Реферат: Рекомендації щодо застосування нового Плану рахунків бух.обліку
Накопичені протягом місяця на рахунку 91 загальновиробничі витрати списують за розрахунком розподілу їх на види (групи) готової продукції на дебет рахунку 23 “Виробництво” або на дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації” - на собівартість реалізованих виконаних робіт та наданих послуг.
Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за місцями виникнення, центрами й статтями (видами) витрат. Економічний зміст загально виробничих витрат встановлений пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.
До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку затрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) рекомендується вести аналітичний облік загально виробничих витрат за наступною номенклатурою статей:
Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління, відрахування на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень тощо).
Амортизація основних –засобів загально виробничого (цехового, дільничного, лінійного призначення).
Амортизація нематеріальних активів загально виробничого призначення.
Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення.
Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва ( оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів; оплата послуг сторонніх організацій тощо).
Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.
Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально виробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи; медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).
Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.
Інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).
Розподіл і списання з рахунку 91 загальновиробничих витрат здійснюється за спеціальним розрахунком , форма якого є в додатку 1 до ПСБО 16 “Витрати”. Згідно з цим Положенням для розподілу змінних та постійних загальновиробничих витрат на кожен об’єкт витрат застосовуються бази розподілу пропорційно до зміни обсягу діяльності. Виходячи із фактичної потужності (змінні витрати) або нормальної потужності (постійні витрати), базами розподілу загальновиробничих витрат можуть бути: години праці, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо. Отже, підприємству надається право самостійно вирішувати, яку базу розподілу загально виробничих витрат застосовувати.
Загальна сума розподілених та нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
На рахунку 92 “Адміністративні витрати” відображають і накопичують протягом року витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Витрати підприємства на управління та обслуговування підприємства (загальногосподарські витрати) на відміну від попереднього порядку не розподіляються між реалізованою та нереалізованою продукцією, а списуються в кінці року на фінансові результати в загальній сумі наростаючим підсумком з початку року з кредиту рахунку 92 на дебет рахунку 79 “Фінансові результати”.
Порядок розподілу адміністративних витрат на окремі види основної діяльності підприємства з метою визначення в управлінському обліку їх рентабельності та ефективності Інструкцією не встановлений. Тому підприємство при веденні управлінського обліку повинно вирішувати це питання самостійно з врахуванням специфіки діяльності за аналогією з розподілом загально виробничих витрат.
Згідно з пунктом 18 ПСБО 16 “Витрати” аналітичний облік адміністративних витрат ведеться за наступною номенклатурою статей витрат:
Перенос із Посібника 2000-03-11
На рахунку 93 “Витрати на збут” виробничі підприємства обліковують та накопичують витрати, пов’язані із збутом готової продукції, робіт і послуг, а торговельні підприємства - витрати, пов’язані з реалізацією товарів, тобто витрати обігу.
В кінці року заключним записом за рік сальдо витрат на збут (витрат обігу) списують з кредиту рахунку 93 на дебет рахунку 79 “Фінансові результати”.
У зв’язку з тим, що Інструкцією не встановлений порядок обліку витрат торговельних підприємств на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану, рекомендується обліковувати ці витрати протягом місяця на відповідних окремих статтях аналітичного обліку до рахунку 93 “Витрати обігу” і списувати їх в кінці місяця з кредиту рахунку 93 на дебет рахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів”. Після такого запису на субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів” можна об’єктивно визначити сальдуванням облікової вартості реалізованих товарів, витрат на придбання, доставку та доведення товарів до придатного для реалізації стану, а також торговельної націнки (товарних надбавок), які відносяться до реалізованих товарів, собівартість реалізованих товарів.
На інших рахунках класу 9 “Витрати діяльності” обліковують і накопичують витрати наростаючим підсумком з початку року. Сальдо кожного виду витрат використовується для заповнення квартальних Звітів про фінансові результати, а вкінці року заключним записом за рік списується на дебет відповідного субрахунку рахунку 79 “Фінансові результати”.
У зв’язку з тим, що протягом звітного року у квартальних Звітах про фінансові результати прибутки та збитки визначають оперативно без запису їх на бухгалтерських рахунках, вельми важливе значення має правильна організація аналітичного обліку цих витрат з підрахунком їх наростаючим підсумком з початку року.
На рахунках класу 0 “Позабалансові рахунки” обліковують товарно-матеріальні цінності (активи), які не належать підприємству, умовні зобов’язання, отримані та видані забезпечення, орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, контрактні зобов’язання, гарантії та забезпечення надані і отримані, бланки суворого обліку тощо. Як і за старим Планом рахунків на позабалансових рахунках подвійний запис не застосовується, тобто записи здійснюються на збільшення або на зменшення (надходження, видаток) відповідних об’єктів позабалансового обліку. .
Залишки рахунків класу 0 “Позабалансові рахунки” використовуються для заповнення приміток до фінансових звітів.
Управління методології бухгалтерського обліку міністерства фінансів України розробило Методичні рекомендації з перенесення сальдо рахунків і субрахунків старого Плану рахунків на рахунки і субрахунки нового Плану рахунків бухгалтерського обліку, а також заключного сальдо (статей) річного балансу підприємства за 1999 рік у вступне сальдо (статті) квартального балансу підприємства в 2000 році. Ці рекомендації забезпечать єдиний підхід до змін в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Названі рекомендації оприлюднені в журналі “Бухгалтерський облік і аудит “ № 2 за 2000 рік, с. 12-21 та інших виданнях (лист Міністерства фінансів України від 4 лютого 2000 року, № 18-424).
Правильне та раціональне використання при організації й веденні бухгалтерського обліку нового Плану рахунків можливе тільки в разі глибокого вивчення та поєднання в практичній роботі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.
До складу елемента “Матеріальні затрати” включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):
сировини і основних матеріалів:
купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів:
палива й енергії:
будівельних матеріалів:
запасних частин:
тари й тарних матеріалів:
допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента ”Відрахування на соціальні заходи” включаються відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу вище вказаних елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв’язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку затрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) рекомендується вести аналітичний облік загально виробничих витрат за наступною номенклатурою статей:
Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління, відрахування на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень тощо).
Амортизація основних –засобів загально виробничого (цехового, дільничного, лінійного призначення).