Реферат: ППЗ автотранспортного горіння легкових автомобілів
Виходячи з місця виникнення пожежі її форми, площа пожежі визначається:
при до 3 хв. за формулою:
- Справочник руководителя тушения пожара [5]
де - лінійна швидкість розвитку пожежі, м/с
- час розвитку пожежі, хв.
В залежності від пожежного навантаження матеріалів по табл. [5], стор. 22, вибираємо лінійну швидкість розвитку пожежі -
Для часу більше 10 хв. розвитку пожежі, площа визначається за формулою:
м2
а) Визначення залежності середньо об’ємної температури в приміщенні де виникла пожежа від часу.
Зміна середньо об’ємної температури в приміщенні на стадії розвинутої пожежі характеризується стандартною кривою “температура-час”, яка описується рівнянням [7].
де: - середньо об’ємна температура в приміщенні при “стандартній” пожежі в с;
- тривалість пожежі в хв.
Але при горінні легкозаймистих матеріалів характер зміни середньо об’ємної температури буде відрізнятись від умов які характеризують стандартну пожежу.
Необхідно враховувати:
.
де: - температура при фактичній пожежі;
- температура при стандартній пожежі.
Виходячи з завдання, а також [5], .
Таким чином температура в приміщенні знаходиться по формулі [7]:
Значення коефіцієнта К для умов коли хв. визначається:
де: - питома теплота пожежі в Мкал/м2год.
- площа пожежі в м2.
- об’єм приміщення в м3.
Знаходимо значення К при хв. при: Мкал/м2год. [7], .
При
При
Отримані дані підставляємо в формулу
З малюнка визначаємо, що визначаючим фактором розвитку пожежі є залежність середньо об’ємної температури в приміщенні від часу її розвитку.
Виходячи з визначеного пропоную обладнати приміщення для ремонту трансформатору спринклерною установкою пінного пожежегасіння.
Перевірка можливості застосування спринклерної установки пінного пожежегасіння.
4. Гідравлічний розрахунок АУП.
Гідравлічний розрахунок виконуємо в відповідності до вимог СНиП 2.04.09-84 [6], а також рекомендації [3].
Нормативні дані для розрахунку:
Група приміщення –2, додаток 2 [6];
Інтенсивність зрошення л/кв. м. с, табл.1 [6];
Площа захищаєма одним зрошувачем кв. м. табл.1 [6];
Розрахункова площа кв. м. табл.1 [6];
Відстань між зрошувачами м. табл.1 [6];
Розрахунковий час роботи хв.п.14, додаток 6 [6];
а) Вибір зрошувача.
л/с
де: І інтенсивність зрошення розчином піноутворювача, л/с;
F площа захищаєма одним зрошувачем, кв. м.
л/с
Підбираємо зрошувач з відповідними витратами, виходячи з даних табл.2, додаток 6 [6] за формулою:
л/с
де: К – коефіцієнт витрат через зрошувач;
Н – мінімальний вільний напір перед зрошувачем, м.
Приймаємо зрошувач типу ОПСР з діаметром вихідного отвору .
Уточнюємо значення напору у “диктуючого” зрошувача:
В зв’язку з тим, що Н менше табличного додат. 6, табл.2 [6], в подальшому розрахунку приймаємо м. (що відповідає нормативному).
6) Розміщення зрошувачів.
Зрошувачі типу ОПСР розміщуємо на плані приміщення з врахуванням вимог п..п. 2, 13, 2.17-2.20, 2.34. [6].
Відстань між зрошувачами:
Приймаємо відстань між зрошувачами 3.0 м.
На плані приміщення намічаємо трасу живильних і розподільчих трубопроводів, а також розміщуємо зрошувачі дотримуючись вимог п.п. 2.28-2.41 [6];
в) Розрахунок мережі.
- Діаметр трубопроводу на ділянці “1-2” знаходимо по формулі:
де: -витрати розчину піноутворювача на розрахунковій ділянці;
м/с – швидкість руху рідини в трубопроводі.
По ГОСТу “Труби стальні електросварні” (табл.3, додат. 6 [6]) приймаємо трубу з внутрішнім діаметром і
де: - питома характеристика тертя трубопроводу .
- Втрати напору на ділянці “1-2”
- Напір у другого зрошувача.
В подальшому розрахунку окремі записи спрощуємо.
- Витрати розчину з другого зрошувача.
- Витрати розчину на ділянці “2-3”
В зв’язку з тим, що галузі рядка симетричні, тобто:
Перший рядок характеризується наступними показниками:
- Характеристика першого рядка.
Як видно з розрахункової схеми, всі рядки конструктивно однакові. Відповідно і їх характеристики також рівні. Подальший розрахунок симетричної тупикової мережі виконуємо методом послідовних наближень від точки “А” до стояка вузла управління при умові одночасної роботи 30 зрошувачів ОПСР-10 (кв. м.) [6].
-Діаметр трубопроводу на дільниці “А-Б”
Приймаємо трубопровід з
-Напір у вузловій точці “Б”.
-Витрати розчину з другого рядка:
-Витрати розчину на ділянці “Б-В”:
.
Приймаємо трубопровід з .,