Реферат: Сутність поняття економіка

Економічна категорія — теоретичний вираз економічних і насамперед виробничих відносин між суб'єктами господарської діяльності.

Структура економічних відносин. Крім виробничих, до складу економічних відносин належать техніко-економічні та організаційно-економічні.

Техніко-економічні відносини — відносини між людьми, які розвиваються паралельно з розвитком техніки (звідси й перша частина назви) і формуються в процесі спеціалізації, кооперації, концентрації виробництва.

Організаційно-економічні відносини — відносини між людьми з приводу організації виробництва (в тому числі безпосеред­нього виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріаль­них благ і послуг).

До їх складу входять менеджмент, маркетинг та ін. (роз­гляду цих понять присвячені наступні теми).

До економічної системи належать також продуктивні сили та господарський механізм. За своїм складом продук­тивні сили — це людина як основна продуктивна сила і засоби виробництва, наука та ін. Господарський механізм — ринкові, державні та наддержавні важелі регулювання еко­номіки.

Оскільки людина є основною продуктивною силою і головним суб'єктом економічних відносин, економіка по­винна вивчати економічну поведінку людей у процесі гос­подарської діяльності. Економічні відносини слід розгля­дати у нерозривному зв'язку з розвитком продуктивних сил.

Економічна наука повинна вивчати кожен елемент еко­номічної системи, в тому числі кожну із сфер процесу від­творення (безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання), її метою є прагнення проникнути у глибин­ну сутність досліджуваних явищ і процесів, визначити їх найважливіші риси, закономірності розвитку, зовнішні фор­ми вияву тощо. Лише на цій основі можна дійти правиль­них висновків, необхідних для" практики. З урахуванням цього економічна теорія повинна вивчати закони розвитку економічних систем.

Такі системи виникали і формувались у процесі еволю­ційного розвитку людства (первіснообщинний лад, рабо­власницький устрій, феодалізм, капіталізм, соціалізм). Хоча пануючим нині є капіталістичний спосіб виробництва, перші три системи певною мірою існують і понині у різних регіонах планети. Окремі економічні системи можна виді­лити серед розвинутих країн світу (американська, японсь­ка та ін.).

Вивчення законів розвитку економічної системи перед­бачає дослідження кожного з її елементів. Наприклад, для розвитку людини властивий закон зростання потреб. Водно­час більшість економічних законів простежується у про­цесі взаємодії двох і більше окремих економічних явищ,

елементів економічної системи. Існують закони, притаманні розвитку економічної системи загалом.

Кожний закон можна розкрити за допомогою певної кількості економічних категорій, які виражають менш гли­боку сутність окремих явищ і процесів. Тому, щоб уникнути поверхових, неглибоких визначень предмета економічної науки, недоцільно стверджувати, що вона вивчає орга­нізовані виробництво, обмін, розподіл і споживання економічних благ з використанням рідкісних ресурсів або просто ресурсів (на це дають відповідь існуючі організацій­но-економічні відносини). Слід передусім розкривати за­кони розвитку цих сфер, а після цього їх організацію тощо.

економічний закон — внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між різними економічними явищами і процесами, а також між внутрішніми суперечностями цих явищ, які є ру­шійною силою їх розвитку.

У процесі еволюційного розвитку людства розрізняють закони всезагальні (властиві всім економічним системам, загальні (властиві декільком системам), специфічні (властиві окремим системам) і стадійні (діють на одній із стадій існу­вання системи). Таке розуміння предмета економічної те­орії виникло не відразу: економічна думка йшла до нього протягом багатьох століть.