Реферат: Соціально-політичне середовище життєдіяльності

Життєве середовище — другий елемент системи «людина — жит­тєве середовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

У цьому розумінні воно не має постійних у часі і просторі кордонів, його межі визначаються передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разі розуміється під терміном «людина».

Життєве середовище людини складається з трьох компонентів — природного, соціального, або соціально-політичного, та тех­ногенного середовищ.

Виділяють такі сфери суспільного життя:

* матеріальна - охоплює процеси матеріального виробництва розподілу, обміну, споживання;

* соціально-політична - включає соціальні та політичні сто­сунки людей у суспільстві - класові, національні, групові міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища и процеси, як революція, реформа, війна, класова боротьба У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія держава, громадські організації;

* духовна - це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень тоб­то весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), пере­творення на індивідуальний духовний світ людини;

* культурно-побутова - це такі явища, як виробництво куль­турних цінностей, життя сім'ї, побутові проблеми (органі­зація відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо.

Усі сфери суспільного жит­тя взаємопов'язані. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяль­ності та спілкування.

Вони характеризують життє­діяльність людини і поділяють­ся на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культур­ні, побутові, сімейні та інші.

Соціальні відносини — це:

Норми життя суспільства: економічного, політичного, правового, морального.

Суспільні правила життя й поведінки людей.

В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтере­си і потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей, відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт.

Таблиця 1. Основні типи конфліктів між людьми

Соціальні конфлікти
за учасниками	за сферами	за характером
• внутріособистісні • міжособистісні • між особою і суспільством • між групами • міждержавні	• економічні • політичні • ідеологічні • міжнаціональні • релігійні • побутові тощо	• справжні • випадкові • давні

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьо­му зв'язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфлік­тують з різних причин — економічних, політичних, соціальних, еколо­гічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприє­мцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінка­ми, молодшим і старшим поколінням.

Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзви­чайних ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.

Люди в процесі життєдіяльності об'єднуються в соціальні групи. Соціальна група — це сукупність певного числа людей, об'єднаних спільним інтересом чи спільною справою. Об'єднання людей у соціальні групи відбу­вається на засадах не лише матеріальних інтересів. Деякі групи (релігійні) ґрунтуються на засадах духовності. Є групи, в основі яких лежать кровородинні зв'язки, взаємодопомога, відповідальність (рід, сім'ї тощо). Людей єднають також спільні етнічні особливості (народ, нація), соціаль­но-політичні інтереси (партія, держава), громадсько-моральні та куль­турні пристрасті (суспільні організації, братства, спілки тощо).

Слід розрізняти малі, середні й великі соціальні групи.

* Малі соціальні групи — це групи, що об'єднують до декількох десятків осіб: сім'я, первинні виробничі об'єднання (бригади), сусідські спільності, дружні (товариські) компанії, шкільний клас тощо.

* Середні соціальні групи — цим терміном позначають жителів одного села чи міста, працівників одного заводу викладачів одного навчального закладу.

* Великі соціальні групи — класи, етнічні спільності (нація, на­родність, плем'я), вікові групи (молодь, пенсіонери), статеві об'єднання (чоловіки, жінки) — це численні об'єднання людей (до декількох десятків і com мільйонів).

Якісний стан компонентів соціально-політичного середовища бут­тя людини значною мірою впливає на її здоров'я, життєдіяльність та тривалість життя.

Використана література:

1. Безпека життєдіяльності. Підручник для ВУЗів. – Київ, 2000.