Реферат: Інформаційне забезпечення діяльності фірми

Статистичний облік ведеться при необхідності одержання статистичних даних (темпи інфляції; валовий випуск продукції промисловості; знос основних засобів; взаємозаборгованість підприємств) з метою визначення закономірностей і тенденцій розвитку економіки. Дані статистичного обліку використовуються для управління економікою в цілому, її галузями, регіонами.

Об`єктами як оперативного, так і статистичного обліку не обов`язково є господарські процеси та кошти підприємства (наприклад, статистика вивчає і культурні та духовні потреби людей).

Бухгалтерський облік ведеться з метою здійснення контролю за господарською діяльністю на підприємстві. Його особливостями є: неперервність в часі; сувора документованість; він охоплює тільки ті факти підприємницької діяльності, які можуть бути представлені в грошовому вимірі, а також забезпечує співставлення даних різних періодів.

Метод бухгалтерського обліку включає в себе ряд елементів, які виходять із змісту господарського обліку. Вони можуть бути умовно розділені на 4 розділи:

а) елементи, пов`язані з організацією бухгалтерського спостереження. В бухобліку для реєстрації первинних даних використовується документація та інвентаризація. Документи – це початок обліку, в них безпосередньо з натури фіксуються всі операції, які здійснені на підприємстві. Однак дані обліку можуть мати розбіжності з дійсним станом майнових коштів підприємства. Для усунення цих розбіжностей проводиться інвентаризація, тобто перепис майнових коштів. Інвентаризація використовується також для одержання первинних даних. Систематичні інвентаризації забезпечують реальність облікових даних;

б) елементи, пов`язані з організацією бухгалтерського вимірювання. В первинних даних фіксуються натуральні або трудові вимірювачі. Для забезпечення узагальненого відображення всіх суб`єктів бухгалтерського обліку необхідно їх відобразити в грошовому вимірі. Для цього використовуються оцінка і калькуляція. Оцінка – це спосіб грошового вимірювання господарських коштів та їхніх джерел. В окремих господарських процесах присутні різні види затрат. На основі їх підсумовування, групування і спеціальних розрахунків визначаються затрати по кожному з них. Калькуляція – це спосіб визначення в грошовій формі собівартості одиниці окремих господарських процесів;

в) елементи, пов`язані з групуванням об`єктів бухобліку. Зафіксовані первинні дані, відображені в грошовій оцінці, необхідно в поточному порядку систематизувати, згрупувати за їхнім економічним змістом. В бухобліку для цього використовуються рахунки і подвійний запис. Рахунки бухобліку відкриваються за принципом економічної однорідності, по них проходить систематизація господарських операцій.

г) елементи, пов¢язані з узагальненням даних обліку. Разом з поточним обліком виникає необхідність в одержанні кінцевих даних про всю господарську діяльність. Для цього використовуються баланс і звітність. Баланс – це запис узагальненого відображення і групування господарських коштів підприємства та його зобов`язань (джерел їх утворення) в грошовій оцінці на певну дату. Для аналізу роботи підприємства необхідні також дані про господарські процеси за певний період. Ці дані надаються в звітності, яка складається на основі записів на рахунках після додаткової обробки. Звітність – це засіб одержання кінцевих даних про господарську діяльність підприємства за певний період.

Інформація про фінансовий стан фірми міститься в головному елементі пакету фінансової звітності – балансі фірми.

Баланс фірми – це деталізована репрезентація фінансового стану фірми на конкретний момент часу (“фотографія в цифрах”), яка відображає, з одного боку, склад, розміщення і використання капіталу (майна) фірми, тобто все те, чим володіє фірма на дату складання балансу, а з другого боку – показує джерела формування та накопичення капіталу (коштів).

Баланс фірми складається з двох рівновеликих частин, які оформлені у вигляді таблиці, ліва сторона якої відображає активи фірми, а права – пасиви.

4. Інформаційно-технологічні системи перетворились на великі багатогалузеві комплекси, які охоплюють практично всі сфери бізнесу.

Розглядаючи інформаційно-технологічні системи, необхідно зазначити, що у різних країнах фахівці по-різному трактують і описують їх. Розширена схема розвитку інформаційного бізнесу включає такі блоки:

змістова інформація – кінофільми, газети, журнали, мікрофільми, інформаційні бюлетені, книги, довідкові покажчики, доповіді, публікації і т.д.

допоміжні послуги – банки, проектування систем, програмування, електронна передача документів, рекламні агентства, бюро послуг і т.д.

