Реферат: Ефективність міжнародного співробітництка. Укр. банківська система
До розряду суб’єктивних чинників, слід зарахувати вузькість асортименту пропонованих послуг, наявність проблемних кредитів, відсутність кредитних історій, проблеми, пов’язані з ліквідністю застав.
Комерційні банки здебільшого так і не повернулися обличчям до реального сектора економіки України, що значною мірою зумовлено як їхньою неготовністю надавати великі й довгострокові кредити, так і нестійкістю функціонування виробничих підприємств, відсутністю реальних структурних перетворень у вітчизняній економіці, а отже — високими кредитними ризиками.
Спостерігається значна концентрація кредитних ризиків в обмеженого кола позичальників. Недосконалою залишається і структура кредитів, наданих суб’єктам господарської діяльності. У результаті кошти йдуть переважно не на інвестиційні потреби госпсуб’єктів, а на поточне споживання. Звідси й невисокий економічний ефект від такої кредитної політики. Дуже незначною в загальній кредитній масі українських комерційних банків (усього 7%) залишається частка кредитів фізичним особам.
Банківська система досі практично не має необхідних технологій і досвіду ефективного проектного фінансування або інвестиційного посередництва. Різні гілки влади час від часу намагаються спростити доступ до банківської таємниці.
Банки гостро відчувають недосконалість, а в окремих випадках — відсутність належної нормативно-правової бази. Першочерговим практичним кроком мало б стати прийняття нових редакцій законів «Про банки та банківську діяльність», «Про кредит». Тепрішня законодавча база, що стосується банківської сфери, має більше фіскальний, ніж стимулюючий характер. Вона не спонукає банки до розширення своєї діяльності, вбиває в корені всі нові починання та ідеї. Тому важливо звернути увагу насамперед на потреби банків, на те, як ефективно забезпечити їхню діяльність, щоб могло добре працювати господарство і виробництво. Адже банки - «кровоносні судини» економічного організму. Життєздатність і процвітання економіки не може бути без добре налагодженої банківської системи.
Задля справедливості слід визнати, що НБУ останнім часом активізував діяльність з реформування банківської системи. У цьому плані заслуговують на увагу такі новації у сфері кредитування, як дозвіл банкам кредитувати фізичних осіб в іноземній валюті; скасування вимог про надання споживчого кредиту після розгляду кредитним комітетом банків і про цільове використання такого кредиту.
2. Економічна і соціальна ефективність міжнародного співробітництва.
У сучасних умовах економічна замкнутість національних господарств не лише нераціональна, бо позбавляє економіку відособленої країни переваг, що випливають з міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації, а й практично не можлива. Тенденція дедалі більшої взаємозалежності національних економік, підвищення ролі зовнішніх факторів у процесі відтворення в тій чи іншій країні стала загальною.
Виробляти всі види товарів, так само як і створювати і удосконалювати всі типи чинників виробництва, у сучасному світі не під силу жодній, навіть найбагатшій, країні. Міжнародна економіка є тим механізмом, який може забезпечити досягнення цих цілей на користь всіх країн.
В даний час жодна держава в світі не може успішно розвиватися без міжнародної співпраці і інтеграції в світову економіку. Причому простежується пряма пропорційна залежність між ступенем інтеграції в світове господарство і рівнем розвитку внутрішньої економіки. Як правило, чим більш інтегрована країна в світовий економічний простір, тим вищий рівень розвитку її внутрішньої економіки, і навпаки.
У світовому господарстві зовнішньоекономічні зв'язки є важливим екзогенним чинником, який робить значний вплив на динаміку і стійкість розвитку національної економіки, формування її структури, ефективність функціонування.
Для багатьох країн світу динамічний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків став каталізатором внутрішнього економічного зростання. Зокрема, для нових індустріальних країн зовнішньоекономічні зв'язки стали основним структуроутворюючим чинником у процесі формування в них динамічної моделі стійкого економічного розвитку.
Важливими елементами системи господарських відносин між різними країнами є міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво, вивіз капіталу і міжнародний кредит, світова торгівля, міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Особливу роль виконують зовнішньоекономічні зв'язки в глобальних інтеграційних процесах. Для сучасного етапу розвитку світових господарських зв'язків характерні динамізм, лібералізація, диверсифікація форм і видів зовнішньоекономічної діяльності.
Однією з важливих тенденцій в розвитку світових господарських зв'язків є диверсифікація форм співпраці. Крім традиційних форм зовнішньоекономічних зв'язків — зовнішньої торгівлі і інвестиційної співпраці — останніми роками активно розвиваються науково-технічна співпраця, промислова кооперація, валютно-фінансове, военно-техническое співпраця, туризм і ін.
Отже, роль міжнародного співробітництва і інтеграції у ринкову економіку, яку безперечно можна називати світовою, було б дуже важко переоцінити. З цієї точки зору потрібне не просто співробітництво, а є нагально необхідною інтеграція у світову економіку. Але потрібно враховувати не тільки те, що можна отримати. Співробітництво має на увазі не тільки “брати”. Питання, наскільки Україна може бути у співробітництві та й у світовому господарстві бути рівноправним партнером. Тому насьогодні масштаби участі України у світовому кооперативному співробітництві досить незначні. Серед інших причин, що справді в деякій мірі мали місце, називається відсутність глибокої зацікавленості західних підприємств щодо України. Відсутність цієї зацікавленості цілком виправдана саме з економічної точки зору. Конкурентоспроможність товару (послуги) на світовому ринку визначається рівнем витрат на виробництво. Саме ці витрати по усім пунктам в Україні більше світових – матеріальні витрати, капітальні вкладення, податки і т.д. Є думка, що наша робоча сила дешева. Насправді ніхто не зможе працювати за зарплатню, наприклад, китайської швачки.
Розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва України. Котрий може дати позитивня соціальні і економічні результати, можливий у таких формах:
запозичення досвіду та знань а також підготовка й підвищення кваліфікації національних кадрів за кордоном;
взаємодія у створенні, розширенні та забезпеченні нормальної діяльності навчальних закладів, науково-дослідних та консультативних центрів, у тому числі спільних;
співробітництво у галузі науки й техніки при будівництві, модернізації та експлуатації підприємств та інших об’єктів виробничого призначення та соціальної інфрастуктури;
обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проектними матеріалами, сприяння їх використанню;
співробітництво у збиранні, обробці та використанні науково-технічної й економічної інформації.
З одного боку, характер і рівень розвитку внутрішньодержавної спеціалізації безпосередньо впливають на визначення міжнародного профілю економіки країни, обумовлюють ступінь її участі у спеціалізації виробництва у світовому масштабі. Це стосується країн, що виробляють не тільки сировинні матеріали, а й сучасну складну у технічному відношенні продукцію.
З іншого боку, входження у систему тісних світогосподарськиз зв’язків суттєво модифікує в країні процес відтворення, збільшує загальний обсяг виробництва і його ресурсний потенціал, надає можливості прилучитися до останніх надбань світової науки й техніки.
Перелік використаної літератури:
1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”.
2. Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. “Ліквідність комерційного банку.” Київ: Знання, 1996.
3. Киреев А.П. “Международная экономика.” Учебное пособие Москва, 1997
4. Ніколенко Ю.В. “Основи економічної теорії”, Київ: Либідь, 1998