Реферат: Три варіанти організації аналітичного обліку продукції підприємства

Відвантажена покупцям готова продукція, а також продукція, відпущена у власну роздрібну торгівлю, списана із підзвіту матеріально відпові­дальних осіб, відображається в бухгалтерському обліку проведенням:

Д-т 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

К-т 26 «Готова продукція» — за обліковими цінами на суму 350925 грн (322810 + 28115).

Згідно з розрахунком, на зменшення облікової вартості реалізованої готової продукції має бути віднесена від'ємна сума відхилень — 5664 фн (5210 + 454), для чого необхідно зробити від'ємний запис на рахунках способом червоного сторно:

Д-т 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

К-т 26 «Готова продукція», аналітичний рахунок «Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості», — 5664.

У результаті цього запису на дебеті субрахун-ка 901 «Собівартість реалізованої готової продук­ції» буде відображено фактичну виробничу собі­вартість реалізованої готової продукції в сумі 345261 грн (350925 - 5664).

Якщо прийняти, що інше вибуття готової продукції — це сума природного убутку про­дукції, виявленого при інвентаризації, то сума відхилення, яка відноситься до облікової вар­тості цієї продукції, у сумі 12 грн має бути ві­дображена в бухгалтерському обліку проведен­ням:

Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності»;

К-т 26 «Готова продукція», аналітичний рахунок «Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості», — 12.

Разом списано відхилень (-) 5676 грн.

В управлінському обліку з метою визначення рентабельності виготовлення та реалізації кож­ного виду (групи) готової продукції необхідний окремий аналітичний облік доходів і фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції. У цьому разі за розрахунками відхилення спису­ються на окремі аналітичні рахунки реалізованої готової продукції.

Для аналітичного обліку названих вище відхилень до рахунка 26 «Готова продукція»

Третій варіант організації бухгалтерського обліку готової продукції доцільно застосовувати і в тому ви­падку, коли можливе застосування першого та друго­го варіантів аналітичного обліку готової продукції. Ви­ходячи з конкретних умов роботи головний бухгалтер (бухгалтер) підприємства самостійно вирішує, який із варіантів організації аналітичного обліку готової про­дукції доцільно застосовувати.

треба відкрити окремий загальний аналітич­ний рахунок «Відхилення виробничої собівар­тості продукції від облікової ЇЇ вартості». Якщо потрібно точніше визначити собівартість про­дукції, аналітичні рахунки відхилень можуть бути відкриті в розрізі окремих видів (груп) готової продукції.

Аналітичний кількісно-сумовий облік та складський кількісний облік готової продукції в цьому разі ведеться за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами.

З метою визначення фактичної виробничої собівартості реалізованої готової продукції на субрахунку 901 «Собівартість реалізованої го­тової продукції» списану на цей субрахунок суму реалізованої продукції за обліковими роз­рахунково-відпускними цінами необхідно ско-ригувати до фактичної виробничої собівартос­ті. Для цього за спеціальним розрахунком не­обхідно визначити суму відхилень, яка припа­дає на відвантажену (відпущену) покупцям го­тову продукцію.

Враховуючи специфіку роботи підприємства, слід застосовувати такий спосіб аналітичного об­ліку готової продукції, який найкраще підходить для цього підприємства. При значній кількості видів (груп) готової продукції найбільш доціль­ним і раціональним є облік продукції за розра­хунково-відпускними (плановими) цінами з ок­ремим аналітичним обліком відхилень фактичної собівартості готової продукції від її облікової вар­тості.

Підприємства можуть застосовувати також інші методи оцінки готової продукції, передбаче­ні П(С)БО9 «Запаси» (методи ФІФО, ЛІФО, нормативних затрат), але способи їх застосуван­ня Інструкція не розкриває.