Реферат: Регулювання ЗЕД в Україні

План

Система регулювання ЗЕД.

Регулювання ЗЕД України здійснюється:

- державою в особи її органів в межах їх компетенції;

- недержавними органами управління економікою;

- самими суб'єктами ЗЕД.

Органами державного регулювання ЗЕД є:

- Верховна Рада;

- Кабінет Міністрів;

- Національний банк;

- Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі;

- Державна митна служба;

- Експортно-імпортний банк;

- Центральне статистичне управління;

- Міністерство іноземних справ;

- податкові відомства.

Держава застосовує правові, адміністративні та економічні методи регулювання ЗЕД

Правове регулювання ЗЕЗ включає:

- розробку та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права;

- приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій;

- укладання міждержавних угод; (договори про торгівлю та угоди про ліквідацію подв. оподаткування)

Адміністративне регулювання зовнішніх зв'язків здійснюються за допомогою таких важелів, як:

- реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічних відносин;

- реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;

- розробка системи нетарифного регулювання ЗЕЗ;

- митне регулювання;

- оперативне регулювання ЗЕД; ( з метою збалансованого розвитку ЗЕЗ і удосконалення інструментів реалізації зовнішньоекономічної політики країни в особливих випадках застосовують заходи оперативного регулювання ЗЕД,а саме: тимчасове зупинення ЗЕД та застосування інди­відуального ліцензування за порушення чинного законодавства України у сфері зовнішньоекономічних відносин).

До економічних регуляторів належать:

- розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх зносин;

- затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів суб'Єктив ЗЕД;

- система розрахунків та кредитування експортно-імпортних відносин;

2. Державне регулювання ЗЕД та його функції.

Мета - прийняття системи протекціоністських норм і заходів, направлених на захист національного товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Завдання держави помогти вивезти експортерам як можна більше продукції і обмежити імпорт, роблячи свої товари конкурент­ними на внутрішньому ринку.

Існує: вільна торгівля політика мінімального державного вміщання у внутрішню і зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових попиту і пропозиції.

Протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики.

Тарифні - ті що засновані на використанні митного тарифу; Нетарифні - всі інші, а саме:

а) кількісні методи (визначають кількість і номенклатуру товарів, що дозволені до експорту і імпорту)

- квотування (контингентування);

- ліцензування;

б) методи скритого протекціонізму (до них входять різноманітні митні формальності, санітарно-ветеринарні норми, система внут­рішніх податків і зборів, різноманітні адміністративні правила, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані першкоди для ввозу іноземних товарів).

Основним показником, що оцінює ЗЕД є платіжний баланс - співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень у цю країну за певний період (рік, квартал, місяць). Перевищення надходжень над платежами утворює ак­тивне сальдо. Платіжний баланс включає платежі й надходження від зовнішньої торгівлі, різного виду послуг іноземній клієнтурі (транспортних, поштово-телеграфних від закордонного туризму)

Протекційна політика України розвивається по трьох напрямках:

1) встановлення тарифних митних бар'єрів;

2) встановлення нетарифних бар'єрів;

а) прямі - це ліцезування, квотування, створення невиправданих стандартів якості продукції, бюрократичні перешкоди в митних процедурах.

б) державна монополія на ЗЕД -(держава монополізує право здійснювати певні ЗЕЗ операції або торгівлю певними товарами

(наркотичні речовини у медицині, алмази, золото). Ці операції здій­снюються або державою, або уповноваженім! державою приватними фірмами,

в) непрямі нетарифні бар'єри:

- державна система оподаткування, (акцизний збір);

- державна система норм і стандартів;

- закриття портів, ж-д станцій, аеропортів;

- заборона на ввезення, покупку товарів іноземного виробництва при наявності національних аналогів.

3) Стимулювання експорту - проходить при допомозі державного фінансування при вивченні світового ринку, підготовки кадрів:

а) виплата експортних премій (непрямі експортні премії - шляхом надання експортерам разових субсидій при експорті товарів. Вони ви­даються з фондів державного бюджету і дають змогу експортерам знижувати ціни товарів, що вивозяться і таким чином розширювати експорт.

б) податкові пільги (непрямі експортні премії - коли експортерам надаються різноманітні фінансові пільги (це звільнення компаній, які експортують товар, від оплати внутрішніх податків, звільнення від мита і т.д..))

