабельності продукції в цілому на підприємстві може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізованій продукції.
Аналіз рентабельності підприємства
Рентабельність підприємства — найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати. За даними таблиць 1 і 3 виконаємо належні розрахунки та занесемо їх у табл. 7.
Рентабельність підприємства у звітному періоді становила 15,92 % і була більша за аналогічний показник минулого року на 0,92%. Зміна цього показника є результатом дії двох факторів, %:
зміни реалізації на 1 грн. виробничих фондів:
(1,117 • 20) : 100 = +0,2234;
зміни прибутку на 1 грн. реалізації продукції:
(0,9171 • 76,117) : 100 = +0,6981.
________________________________________________________________
Разом +0,9215.
Отже, підвищення рентабельності підприємства пояснюється головним чином зростанням рентабельності продукції.
В подальшому аналізі слід порівняти рентабельність нашого підприємства з середньогалузевим показником, а також з даними найбільш рентабельних споріднених підприємств.
Таблиця 7
Показник | Минулий рік | Звітний рік | Відхилення |
1. Чистий прибуток, тис. грн. | 220 | 260 | +40 |
2. Середньорічна величина виробничих фондів, тис. грн. | 1467 | 1633 | +166 |
3. Обсяг реалізації продукції, тис. грн. | 1100 | 1243 | +143 |
4. Рентабельність підприємства, % (3:2 - 100) | 15,0 | 15,922 | +0,922 |
5. Реалізація на 1 грн. виробничих фондів, коп. (3:2•100) | 75,0 | 76,117 | +1,117 |
6. Чистий прибуток на 1 грн. реалізації, коп. (1:3 - 100) | 20 | 20,917 | +0,917 |