Реферат: Теорія обліку та організація облікової діяльності
Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстати стики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об’єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.
Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні документи
З 01.01.2000 р. основними документами, які регламентують систему бухгалтерського обліку в Україні, є:
Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО).
Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.
Питання, які розглядаються в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, подані на рис. :
Безпосереднє регулювання обліку на Україні може мати методологічні і правові аспекти.
Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, яке розробляє:
план рахунків бухгалтерського обліку;
положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;
обсяг, форми і порядок складання річної (квартальної) бухгалтерської звітності;
порядок ведення облікових регістрів різними підприємствами;
інші нормативні документи, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (операції в іноземній валюті, товарні операції, грошові кошти, розрахунки, працю та її оплату, основні засоби, доходи і витрати тощо).
Накази та листи Міністерства фінансів є обов’язковими для виконання всіма підприємствами (крім банків).
Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється на підставі:
законів і постанов органу законодавчої влади (наприклад, Верховної Ради), що стосуються діяльності підприємств, оподаткування, оплати праці, відпусток, цінних паперів, зовнішньоекономічної діяльності тощо;
постанов Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), складу витрат обігу в торгівлі, амортизації основних засобів;
постанов Національного банку з питань ведення касових операцій, розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті, правил перевезення іноземної валюти в межах і за межі країни.
2.2. Завдання бухгалтерського обліку як засобу забезпечення ефективного управління підприємством постало в кінці минулого століття і було обумовлене запровадженням систем інтенсивного використання трудових ресурсів. Воно, з одного боку, розвиває завдання обліку в забезпеченні збереженості майна підприємства; з іншого – спрямоване на формування інформаційної бази для прийняття ефективних управлінських рішень, тобто бухгалтерський облік розглядається як інформація оберненого зв’язку в контурі управління підприємства.
Сьогодні, в умовах ринкової економіки, важливе значення має формування системи показників, які дозволяють характеризувати результати діяльності підприємства. Найважливішими серед них є прибуток, собівартість і рентабельність.
Завдання, що розглядає бухгалтерський облік як засіб перерозподілу ресурсів в народному господарстві, успішно вирішується тільки в країнах з налагодженими ринковими відносинами, адже для їх реалізації, як мінімум, необхідні умови:
відкритість (публічність) фінансової звітності економічних суб’єктів;
розвинутий ринок цінних паперів.
Учасники ринку цінних паперів, вивчаючи публічну фінансову звітність, вкладають свій фінансовий капітал в ті сфери діяльності або конкретні підприємства, де вище прибуток і відповідно дохідність акцій, і вилучають фінансові капітали з неприбуткових або збиткових підприємств. Аналогічно ведуть себе кредитори, постачальники та інші інвестори.
Завдання бухгалтерського обліку зумовлені вимогам управління господарством, функціонуванням господарського механізму. Найважливішими серед них є збирання, обробка та відображення даних про стан господарської діяльності: систематизація, групування і зведення даних для дотримання підсумкової інформації про стан господарської діяльності; забезпечення необхідними даними для контролю за виконанням господарських завдань, госпрозрахунковою діяльністю і режимом економії; забезпечення збереження власності підприємств.
Основними завданнями бухгалтерського обліку визнані:
формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності (керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна підприємства), а також зовнішнім (інвесторам, кредиторам) та іншим користувачам бухгалтерської звітності;
попередження негативних результатів в господарській діяльності організації і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості;
контроль за наявністю і рухом майна, за раціональним і цільовим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
формування науково обґрунтованої системи показників, що характеризують результати діяльності підприємства, його окремих підрозділів і служб;
дотримання державної дисципліни і законності при вирішенні господарських питань.
Однак головним завдання бухгалтерського обліку залишається формування якісної, повної, достовірної і своєчасної інформації про фінансову і господарську діяльність підприємства, необхідної для управління і становлення ринкової економіки, для підготовки, обґрунтування і прийняття управлінських рішень на різних рівнях, для визначення поведінки підприємства на ринку тощо.
Бухгалтерський облік – це взаємообумовлене, чітко документоване кількісне відображення господарської діяльності підприємства у тісному зв’язку з її якісною стороною. Він здійснюється в узагальнюючому грошовому вимірнику з використанням інших вимірників (натуральних, умовно-натуральних, трудових та ін.).
Бухгалтерський облік, об’єкти якого відображаються у вартісній оцінці, базується на всій інформації про майно, зобов’язання і господарські процеси підприємства, і тому він повинен бути суцільним і безперервним.
Домінуючу роль в інформаційній системі підприємства відіграє саме бухгалтерський облік. Ця роль випливає з таких його особливостей:
перша, - в бухгалтерському обліку бізнес відображається як система різнорідних, але взаємообумовлених об’єктів – майна (активів), джерел їх утворення (пасивів) та змін внаслідок господарювання. Узагальнення здійснюється в єдиному вимірнику шляхом безперервного спостереження та вимірювання об’єктів.
друга, - бухгалтерський облік чітко документований, тобто кожний запис здійснюється тільки на підставі правильно складених та оформлених документів. Це забезпечує юридичну повноцінність та достовірність інформації бухгалтерського обліку та її суспільне визнання.