- інформаційна технологія - комп¢ютери, мікрофільми, лазерні диски, друкарське обладнання, бланки обліку і т.д.

інтегруюча технологія – персональні комп¢ютери, мовні системи, цифрові дані і т.д.

засоби зв¢язку – радіо, телебачення, телефон, засоби поштового зв¢язку.

канали зв¢язку – доставка посильним, пошта, телеграф, телефон, міжнародні засоби зв¢язку, супутниковий зв¢язок і т.д.

канали теле- і радіомовлення – радіомережа, регіональні мережі, телемережа, телефакс і т.д.

змістові послуги – служба новин, інформація про фондову біржу, бібліотеки та відеотеки, статистичні статистичні індекси іт.д.

Зупинимось на інформаційній технології, що є основою сучасного інформаційного бізнесу.

Інформаційна технологія – використання обчислювальної техніки для створення, збирання, передавання, зберігання, обробки інформації для всіх сфер бізнесу. Американські фахівці спрогнозували подальший прогрес у цій галузі. Його рушійною силою є такі інформаційні тенденції: зростання ролі інформаційного продукту; розвиток здатності до взаємодії (поєднаності); ліквідація проміжних ланок (безпосередність); глобалізація, конвергенція (об¢єднання).

Зростання ролі інформаційного продукту. Інформаційний продукт – це програмні засоби баз даних і служб експортного забезпечення. Створення інформаційного продукту включає в себе три стадії: розробку, синтез і розповсюдження. Через ці стадії проходять основні типи інформаційного продукту: інформаційні новини, документальні програми, знання та думки, дані та факти, ігри, художні твори і т.д.

Здатність до взаємодії між усіма фізичними і логічними елементами системи також є тенденцією розвитку інформаційних технологій. Одним із найважливіших факторів для забезпечення взаємодії є поява нових стандартів на дисплеї, бази даних, що зумовило процеси стандартизації.

Ліквідація проміжних ланок означає усунення тих стадій, які включають посередників між споживачами і виробниками (наприклад усунення проміжних торговельних організацій).

Глобалізація інформаційного бізнесу – це тенденція інформаційних технологій, що полягає в тому, що теоретично будь яка людина є сьогодні споживачем інформації. Тому можливості інформаційного ринку є безмежними, хоча й існує досить жорстка конкуренція між основними виробниками. До традиційно сильних виробників, таких як США, Японія, Великобританія додались фірми Австралії, Південної Кореї, Тайваню та ін.

Конвергенція – процес, який у нас перебуває на початковій стадії. Конвергенція пов¢язана з глобалізацією.

Конвергенція формує сьогодні так званий потенційний ринок інформаційних технологій, основними сегментами якого є:

споживчий сегмент, що включає передавання інформації розважальних програм та їх споживання;

забезпечення бізнесу – споживання продукції та послуг інформаційних технологій у процесі реалізації різних видів ділової діяльності;

інтелектуальна праця – споживання і передавання інформації серед менеджерів та інших фахівців.

Усі зазначені вище сегменти потенційного ринку інформаційних технологій стосуються бізнесу, оскільки він є основним споживачем інформаційних технологій. Тому, в свою чергу, інформаційні технології спрямовані на забезпечення функціонування бізнесу.

5.Рекламне агентство – це підприємство (фірма), яка надає клієнтам послуги в галузі реклами та маркетингу і отримує за це компенсацію у вигляді комісійних від засобів розповсюдження реклами або гонорару від рекламодавця у наперед обумовленому розмірі.

Реклама - сукупність різноманітних інформаційних процесів, комплекс контактів та спонукань, що змінюють і доповнюють один одного. Це цикл технічної, технологічної та творчої праці. Вона супроводжує товар на всіх стадіях - від його виникнення, розробки і появи на ринку до періоду, коли він починає витіснятися новим товаром. При цьому реклама виконує різні функції – ознайомлення, переконання, нагадування, пояснення.

Засоби масової інформації – газети, журнали, бюлетені та інші друковані видання; радіо, телебачення, кіно, фото, звукозапис тощо.

Рекламні агентства можуть функціонувати як незалежні підприємницькі структури, що мають статус юридичної особи, або як структурні підрозділи засобів масової інформації. Залежно від форм функціонування вони бувають:

багатопрофільні – забезпечують бізнесменів не тільки розробкою та розміщенням реклами, а й здійснюють її виготовлення через свої або сторонні підприємства, забезпечують інформацією, яку мають;

спеціалізовані – займаються певним видом діяльності, наприклад, тільки знімають рекламні ролики або видають буклети, каталоги проспекти, анотації, довідники;

універсальні – здійснюють усі види рекламної продукції, але, як правило, інформацією не забезпечують.

