Реферат: Предмет, структура і функції економічної теорії

Таким чином, предметом економічної теорії висту­пають відносини між людьми з приводу використання обмежених ресурсів у процесі виробництва, розподіли, обміну і споживання благ з метою задоволення потреб індивіда і суспільства.

Об'єктивна структура предмета відповідно відбита в структурі економічної теорії.

Структура економічної теорії

Об'єктивні економічні процеси і явища в ході науко­вого вивчення дістають докладне відображення в системі економічних категорій і законів.

* Економічна категорія — узагальнене теоретичне відоб­раження явищ і процесів економічного життя суспільства. За допомогою економічних категорій пізнання поглиб­люється до розкриття економічних законів, які відобража­ють найбільш суттєві, стійкі, повторювані причинно-наслідкове зв'язки між економічними явищами й процесами. Економічна наука відбиває об'єктивні закони, що існу­ють незалежно від свідомості і бажання людей.

Економічні категорії і закони утворюють складну субординовану систему. Одні категорії відбивають поверх­неві явища, інші — більш глибинні процеси, треті висту­пають синтезом сутності і форм прояву тощо. Можна ви­явити вихідну категорію, з якої починається розгортання системи, основний закон, який відображає сутність сис­теми і спрямованість її руху і т. ін. Пізнати економічну дійсність — означає теоретично ЇЇ відтворити за допомо­гою системи економічних категорій і законів.

Структурі і логіці розвитку предмета відповідає струк­тура і логіка розгортання економічної теорії. Якщо в еко­номіці діють економічні суб'єкти, що вступають між со­бою в економічні відносини, в результаті чого виробляєть­ся, розподіляється, обмінюється і споживається сукупний суспільний продукт, то і в теорії кожна зі складових (суб'єкт, продукт і відносини) повинна відповідно ви­ступати системою категорій. Історично розгортання кожної зі складових у теоретичну систему здійснювалося в різні періоди різними науковими школами. За сучасних умов у складі економічної теорії виділяються три основні, структурні частини: політична економія, макроекономіка. Кожна з частин вивчає свій аспект еко­номічної дійсності.

Політична економія вивчає всі економічні явища і про­цеси як форми економічних відносин. Вона зводить усю різноманіть економічного життя і його предметних форм до економічних відносин і виводить з них всі економічні прояви. Специфіка ЇЇ предмета полягає в пізнанні еконо­мічних відносин. Виявляється, що економічні відносини утворюють економічну структуру суспільства, вони більш стійкі, ніж форми суб'єктів і результатів виробництва. З'являються і зникають підприємства, фірми, створюєть­ся і споживається продукт, змінюються покоління людей, а економічний лад суспільства, його система економічних відносин за своїми корінними характеристиками зали­шається тривалий час відносно незмінною. Однак еко­номічні відносини існують і проявляються тільки за до­помогою діяльності економічних суб'єктів, насамперед фірм і домогосподарств, які визначають свою економіч­ну поведінку залежно від умов тієї чи іншої ринкової структури. Вивченням поведінки економічних одиниць зай­мається макроекономіка. Вона становить другу структур­ну частину економічної теорії. Взаємодія економічних суб'єктів синтезується в загальному підсумку у функціо­нуванні економіки, яке вивчається макроекономікою.

Зазвичай, економічна теорія починається із системи економічних відносин, що втілює економічну структу­ру суспільства, доводить пізнання до вивчення прояву структури в економічній поведінці господарюючих суб'єктів й у загальних результатах функціонування економіки. Відповідно економічна теорія розкриває зміст через політичну економію, мікроекономіку та макроекономіку.

Функції економічної теорії

Економічна теорія знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій. Як наука вона відбиває економічну дійсність і виконує теоретика-пізнавальну функцію, яка реалізуєть­ся в системі економічних категорій і законів. Але надалі система використовується як засіб, метод пізнання для пояснення нових явищ і процесів, здобуття нових знань і для вироблення практичних рішень з перетворення й вдосконалення економічної дійсності. У процесі пізнан­ня система економічних категорій і законів виконує ме­тодологічну функцію, виступає методологічною основою для власного подальшого розвитку і для інших економіч­них наук.

