Реферат: Економічні проблеми в умовах ринкових економічних відносин і регіональні проблеми в перспективах

Характерно, що - при тенденції до спаду промислового виробництва (за 5 років - біліше, ніж на половину) - у 1992р. питома вага промисловості у ВСП не тільки не зменшилась, а навпаки - підвищилася (+6,4%); тим часом у 1994р. (порівняльно з даними 1990р.) вона дещо скоротилася (-1,7%). Частка ж промисловості в НД виявилася відповідно, на 7,5% і на 1,1% вищою. Все це - діяння виключно цінового фактора.

Гіперінфляційний шок спрацював на структурну деформацію повною мірою, бо, скажімо, сфера сільського господарства (при спаді виробництва лише на 1/3) стабільно утримувала свою питому вагу лише перші 2 роки, а потім, з початком цінової лібералізації, пішло обвальне падіння її частки у ВСП на 8,1%, а в НД - на 14,2% (у 1994р.). При цьому сама аграрна сфера (на відміну від промислової), при меншій частці у ВСП, переважає власну частку в НД. В умовах панування монополізму та гіперінфляції оптові ціни промисловості зростали швидшими темпами, ніж аграрні ціни, що, власне, і призвело до такого перекосу між двома вирішальними сферами суспільного виробництва.

Те саме стосується і будівництва, де обсяги інвестицій скоротилися до критичної межі, інвестиційна та інноваційна діяльність "заморожені" (в 1994р. валовий продукт будівництва скоротився (проти обсягів 1990р.) на 68%, а НД - на 59%), а його частка в галузевій народногосподарській структурі має тенденцію до стійкого зростання.

Перевезення вантажів транспортними засобами істотно зменшилися, системи транспорту катастрофічно старіють, а питома вага цієї галкзі у ВСП і в НД, внаслідок бурхливого зростання тарифів, збільшилася майже вдвічі. За рахунок підвищення цін і розширення імпорту товарів відповідно зростає частка сфери обігу. Надто низькою залишається питома вага сфери особистих споживчих послуг.

Промисловість, залишаючи за собою провідну роль у структуроутворюючому процесі в українській економіці, одночасно зберігає тенденцію до подальшого спаду виробництва, з внутрішньою деформацією своєї галузі структури. За розрахунками аналітиків, у 1995р. фактичне падіння промислового виробництва вже сягає 2/3 від рівня 1990р. . Певні ознаки стабілізації та пожвавлення - за рахунок передових підприємств - окремих промислових галузей, які використовують економічні можливості (металургійна і хімічна промисловість, електроенергетика, деревообробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів), аж ніяк не змінюють негативних тенденцій до спаду промислового виробництва і цього подорожчання, що не сприяє піднесенню його конкурентноспроможності навіть на своєму, внутрішньому ринку. Іноземні конкуренти з успіхом витісняють з нього вітчизняних товаровиробників, часто ставлячи їх на межу повного банкрутства. Водночас держава зовсім не захищає їх законодавчо навіть від не порядної конкуренції чужоземців.

Деталіізований галузевий аналіз структурних змін у промисловості лише підтверджує висновок про те, що при тенденції до випереджаючих темпів спаду виробництва, а також зростання собівартості та оптових цін продукції галузі важкої промисловості продовжують залишатися "лідерами" як у загально промисловій, так і в народногосподарській. Наприклад, паливна промисловість скоротила обсяг виробництва продукції більше як удвічі, а оптові ціни на паливо зростли щороку ( за "ланцюговим" індексом) такими темпами : у 1991р. - в 1.7 раза, в 1992 - у 2,37 , а в 1993р. - в 53,5, а в 1994р. - в 11 разів. У результаті (як не парадоксально, але факт) питома вага цієї галузі в промисловій структурі стала вдвічі вищою проти рівня 1990р.. Анологічною є ситуація і по чорній металургії : виробництво в галузі скоротилося за ці самі роки на 57%, а оптові ціни щороку підвищувалися ( порівняно з попереднім роком), відповідно, в 3, 14, 55, 56 раза. При цьому в структурі промислового виробництва чорна металургія - як найбільш енергомістка галузь - вийшла на перше місце, подвоївши свою питому вагу. Зміни в структурі виробництва валової промислової продукції розкриваються в таблиці 1.3.

Таблиця 3

Зміни в структурі промисловості за вартістю продукції

Галузі промисловості	1990рік	1991рік	1992рік	1993рік	1994рік	1995рік
Промисловість (у цілому) у тому числі :	100	100	100	100	100	100
електроенергетика	3,2	3,6	6,4	9,4	11,5	11,4
паливна промисловість	5,7	3.8	14,3	8,5	11,2	13,2
чорна металургія	11,0	9,9	22,7	16,8	19.9	21,9
хімічна і нафтохімічна	6,0	5,9	6,7	6,0	6,9	7,5
машинобудування і металообробка	30,7	26,4	18,6	19,9	17,0	16,0
лісова, деревообробна і целюлозно паперова	2,9	2,9	2,2	2,6	2,4	2,6
будівельних матеріалів	3,4	3,7	3,6	4,7	4,0	3,9
скляна і фарфоро-фаянсова	0,5	0,6	0,5	0,5	0,6	-
легка	10,8	12,3	6,7	6,1	4,4	2,7
харчова	18,6	24,4	13,6	19,7	17,1	15,0
борошномельна-круп"яна і комбікормова	4,0	2,8	2,3	2,7	1,5	2,4
інші галузі	3,2	3,7	2,4	3,2	3,5	3,8