третя, - бухгалтерська інформація дає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і, відповідно, володіє найбільшою повнотою в порівнянні з дискретними (перервними) оперативними і статистичними даними. Така повнота інформації забезпечує підприємству свободу у прийнятті управлінських рішень.
Відіграючи важливу роль в системі управління господарською діяльністю підприємства, бухгалтерський облік виконує ряд функцій (рис.4).
Рис. 4. Функції бухгалтерського обліку
Контрольна функція полягає в простеженні фактичного виконання планів, тобто визначення того, наскільки дія відповідає плану.
Працівники бухгалтерії, аудиторських фірм, податкових служб здійснюють контроль за збереженням, наявністю та рухом майна підприємств та організацій, правильністю та своєчасністю розрахунків з державною та іншими суб’єктами господарських відносин. За допомогою бухгалтерського обліку здійснюють три види контролю – попередній, поточний та наступний.
Особливо важливим є те, що бухгалтерський облік представляє собою частину загальної інформаційної системи, яка перетворює первинні дані, зафіксовані в документах, на продукт для управління.
Інформаційна функція – одна з головних функцій бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є основним джерелом інформації, яка надходить різним рівням управління. На її підставі приймаються відповідні рішення. Інформація, яка одержується в системі бухгалтерського обліку, широко використовується всіма видами господарського обліку. Інформація повинна бути правдивою, об’єктивною, своєчасною та оперативною, а також містити лише необхідні дані, що дозволяє їх швидше вивчати, приймати оптимальні управлінські рішення.
Інформація повинна бути надана згідно із чинним законодавством. За це несуть відповідальність керівник підприємства, бухгалтер та особи, які є відповідальними за збереження матеріальних цінностей та грошових коштів.
Забезпечення збереження майна – функція, яка має велике значення в умовах ринкових відносин та наявності різних форм власності. Виконання даної функції залежить від діючої у нас системи обліку та визначених посилань:
наявності спеціалізованих складських приміщень, обладнаних засобами оргтехніки;
удосконалення самої системи обліку, застосування науково обґрунтованих методів недостач, витрат, крадіжок;
використання сучасних засобів обчислювальної техніки для збору, обробки та передачі інформації.
Функція зворотного зв’язку означає, що бухгалтерський облік формує та передає інформацію зворотного зв’язку, тобто інформацію про фактичні параметри розвитку об’єкту управління.
Аналітична функція полягає в процесі вивчення всієї системи прийняття рішень з метою її удосконалення.
Аналітична функція в умовах розвитку ринкових відносин дозволяє: вивчити перспективи розвитку даного господарюючого суб’єкта, виявити недоліки, знайти шляхи удосконалення всіх напрямків господарської діяльності.
Планова функція передбачає процес формування порядку дій, який включає постановку цілей, пошук шляхів їх досягнення і вибір найкращої альтернативи. Для перспективного планування важлива інформація про майбутній прибуток і потреби в грошових коштах.
Бухгалтерський облік на кожному підприємстві має бути побудований та організований відповідно до вимог розмежування облікових даних за відповідними ознаками діяльності.
Рис.5 Побудова та організація бухгалтерського обліку
3.
3.1. Стандарт перекладається з англійської мови як норма, зразок. Стосовно нормативної документації з бухгалтерського обліку стандарт означає комплекс документально оформлених правил ведення обліку. Кожне з цих правил визначає термінологію, методи, способи, суть обліку при відображенні того чи іншого явища.
Стандарти обліку поділяються на два види: міжнародні та внутрішні (національні). Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку – стандарти, які розроблюються Комітетом міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) і рекомендовані до застосування. Внутрішні (національні) стандарти – нормативи з бухгалтерського обліку, які видаються для внутрішнього користування окремою країною.
Стандарти в основному відносяться до фінансового обліку та звітності. Порядок реєстрації та обробки інформації управлінської бухгалтерії визначається підприємством самостійно та не регламентується інструкціями і стандартами.
В кожній країні розробкою принципів та стандартів займаються спеціальні організації.
В Україні розробкою принципів та стандартів займається Міністерство фінансів.
Розробка та удосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку та звітності в країнах з розвиненою економікою. По-перше, вони забезпечують зіставленість бухгалтерської документації, як між будь-якими підприємствами, так і за окремі звітні періоди; а, по-друге, стандарти є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.
Основою стандартів та головною вимогою до фінансової звітності є правдиве відображення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів у реальному часі.
Розробка положень (стандартів) з бухгалтерського обліку базується на загальноприйнятих методологічних принципах, передбачених міжнародними стандартами і особливостями національної системи бухгалтерського обліку.
3.2. Структура Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні має наступний вигляд:
вступ;
опис сутності;
розкриття інформації, яка повинна обов’язково знайти відображення у звітності та примітках до неї;
необхідні пояснення (примітки), що регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог;
дата набуття чинності.
Кожне Положення присвячене окремій темі бухгалтерського обліку.
3.3.
 |