Методологічне значення економічної теорії для пере­творення економічної дійсності виражається в її прак­тичній функції. А оскільки практична діяльність має дві великі сфери — матеріально-практичну і духовно-прак­тичну, то і практична функція економічної теорії отри­мує відповідні визначення. У духовно-практичній діяль­ності люди оперують економічними ідеями, уявленнями, поняттями, які входять до їхнього світогляду. У світо­гляді, як правило, сполучаються наукові і повсякденні уявлення, моменти помилок, стереотипів тощо. Еконо­мічна наука не може бути індиферентною до масової еко­номічної свідомості. Наукові досягнення завжди прони­кають у масову свідомість. Однак масова свідомість не може їх засвоїти в об'єктивній, тобто науковій формі, тому що усі мали б перетворитися на вчених, що вільно орієн­туються в усіх складностях економічного життя. Але це неможливо. Масова свідомість сприймає економічні ідеї відірвано від їхнього реального ґрунту, конкретних обста­вин, з аналізу яких вони здобуті. Наукові, теоретичні по­ложення перетворюються на абстрактні гасла, ідеологічні настанови, які вживаються доречно і недоречно , тому що для суб'єктів масової свідомості є невідомими всі кон­кретні обставини і власні наукові межі ідеї.

Отже, те, що було наукою, стає ідеологією, тобто знан­ням, здобутим ззовні у вигляді абстрактних положень, без їх наукової основи, перевірки, коригування, взятих на віру. Наука неминуче при виході в масову свідомість на­буває ідеологічної форми. Але в самій ідеологічній формі наука виступає як протилежність ідеології, відстоює на­уковий підхід, конкретність істини. Це означає, що еко­номічна теорія виконує ідеологічну функцію в негативній визначеності. Інакше кажучи, економічна теорія, виходя­чи в масову економічну свідомість, перетворюється на ідеологію, але й в ідеології економічна теорія бореться за те, щоб залишитися наукою, не перетворювати теорію на абстрактний набір гасел.

У матеріально-практичній сфері методологічне зна­чення економічної теорії втілюється в господарській функції. Економічна теорія виробляє практичні рекомен­дації розвитку економічних відносин, господарського механізму, удосконалення форм і методів господарювання. їй належить визначальна роль у виробленні економіч­ної політики. Але, виходячи в практику, економічна тео­рія залишає свої власні межі, перетворюючи у свого роду господарську ідеологію. Тут економічна теорія госпо­дарську функцію виконує негативно. У господарській сфері економічна теорія відстоює науковий підхід на противагу вузькопрагматичному. Практичне ж значення еко­номічної теорії в її власних межах полягає у ступені істин­ності її теоретичних положень. Чим адекватніше еконо­мічна теорія відбиває економічну дійсність, тим більшим є її практичне значення. І в такому розумінні немає нічого практичнішого за ґрунтовну, справжню теорію.

Взаємозв'язок функцій економічної теорії можна ви­разити схематично (рис.1).

Економічна теорія взаємодіє з усією системою су­спільних економічних наук. Економіка — визначальна сфера суспільства, від якої залежить розвиток всіх інших сфер. Економіко-теоретичні знання неминуче викорис­товуються в вирішенні питань розвитку інших наук. Комп'ютеризація виробництва здається суто технічною проблемою, що перебуває у сфері компетенції технічних наук. Але в дійсності процес комп'ютеризації виступає також розвитком матеріальної форми здійснення всезагальної праці, вивченням якої займається економічна те­орія (насамперед), а також філософія, психологія тощо. На основі економічних знань формується тип економіч­ного мислення, від якого залежить поведінка людей у сфері економіки. Перехід від командної до ринкової еко­номіки істотно змінює тип мислення й економічну пове­дінку людей. Але зрозуміло, що ні тип мислення, ні еко­номічна поведінка людей не можуть бути змінені відразу.