в) надання льготних кредитів (кредитування експорту з метою розширення збуту товарів;

г) продаж товарів на експорт за демпінговими цінами, т.б. про­даж товарів на експорт за цінами нижчими, ніж ціни, встановлені кон­куруючими монополіями, і нижчими ніж світові ціни.

Останнім часом проходить лібералізація митної політики, перевід її на принципи вільної торгівлі.

Держави об'єднуються в економічні торгові союзи, ліквідуючи в рамках цих союзів митні бар'єри і виробляючи єдину митну політику у відношенні до третіх країн.

Н-д.: ЕКОСОР - економічна і соціальна рада при 00Н; ЄЕК - (європейська економічна комісія)

ЕКА - ( економічна комісія 00Н для Африки)

ЕКЛА - (економічна комісія для Лат. Америки)

ЕКЗА - (економічна комісія для Західної Азії)

ЕСКАТО - (економічна соц. комісія 00Н для Азії; Тихого океану)

ІКАО - (організація мітн. цивільної авіації)

ШО - (міжнародна морська організація)

ЮНЕСКО - (00Н з питань освіти, науки, та культури) ВООЗ - (всесвітня організація охорони здоров'я)

ВПС - (всесвітній поштовий союз)

МСЕ - (міжнародний союз електрозв'язку)

ВОІВ - (всесвітня організація інтел. властності) ГАТТ - (генеральна угода про тарифи і торгівлю)

ВТО - (всесвітня торгова організація)

ЮНКТАД - (коференція 00Н з торгівлі і розвитку)

"Группа семи" - нарада семи ведучих кап. країн з економічних питань

(США, Канадо, Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Японія)

МВФ:

ОЕСР (організація економічного співробітництва та розвитку);

СБ (світовий банк);

ЄВРР ( Європейський банк реконструкції та розвитку);

ЮНІДО (Організація 00Н із промрозвитку);

ЄЕС (європейська економічна співдружність);

ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі);

АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії);

НАФТА (Північно-Американська угода про вільну торгівлю).

3. Особліивості митного регулювання при здійсненні експортно-імпортних операцій;

а) Митні тарифи і рівні митного регулювання"

Одним із найбільш поширених регуляторів ЗЕД є митний тариф. Практично всі країни світу за його допомогою вирішують найрізноманітні завдання: (від захисту вітчизняного виробника до поповнення державного бюджету за рахунок коштів, вилучених на кордоні) Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи є Державний митний комітет України.

Митне регулювання ЗЕД України здійснюється відповідно до Митного кодексу

законів України та міжнародних договорів.

У міжнародній практиці митне регулювання здійснюється на таких 4-х рівнях

1. Зона вільної торгівлі. У межах цієї зони країни-учасниці скасову­ють між собою торгові бар’єри, зберігаючи їх при цьому відносно третіх країн. Прикладом вільної торгівлі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), яку засновано у 1960р..

2. Митний союз. У межах митного союзу країни-учасниці не тільки скасовують всі обмеження в торгівлі між собою, але й засновують єдину систему зовнішніх торговельних обмежень, що усуває тим самим нео­бхідність існування митної служби на внутрішніх кордонах.Відносно торгівлі прикладом митного союзу є Європейська економічна співдружність.

3. Спільний ринок, - у рамках якого учасники крім свободи торгівлі користуються свободою переміщень всіх факторів виробництва (міграція робочої сили і капіталу).

4. Повний економічний союз, в якому країни-учасниці уніфікують свою економічну політику стосовно торгівлі, міграцї робочої сили і пере­ливу капіталу.

Митні тарифи - будь-якої країни являють собою перелік товарів,що обкладаються митом. Ці товари об’єднані в групи за ознакою походження (рослинні, тваринні, промислові тощо) і за ступенем обробки товару.

б)"Організація та здійснення митного контролю. Функції митних установ

Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем, який здійснюється з метою забезпечення дот­римання державними органами, підрозділами та їх службовими особами, законодавчого порядку.

Контроль здійснюється під час:

- ввезення товарів на митну територію України і вивезенню за межі території України товарів з метою їх вільного використання з моменту ввезення (вивезення) і до пропуску через митний кордон;