Реферат: Поняття, завдання та об’єкти екології

Виходячи з вчення Г.Ф.Морозова про ліс як "географічне середо­вище" та В.В.Докучаєва про землю як "історичне тіло", в Україні успішно розвивалися на екологічній основі

·        лісова типологія (Алексєєв, Погребняк, Воробйов, Остапенко, М'якушко, Герушинський, Молотков, Пастер­нак, Парпан, Гаврусевич);

·        лісова фітоценологія (Травлєєв, Шеляг-Сосонко, Гончар);

·        фітоценологія альпійських лук (Малиновський);

·        міська фітоценологія (Соломаха);

·        криптоіндикація (Кондратюк);

·        біогеоценологія (Голубець);

·        созологія (Стойко);

·        степове лісорозведення (Висоцький, Бельгардт, Травлєєв);

·        фітомеліорація (Б'яллович, Лаптєв, Кучерявий);

·        раціональне лісокористування (Генсірук);

·        дослідження штучних лісів України (Белгардт);

·        екологія залізобактерій, алелопатія (Холодний);

·        дендрохронологія (Коліщук) та ін.

В по­воєнний період велика увага українських екологів була спрямована на вивчення техногенних і урбогенних впливів на природні екосистеми (Ількун, Тарабрін, Кондратюк, Кучерявий).

Екологи України зробили вагомий внесок у розробку методів оцінки рівня радіоактивного забруднення великих територій та обґрунтування заходів зниження екологічних збитків від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Українським екологам завжди був притаманний інтерес до філософських проблем, що виникають при аналізі системи «людина - природ­не середовище», - тут відомі праці Борейка.

Враховуючи розмаїття в Україні ландшафтних зон і екосистем - морських, гірських, степових, лісових, болотних - і одночасний вплив на них сучасного антропогенного середовища - техногенного й урбогенного, виникає потреба розробки науково обґрунтованих засад соці­ально-екологічної політики, залучення широкого кола науковців, прак­тиків і громадськості до її реалізації.