Реферат: Податок на прибуток
7.75. Правіша ведення податкового обліку
1.13.1. Податкові періоди
Для оподаткування прибутку підприємств використовуються такі періоди:
- звітний (податковий) рік - період, який розпочинається 1 -січня поточного року і закінчується 3 1 грудня поточного року;
- звітний (податковий) квартал.
1.13.2. Дата збільшення валових витрат
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
1.13.3. У разі коли платник податку придбаває товари (роботи, послуги) з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків, датою збільшення валових витрат вважається дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека).
1.13.4. Для товарообмінних (бартерних) операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що здійснюється після першої операції, визначеної згідно з підпунктом 2. 1 . 14.3.
У разі здійснення часткових поставок товарів (робіт, послуг) у рахунок заключної товарообмінної (бартерної) операції валові витрати платників податку відповідного податкового періоду збільшуються на вартість таких часткових поставок товарів
(робіт, послуг).
1.14. Дата збільшення валового доходу
1.14.1.Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає! податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше)
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платник податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
1.14.2. У разі здійснення торгівлі продукцією (валютними цінностями) або роботами (послугами) з використанням торговельних автоматів або іншої! подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарату контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою збільшений 3 валового доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.
Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком ., України.
У разі коли торгівля продукцією (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні датою збільшення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.
1.14.3. Датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку;
- або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку.
1.14.4. Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
1.14.5. Датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором. У разі коли сума отриманих від боржника (дебітора) процентів (комісійних) перевищує їх нараховану суму (дострокове погашення зобов'язань по сплаті процентів (комісійних), валовий доход кредитора збільшується на суму фактично отриманих протягом податкового періоду процентів (комісійних), а валові витрати дебітора збільшуються на таку ж суму в податковому періоді такого перерахування.
У разі коли дебітор затримує сплату процентів (комісійних), кредитор має право застосувати механізм врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. При цьому метод нарахувань для визначення податкових зобов'язань кредитора за таким кредитом (депозитом) не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості або списання боргу чи його частини на збитки кредитора у встановленому порядку. При наявності простроченої заборгованості по процентах при надходженні від дебітора коштів на погашення заборгованості за кредитом у першу чергу погашається заборгованість по процентах.
1.15. Безнадійна заборгованість
1.15.1. Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості
Платник податку - продавець товарів (робіт, послуг), у тому числі банки і банківські фінансові установи, має право зменшити суму валового доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих і послуг), у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з платником податку оплату їх вартості. Зазначене зменшення здійснюється у разі, якщо платник податку звернувся із заявою до суду (громадянського суду) про стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання покупця банкрутом, а також у випадках, коли за поданням продавця нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця чи стягнення заставленого майна.
1.15.1.2. У разі коли протягом наступних податкових періодів суд (громадянський суд) не задовольняє з вини платника податку позов або задовольняє його частково, платник податку зобов'язаний збільшити валовий доход відповідного податкового періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) або її частину, що не визнана судом (господарським судом), та нарахувати пеню виходячи з діючої на момент такого збільшення облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося зменшення валового доходу, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу.
1.15.1.3. У разі коли платник податку оскаржує рішення суду (господарського суду) у порядку, встановленому законом, збільшення валового доходу, передбачене підпунктом 2.1.15.1.2, не відбувається до моменту прийняття остаточного рішення відповідним судовим органом.
1.15.1.4. Повідомлення про зменшення валового доходу та копія рішення суду про прийняття справи до провадження надсилаються податковому органу за правилами, встановленими центральним податковим органом.
1.15.1.5. У разі коли суд (господарський суд) приймає рішення на користь продавця, валові доходи такого продавця збільшуються на суму заборгованості, фактично відшкодованої покупцем.
У разі коли протягом тридцяти календарних днів після прийняття зазначеного рішення покупець не повертає суму заборгованості, визнаної судом (громадянським судом), продавець звертається протягом наступних тридцяти календарних днів до арбітражного суду із заявою про визнання такого покупця банкрутом. При цьому валові доходи продавця не збільшуються на суму визнаної заборгованості покупця протягом строку судового розгляду справи. У разі коли продавець у зазначений термін не подає заяву до арбітражного суду, він зобов'язаний збільшити валові доходи на суму заборгованості, визнаної судом (громадянським судом).
Заборгованість, яка залишилась непогашеною після розподілу активів покупця, об'явленого банкрутом за рішенням суду (громадянського суду), погашається у порядку, передбаченому цією статтею.
1.15.2 .Особливості покриття безнадійної заборгованості банками та небанківськими фінансовими установами
1.15.2.1. Будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній (далі - фінансові установи), зобов'язані створювати страховий резерв відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всі1 видами кредитів та інших активних операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно з законодавством.
1.15.2.2. З урахуванням положень підпункту 2.1.15.2.3 створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами (іншими видами заборгованості), визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - Кабінетом Міністрів України, а також за кредитами (іншими видами заборгованості), визнаними безнадійними згідно з нормами Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".
1.15.2.3. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати:
- для комерційних банків - 20 відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та перуками, фактично наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду;