Реферат: Характер ядерної зброї. Ядерна ніч і ядерна зима як наслідки ядерної війни
Наведена радіоактивність обумовлена радіоактивними ізотопами, що утворяться в ґрунті в результаті опромінення його нейтронами, що випускаються в момент вибуху ядрами атомів хімічних елементів, що входять до складу ґрунту. Ізотопи, що утворилися, як правило, бета-активні, розпад багатьох з них супроводжується гамма-випромінюванням.
Періоди напіврозпаду більшості з радіоактивних ізотопів, що утворяться,
порівняно невеликі: від однієї хвилини до години. У зв'язку з цим наведена активність може становити небезпеку лише в першого годинник після вибуху і тільки в районі, близькому до його епіцентру. Основна частина довгоживучих ізотопів зосереджена в радіоактивній хмарі, що утвориться після вибуху. Висота підняття хмари для боєприпасів потужністю 10 кТ дорівнює 6 км, для боєприпасів потужністю 10 МгТ вона складає 25 км.
В міру просування хмари з нього випадають спочатку найбільш великі частки, а потім усе більш і більш дрібні, утворити по шляху руху зону радіоактивного зараження, так називаний слід хмари. Розміри сліду залежать головним чином від потужності ядерних боєприпасів, а також від швидкості вітру і можуть досягати в довжину кілька сотень і в ширину декількох десятків кілометрів. Поразки в результаті внутрішнього опромінення з'являються в результаті влучення радіоактивних речовин усередину організму через органи подиху і шлунково-кишковий тракт.
У цьому випадку радіоактивні випромінювання вступають у безпосередній контакт із внутрішніми органами і можуть викликати сильну променеву хворобу; характер захворювання буде залежати від кількості радіоактивних речовин, що потрапили в організм. На озброєння, бойову техніку й інженерні спорудження радіоактивні речовини не роблять шкідливого впливу.
д) Електромагнітний імпульс впливає насамперед на радіоелектронну й
електронну апаратуру (пробій ізоляції, псування напівпровідникових приладів,
перегоряння запобіжників і т.д.). Електромагнітний імпульс являє собою
виникаюче на дуже короткий час могутнє електричне поле.
Учені вважають, що при декількох великомасштабних ядерних вибухах, які тягнуть за собою згоряння лісових масивів, міст, величезні шару диму, гари піднялися б до стратосфери, блокуючи тим самим шлях сонячної радіації (ядерна ніч). Тривала ядерна ніч зветься "ядерна зима".
Зима протриває кілька років, може навіть усього пари місяців, але за цей час буде майже цілком знищений озоновий шар Землі.
На Землю підуть потоки ультрафіолетових променів. Моделювання даної ситуації показує, що в результаті вибуху потужністю в 100 Кт температура понизиться в середньому в поверхні Землі на 10-20 градусів. Після ядерної зими подальше природне продовження життя на Землі буде досить проблематичним:
виникне дефіцит харчування й енергії. Через сильну зміну клімату сільське
господарство прийде в занепад, природа буде знищена, або сильно зміниться.
відбудеться радіоактивне забруднення ділянок місцевості, що знову ж приведе до винищування живої природи
глобальні зміни навколишнього середовища (забруднення, вимирання безлічі
видів, руйнування дикої природи).
Ядерна зброя - величезна погроза всьому людству. Так, по розрахунках американських фахівців, зривши термоядерного заряду потужністю 20 Мт може зрівняти з землею всі житлові будинки в радіусі 24 км і знищити все живе на відстані 140 км від епіцентру.
З огляду на накопичені запаси ядерної зброї і його руйнівну силу, фахівці вважають, що світова війна з застосуванням ядерної зброї означала б загибель сотень мільйонів людей, перетворення в руїни всіх досягнень світової цивілізації і культури.
На щастя, закінчення холодної війни небагато розрядило міжнародну політичну обстановку. Підписано ряд договорів про припинення ядерних іспитів і ядерне роззброювання.
Також важливою проблемою на сьогоднішній день є безпечна експлуатація атомних електростанцій. Адже сама звичайне невиконання техніки безпеки може привести до таких же наслідків що і ядерна війни.
Сьогодні люди повинні подумати про своє майбутнє, про тім у якому світі вони будуть жити вже в найближчі десятиліття.
Використана література:
Самуель Гласстон, Филип Долан, "Характеристики ядерної зброї" (The Effects of Nuclear Weapon) , 1977.
А. И. Иойриш, "Про що дзенькає дзвін", 1991. Цивільна оборона, 1982.