Реферат: Статистика чисельності, складу та руху населення

Таблиця 6. Народжуваність, смертність та природний приріст населення

Чисельність народжених групується за віком матері з п’ятирічним інтервалом (від 15 до 49 років), а також за місяцями народження. Окремо групуються мертвонароджені за регіонами та видами поселень. Будується ряд розподілу народжених для контингенту матерів молодших 20 років (до 16 років і далі з однорічним інтервалом).

Новонароджені також поділяються за порядком їх народження (виокремлюють вісім черговостей). Вирізняють також сукупність народжених поза шлюбом за окремими регіонами.

Чисельність одружених поділяється окремо для кожної статі за віком. При цьому враховується шлюбоздатне населення (жінки віком від 17 років та чоловіки віком від 18 років) і виділяються такі вікові групи:

18 – 19 років

20 – 24 роки

далі з п’ятирічним інтервалом до останньої групи 60 років і більше.

Цікавим є комбінаційний розподіл подружніх пар за віком нареченої та нареченого. Він дозволяє дослідити зв’язок між віком наречених, а також визначити лаг віку одружених – середній інтервал між віком наречених τ:

τ = ух - х´і,

де х´і – середина і-вікового інтервалу наречених жінок,

ух – середній вік чоловіків, одружених з жінками і-вікової групи. Лаг, розрахований за окремими віковими групами, дозволяє виявити традиції шлюбності. Так, для України характерною є невелика різниця у віці подружніх пар (2,6 роки за даними 1998 року).

Чисельність розлучених розподіляється в цілому за окремими регіонами, а для кожної статі за віком розлучених з таким самим інтервалом, як і для одружених.

Система показників природного руху відбиває процес відтворення населення. Відтворення всього населення характеризують абсолютні та відносні показники природного приросту ∆e та ke:

ke = n – m,

де n коефіцієнт народжуваності,

m – коефіцієнт смертності.

Рівень коефіцієнта природного приросту ke визначає напрям відтворення населення:

відтворення розширене, якщо ke>0,

відтворення просте, якщо ke=0,

відтворення звужене, якщо ke<0

Механічний рух – переміщення людей через кордони регіону, яке пов’язане із зміною їх місця проживання. У результаті переміщення змінюється чисельність населення на території прибуття або вибуття мігрантів та його структура.

Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів. Внутрішня міграція – міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньо регіональну (у межах області, Автономної Республіки Крим) ті міжрегіональну (переміщення з області в область). Зовнішня міграція (міждержавна) – міграційні потоки перетинають державні кордони.

	Осіб			На 1000 населення
	число прибулих	число вибулих	сальдо міграції	число прибулих	число вибулих	сальдо міграції
Всі напрямки міграції	790453	837066	-46613	16,0	16,9	-0,9
з них у межах України	736741	736741	х	14,9	14,9	х
у тому числі внутрішньо регіональна міграція	461880	461880	х	9,3	9,3	х
міжрегіональна міграція	274861	274861	х	5,6	5,6	х
міждержавна міграція	53712	100325	-46613	1,1	2,0	-0,9
у тому числі країни СНД	49302	55193	-5891	1,0	1,1	-0,1
країни Балтії	445	221	224	0,0	0,0	0,0
країни далекого зарубіжжя	3965	44911	-40946	0,1	0,9	-0,8