Реферат: Фірма в умовах досконалої конкуренції
План
Умови формування ринку досконалої конкуренції.
Конкурентна фірма.
Загальний середній, граничний доход і прибуток фірми.
Максимізація прибутку конкурентною фірмою.
Варіанти рівноваги конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
Довгострокова рівновага.
Чиста конкуренція та ефективність.
Література
Базелевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н.
М.59. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 248с.: іл..
Задоя А.О.
Мікроекономіка: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Т-ва “Знання”, КОО, 2000.
Ковальчук В.М.
Загальна теорія економіки: видавництво “Астон”, 1998.
Основні терміни і поняття
Валовий доход.
Валові витрати.
Граничний аналіз.
Граничний доход.
Граничні витрати.
Граничні витрати довгострокові.
Довгострокова крива пропозиції.
Довгострокова рівновага.
Досконала конкуренція.
Зростаючі витрати.
Конкурентна фірма.
Крива попиту галузі.
Крива пропозиції галузі.
Максимізація прибутку.
Попит конкурентної фірми.
Ринок досконалої конкуренції.
Рівновага галузі.
Рівновага конкурентної фірми.
1)
Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів.
Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає у тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи обмежень, з якими стикається фірма, на шляху до максимізації прибутку.
 |
|
Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.
Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок і ця частка не перевищує 1 % загального продажу.
Фірма не цікавиться рішенням своїх конкурентів. Вона не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.
Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.
Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими переходами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів.
|
Підприємницька фірма – це самостійно діючий суб’єкт ринку, метою діяльності якого є отримання прибутку через виробництво одного, або більше товарів для продажу на ринку.
Конкурентна фірма – це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.
Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі пропозиції конкурентної фірми її раціональної економічної поведінки.
3)
Дохід підприємства утворюється передусім від реалізації виробленого прибутку, тобто це грошова виручка від реалізації товарних фондів. Розрізняють такі види доходів фірми: звичайний, капітальний, дивідендний.
Звичайний дохід фірми формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності.
Капітальний дохід – це дохід фірми від перепродажу виробничих фондів, землі, майна та фінансових активів.
Дивідендний дохід – це дохід від акцій інших фірм, яким володіє фірма. Основним видом доходу фірми є звичайний дохід.
Валовий дохід – уся сума доходу фірми. Чистий дохід – це валовий дохід, без суми повних витрат, тобто це прибуток фірми.
Для характеристики доходу фірми важливим є показники середнього і граничного доходу, пов’язані із сукупним доходом.
Сукупний дохід, який одержує фірма, дорівнює ціні продукту (Р), помноженій на кількість реалізованого товару (Q):
R = P · Q.
Сукупний дохід інколи позначається через R (Q), щоб показати, що його розмір залежить від обсягу випуску продукту (Q).
Граничний дохід MR – це приріст доходу (DR) як результат приросту виробництва на одну одиницю товару (DQ):
.
Середній дохід фірми AR - це дохід в середньому на одну одиницю проданого товару:
.
Середній дохід дорівнює ринковій ціні одиниці товару.
Суть прибутку (чистого доходу) як економічної категорії проявляється у його функціях: по-перше, він є критерієм господарської діяльності підприємства; по-друге, він здійснює розподіл чистого доходу нації; по-третє, він економічно стимулює підприємство.
Основна мета будь-якого підприємства – максимізація прибутку. Вона досягається шляхом зменшення середніх, повних, і граничних витрат підприємства при зростанні обсягу виробництва, тобто при підвищенні його ефективності.
У найбільш загальному вигляді економічну ефективність діяльності підприємства можна визначати ти через норму прибутку:
 |
Чим вища норма прибутку, тим вища ефективність виробництва.
Значення норми прибутку полягає у тому, що вона є мірою корисності вкладення капіталу, ефективності його використання. Мета підприємця – це максимізація прибутку і мінімізація витрат, тому капітал спрямовується туди, де вища норма прибутку. Остання виступає регулятором інвестицій у виробництво.
У господарській практиці норма прибутку є виразником рентабельності виробництва: фірма, що має прибуток, є рентабельною, а та, у якої його нема, є нерентабельною, збитковою.
Розрізняють показники загального прибутку і чистого прибутку. Тому виділяють загальну і розрахункову рентабельність. Загальна рентабельність розраховується так:
 |
Розрахункова рентабельність обчислюється інакше:
 |
4)
|
Мета фірми – максимізація прибутку.
Прибуток – це різниця між сукупним доходом (TR) і сукупними витратами (ТС) за період продажу:
Прибуток = ТR – ТС.
Фірма прагне максимізувати прибуток, намагаючись максимізувати різницю між валовим доходом (ТR) і валовими витратами (ТС).
 |