Реферат: Системи міжнародної економіки
В сучасному світі виробляти всі види товарів, так як і створювати і удосконалювати всі типи факторів виробництва, не під силу ні одній, навіть найбагатшій країні.
Міжнародна економіка є тим механізмом, який може забезпечити досягнення цих цілей в інтересах всіх країн.
Після кризи 30-х років, яка потрясла буквально весь світ світове господарство виявилось розбалансованим. Країни входили в торгові війни між собою. З появою перших комп’ютерів, які показали здатність замінити не тільки фізичний, але й розумовий труб людини, що нерідко називають науково-технічною революцією, фінансування, хоча і продовжувало грати свою обслуговуючу роль, перетворилось в самостійну сферу міжнародного спілкування. Причому його масштаби, які погано піддаються оцінці, можуть виявитись значно більшими, ніж масштаби світової торгівлі і міжнародного руху факторів виробництва. До середини ХХ ст. поступово виникло розуміння того, що світове господарство не в силі стабільно функціонувати без якихось спільних для всіх країн механізмів координації і управління.
На мікрорівні фірми стали активніше утворювати вертикальні схеми управління відтворювальними процесами, в багатьох країнах світу. На макрорівні буквально протягом десятиріччя виникла ціла система міждержавних економічних і фінансових організацій з мандатом спостерігати за світовим економічним розвитком, попереджувати про виникнення дисбалансів і надавати країнам у випадку необхідності все стороню підтримку. В їх числі – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Світова торгова організація, Організація Об’єднаних Націй, декілька об’єднань в Європі і багато інших.
Все це дозволяє зробити висновок, о в другій половині ХХ ст.. ринкова економіка перейшла в нове, більш високе, ніж світове господарство, стала міжнародною.
Ознаки міжнародної економіки є:
розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все в формах вводу – виводу капіталу, робочої сили і технології;
міжнародні форми виробництва на підприємствах. розташованих в декількох країнах, в першу чергу в рамках ТНК;
самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів ні руху факторів виробництва;
система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання в цілях забезпечення збалансованості і стабільності економічного розвитку;
економічна політика держав, яка виходить із принципів відкритої економіки.
Отже, міжнародна економіка (international economics) – частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав в області міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і фінансування і формування міжнародної економічної політики.
[1, ст.. 36-38, 7, ст.. 28-31]
Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом – для світового господарства, а всі вони загалом характеризують міжнародну економіку в цілому.
Таблиця 1.2. Структура міжнародної економіки
| Міжнародне регулювання і нагляд | Економічні | Фінансові | ||||||||||||
| Міжнародні організації | ||||||||||||||
| Товарами | Послугами | Капіталу | Робочої сили | Техно-логії | Валютою | Цінними паперами | Дери-ватами | Креди- тами | Міжнарод. розрах. | |||||
| Міжнародна торгівля | Міжнародний рух факторів виробництва | Міжнародна торгівля фінансовими інструментами | ||||||||||||
| Державне регулювання | Регулювання зовнішньої торгівлі | Регулювання руху факторів виробництва | Валютне і фінансове регулювання | |||||||||||
| Мікроекономічна політика | Мікроекономічна політика | |||||||||||||
| Базові поняття |
| |||||||||||||