Реферат: Цінність грошей у часі

План.

1.Причини зміни вартості грошей.

2.Теперішня вартість грошей.

3.Процес дисконтування. Визначення розміру ставки дисконту.

Література.

Москвін С.О.”Проектний аналіз”-Київ,”Лібра”1999.

Луціва Б.Л.”Гроші, банки та кредит”-Тернопіль”Карт-бланш”2000.

Олексюк О.С.”Системи підтримки прийняття фінансових рішень на мікрорівні”-Київ”Наукова думка”1998.

1. Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність до ліквідності.

Інфляція – це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей.

Причиною інфляції може бути як перевищення попиту над пропозицією, так і відставання попиту від пропозиції. Результатом перевищення попиту над пропозицією є інфляція попиту. Відставання пропозиції від попиту викликає інфляцію витрат(пропозиції).

Інфляція проявляється у переповненні сфери обігу товарів грошима внаслідок їх надмірного випуску або у скорочення товарної маси в обігу при незмінній кількості випущених грошей. Головними чинниками інфляційних процесів є не зумовлена зростанням товарної маси в обігу емісія грошей, порушення пропорційності виробництва та обігу, а також помилки в політиці ціноутворення.

У залежності від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів розрізняють три види інфляції:

Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін( до 10% на рік)

Галопуюча інфляція від 10% до 200% на рік

Гіперінфляція до 1000% на рік і більше.

Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається намаганням вкласти гроші у матеріальні цінності.

Ризик- це нестабільність, непевність у майбутньому. Через непевність у майбутньому ризик з часом зростає, люди хочуть уникнути ризику, тож вище цінують ті грощі, що є сьогодні, ніж ті, що будуть у майбутньому.

Існують два типи ризиків – динамічний і статичний.Динамічний ризик – це ризик непередбачуваних змін вартості основного капіталу як наслідок прийняття управлінських рішень або несподіваних ринкових чи політичних обставин. Такі зміни можуть призвести або до збитків, або до додаткових доходів. На відміну від нього статичний ризик, як ризик втрат реальних активів від завдання шкоди власності і зменшення доходу через недієспроможність організації, призводить лише до збитків.

Схильність до ліквідності – це перевага, віддана наявним грошам перед іншими цінностямии та ризикованими вкладеннями. Коли люди вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони очікують високої винагороди як компенсації за втрату ліквідності, що й впливає на цінність грошей у часі. Абсолютна ліквідність – здатність активу негайно обмінюватися на будь- які блага.Функціональні форми грошей-похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Гроші- найвищий ступінь у розвитку економічних відносин. Ліквідність є ступенем зрілості окремих функціональних форм грошей.

2. Гроші- це товар, що має власну внутрішню вартість на етапі зародження і становлення ринкових відносин.

Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість.Завдяки цьому:

1.гроші функціонують в обігу закорнний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою

2. їх вартість формується під впливом ринкових сил , стихійно.

Сучасна монетарна теорія виходить з того , що відносна вартість грошей пов”язана з характеристикою їх економічної корисності. Корисність грошей визначається опосередковано через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна отримати на ці гроші. Корисність грошей пов”язана з рідкістю, тобто постійним попитом на них. Відносна вартість грошей не є константою – вона змінюється в часовому просторі. Вартість грошей – визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс. Вартість грошей може визначатись одним із показників:

на основі індексу роздрібних цін

на основі індексу оптових цін

через дефлятор ВНП (тобто порівняння номінальної та реальної величини ВВП).

Повний відхід від обміну паперових грошей на золото відбувся в більшості країн Заходу х початком економічної кризи 1929-33 рр., залишившись у сфері міжнародних валютних відносин. Із середини 1970- х рр. Практика конвертованості паперових грошей у золото зовсім припинилась і на рівні міжнародних валютних відносин. Епоха паперових грошей- це епоха грошей,що розвиваються на кредитних засадах. Це епоха і банківських грошей, що функціонують значною мірою на безготівкових засадах, грошей, які поступово трансформуються в електронні системи і знаки.

Види грошей:

Безготівкові гроші- це гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах з урахуванням взаємних вимог.

Готівка- представлена у вигляді грошових знаків і використовується як засіб обігу і платежу:

А) металеві гроші виступали у формі злитків срібла та золота

- золоті монети

-срібні монети

-білонна монета

Б) паперові гроші- спершу виступали знаками дійсних золотих або срібних грошей, випущених державою в обіг.

-банкноти

-казначейські білети

Електронні гроші – умовна назва фінансових коштів, які використовує їх власник на основі електронної системи банківських послуг. Приводяться в рух не за допомогою паперових носіїв , а завдяки запровадженню в сфері розрахункових операцій комп”ютерів і сучасних систем зв”язку.

До електронних грошей відносять :

Кредитні картки- виникли на основі електронних грошей. Сприяють скороченню платежів готівкою, обслуговують роздрібну торгівлю та сферу послуг,служать засобом розрахунків, є інструментом кредиту.

Дебетові картки – платіжні інструменти, які випускаються фінансовими установами , і надають клієнту можливість проводити трансакції за власним банківським рахунком,користуватися іншими послугами.

Картки для банкоматів. Банкомати встановлюються у фінансових установах, магазинах, аеропортах,гаражах і офісах. Банкомати багатофункціональні- видача готівки і депозитів, перекази за рахунками, авансування готівки, прямий доступ до рахунків за кредитними картками,оплата рахунків,запити про фінансове становище і про стан балансу.

3. У проектному аналізі при оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння поточних та майбутніх витрат та вигід здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх реальної грошової вартості до початкового періоду (періоду прийняття рішення базового періоду).

Основою дисконтування є поняття “часової переваги” або зміни цінності грошей у часі. Це означає, що раніше одержанні гроші мають більшу цінність, ніж гроші , одержані пізніше, що зумовлюється зростанням ризиків і невизначенності у часі.

Дисконтування означає перерахунок вигід і витрат для кожного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконта. При дисконтуванні за допомогою приведенної процентної ставки, що визначається альтернативними інвестиційними можливостями, здійснюється розрахунок відносної цінності однакових грошових сум, одержуваних або сплачуваних в різні періоди часу.Дисконтування грунтується на використанні техніки складних процентів. Так, інвестований під 10% річних один долар США через рік є еквівалентним 1,1 долара.З погляду інвесторів , сума, яку вони одержать колись у майбутньому,має тим меншу цінність , чим довше її

доводиться чекати, оскільки більшою буде сума втрачених за період очікування доходів.

Питання визначення величини норми дисконта досить істотне. У стабільній ринковій економіці величина норми дисконта стосовно власного капіталу визначається з депозитного процента по вкладах з урахуванням інфляції та ризиків проекту. Якщо норма дисконта буде нижчою депозитного процента, інвестори волітимуть вкласти гроші в банк. Якщо норма дисконта істотно перевищуватиме депозитний банківський процент (з урахуванням інфляції та інвестиційних ризиків) , виникне підвищенний попит на гроші, а отже, підвищеться банківський процент. Норма дисконта стосовно позикового капіталу являє собою відповідну процентну ставку, яка визначається умовами процентних виплат і погашення позик.

В умовах перехідної економіки , коли депозитний процент по вкладах не визначає реальної ціни грошей, можливе використання двох підходів. Для оцінки ефективності з позицій економічного аналізу норма дисконта повинна відображати не лише чисто фінансові інтереси держави , а й систему преференцій членів суспільства щодо відносної значущості доходів у різні часові проміжки. В цьому разі значення норми дисконта встановлюється державою як особливий соціально-економічний норматив.