Реферат: Статистика основних і оборотних виробничих фондів

Потрібно за даними визначити оптимальний варіант будівництва об’єкту, якщо термін окупності капітальних вкладень для даної галузі складає 5 років. Спочатку визначимо нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень:

1 1

Е н = = = 0,2.

Т 5

Отже, розрахунки по кожному варіанту будуть такими:

І варіант = 870 + 2 980 = 1066 тис. грн.

І І варіант = 845 + 2 890 = 1023 тис. грн.

І І І варіант = 885 + 2 850 = 1055 тис . грн.

З розрахунків видно, що найбільш оптимальним варіантом будівництва нового об’єкту є другий його варіант.

Формула приведених затрат є складовою частиною формули за допомогою якої можна обчислити річний економічний ефект від впровадження нової техніки або технологічних процесів у вартісному вираженні:

Е = [ С 1 – ( С 2 + Е н К 2 ) ] О1,

де

Е – економічна ефективність за рік, грн.

С 1 і С 2 – собівартість одиниці продукції, відповідно до впровадження і після впровадження нового технологічного процесу;

Е н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;

К 2 – капітальні вкладення у розрахунку на одиницю випущеної продукції після впровадження нової техніки;

О 1 – річний випуск продукції після впровадження нової техніки.

Собівартість одиниці продукції до впровадження нового технологічного процесу склала 47 грн., а після впровадження 41 грн. Капітальні вкладення у розрахунку на одиницю випущеної продукції після впровадження нової техніки склали 17 грн., а річний випуск продукції склав 35000 одиниць при нормативному коефіцієнті ефективності 0,15. Отже, річний економічний ефект складе:

Е = [ 47 – ( 41 + 0,15 17 )] 35000 = 120,7 тис. грн.

Для порівняльної характеристики фактичної та планової суми річного економічного ефекту від впровадження нової техніки використовують також формулу:

Е = [ ( С 1 + Е н К 1 ) – ( С 2 + Е н К 2)] О пл

або

Е = [ ( С1 – С2 ) + Е н ( К 1 – К 2 ] О 1,

де

К 1 – капітальні вкладення у розрахунку на одиницю випущеної продукції до впровадження нової техніки;

О пл – плановий обсяг випуску продукції після впровадження нової техніки.

Планом передбачено випустити за рік 700 одиниць продукції, собівартість якої до впровадження нової технологічного процесу складала 145 грн., а після його впровадження – 140 грн. по плану, при фактичній собівартості 137 грн. Питомі капітальні вкладення до впровадження нового технологічного процесу складали 700 грн, а після впровадження – 570 грн., нормативному коефіцієнт економічної ефективності у розмірі 0,12 і фактичному обсягу випущеної продукції – 800 одиниць.

Отже, річний економічний ефект складе:

а) за планом

Е = [( 145 + 0,12 700) – ( 140 + 0,12 570)] 700= 14,4 тис. грн.

б) фактичний

Е = [ ( 145 + 0,12 700) – ( 137 + 0, 12 570 ) ] 800 = 18,9 тис. грн.

Проведені розрахунки свідчать про економічну доцільність введення нового технологічного процесу виробництва продукції.

Статистика використовує показники нормативних та фактично питомих затрат елементів оборотних фондів ( сировини, матеріалів тощо)для визначення впливу чинників, що формують економію ( перервати) в динаміці або в порівнянні зі встановленими нормами. Для цієї мети обчислюють індивідуальні та загальні індекси питомих витрат елементів оборотних фондів за такими формулами:

індивідуальний індекс

m1

іm = ;

m0

загальний індекс

m1 q1

І m = ,

m0 q1

де

m1 та m0 – питомі затрати матеріальних ресурсів, відповідно у звітному і базисному періодах;

q1 – кількість виробленої продукції у звітному періоді.

Різниця між чисельником та знаменником загального індексу питомих затрат елементів оборотних фондів характеризує розмір економії (перевитрати ) даного виду матеріальних ресурсів в результаті зниження ( збільшення ) питомих затрат у порівнянні з нормами або в динаміці.

Динаміку фізичного обсягу виробництва різнойменної продукції з одного виду сировини характеризує індекс фізичного обсягу виробництва продукції:

q 1 m 0

І q = .

q 0 m 0

Динаміку загальних затрат даного виду сировини при виробництві декількох видів продукції характеризує індекс затрат сировини, матеріалів, палива на весь випуск продукції:

q1 m1

І mq = .

q0 m0

Для характеристики динаміки питомих затрат сировини в середньому по однорідних видах виробленої продукції з одного виду сировини обчислюють індекси середніх затрат сировини за такою формулою:

m1 q1 m0 q0 m1

І m = : = ,

q1 q 0 m0

де

m та m0 – середні питомі витрати сировини по однорідних видах продукції, або однойменному виду продукції, виробленої різними підприємствами.

При виробництві декількох видів продукції з одного виду сировини

(елементів оборотних фондів ) розмір економії або перевитрати формуються такими чинниками як : фізичний обсяг виробленої продукції і питомих затрат сировини у розрахунку на одиницю продукції, так і структурою виробленої продукції.

Для оцінки чинників зміни затрат сировини потрібно використовувати таку систему індексів

m0 q1 I q m0 q0 m0 q1

=

m0 q0 m0 q0 Iq m0 q0

Індекс кількості Індекс за- Індекс структури

окремих видів = гальної виробленої

виробленої кількості продукції

продукції виробленої

продукції

m1 q1

m0 q0

Індекс

затрат сировини m1 q1

m0 q1

Індекси питомих затрат сировини

по окремих видах продукції

де Iq – загальний індекс кількості однорідних видів виробленої продукції.

Виробництво продукції, питомі затрати сировини по плодоконсервному заводу

Продукція	Вироблено кіль- кість (туб)		Затрати яблук на одну тубу (кг)		Загальні затрати сировини ( т )
	Базисна q0	звітна q1	базисні m0	звітні m1	базисні m0q0	звітні m1q1	умовні m0q1
Сік з яблук натура- льний	1273	1388	748,3	748,5	952,6	1088,9	1038,6
Яблука морино- вані	120	100	300,4	340,2	36,0	34,0	30,0
Разом	1393	1488	709,7	754,6	988,6	1122,9	1068,6