Реклама виконує подвійну функцію:

повідомлення потенційних покупців про наявність товару, а також про основні властивості товару і його характеристики;

пропоганда товару з метою залучення покупців і збільшення обсягів продажу.

Бізнес не може існувати без реклами. Реклама – його рушійна сила. Проте сучасні українські підприємці ще не освоїли азбуку реклами, тому часто реклама має нав`язливий характер, стомлює, набридає, дратує споживача, і в цьому випадку діє негативно. І це зрозуміло, оскільки інформаційний ринок в Україні тільки формується. Ще немає розгалуженої, розвинених конкурентних відносин. Альтернативні служби тільки зароджуються, вони ще не міцні, не мають необхідної техніки, нових технологій, професійних кадрів. Тому сьогодні знайти, добути достовірну інформацію практично неможливо. Особливо від цього страждають представники бізнесу, які постійно перебувають у пошуку партнерів, потрібної сировини, що позначається на ефективності виробництва, а в кінцевому випадку - на споживачеві.

Враховуючи становище, що сталося в Україні, прийнято закон “ Про інформацію”, який сприятиме прискоренню розвитку цього виду діяльності, а також Закон “Про рекламу”.

В цих умовах одним із способів одержання інформації, що забезпечує повною мірою функціонування бізнесу, є знову ж таки реклама. І, незважаючи на її недосконалість, сьогодні без неї не обійтися. Вплив реклами різнобічний і багатогранний. Вона інформує про товари, послуги, ідеї, створює престиж фірми, довіру до неї; виділяє потрібний об`єкт з маси повідомлень, що передаються і циркулюють у сфері комунікації; наділяє його “додатковими” споживчими якостями, диференціює товари на ринку, сприяє збільшенню попиту, спонукає споживача до виконання дій; “вилучає” споживача з пасивного стану, перетворює його у потенційного покупця, змушуючи до активності вступу в контакт з продавцем; стимулює збут товару.

Різноманітні форми реклами:

зовнішня – щити, світлові табло, вітрини;

на транспорті – всередині і зовні;

на місці продажу – всередині торговельного приміщення або поблизу від нього;

планшети – на прилавку, стойці, стіні;

малюнки, фотографії, листи для розсилання;

каталоги - для ознайомлення та вибору замовлень;

підручники та інші матеріали (довідники, настанови, рекомендації );

прес-реліз – інформація про новий товар або іншу важливу для фірми подію, що поширюється серед органів друку;

виставки, презентації, фільми, комп`ютерна реклама;

сувеніри;

демонстрація продукції, упаковка товарів та ін.

Реклама повинна бути розрахована на професіоналів або на споживачів.

Здійснюється реклама через два основних канали – рекламні агенства та засоби масової інформації. В цих організаціях, як правило, працюють фахівці за різними напрямами реклами. Це журналісти, художники, економісти, філологи, оператори, фотографи, поліграфісти, редактори, композитори, музиканти, актори, режисери, диктори, менеджери, продюсери та інші фахівці за галузями суспільного виробництва.

Реклама має свої переваги і недоліки.

Засоби реклами	Переваги	Недоліки
1	2	3
Газети	Гнучкість, своєчасність, широке охоплення національного і місцевого ринків, переважно висока достовірність, масове визнання і прийняття	Короткочасність існування, обмежена аудиторія читачів
Телебачення	Поєднання зображення, звука і руху, емоційна дія, масовість і висока ступінь залучення уваги, географічна широта охоплення	Висока вартість, перевантаженість рекламою, відсутність вибірковості аудиторії
Радіо	Масовість використання, широке географічне охоплення, низька вартість	Представлення тільки звуковими засобами, невисока ступінь залучення уваги, відсутність вибірковості аудиторії
Журнали, в тому числі бюлетені, проспекти	Широкий обхват аудиторії; висока достовірність і престижність; висока якість відтворення; тривалість існування; значне число “вторинних” читачів	Тривалий часовий розрив між замовленням та появою реклами; відсутність гарантії розміщення реклами в кращому місці; обмежена аудиторія
Зовнішня реклама; щити, вивіски тощо	Гнучкість, висока частота повторних контактів; невисока вартість місця розміщення, низька конкуренція	Відсутність вибірковості аудиторії; географічні обмеження; висока вартість утримання в окремих місцях