Реферат: Плата (податок) за землю

Разом з тим слід зазначити, що згідно із частиною 4 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" по земельних ділянках населених пунктів (за винятком сільськогосподарських угідь), де не встановлено грошову оцінку земель, ставки земельного податку диференціюють та затверджують відповідні сільські, селив міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання місцезнаходження земельної ділянки, але не вище, ніж у два рази від середніх ставок] податку з урахуванням установлених законом коефіцієнтів.

Юридичні особи, які є платниками земельного податку, при подачі розрахунку! повинні врахувати індексацію грошової оцінки земель сільськогосподарського! призначення та земель населених пунктів, де її встановлено, відповідне збільшення! ставок земельного податку по землях населених пунктів, де не встановлено грошову! оцінку.

Необхідно звернути увагу й на те, що землекористувачі, які користуються! пільгами по сплаті цього податку, але здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі (їх частини), є платниками земельного податку за здані в оренду земельні ділянки, окремі будівлі (їх частини) і в обов'язковому порядку повинні подати розрахунок земельного податку до відповідних державних податкових інспекцій.

Для правильності нарахування та обчислення земельного податку важливим є розподіл земель за їх категоріями.

Згідно Земельного кодексу землі України за основним цільовим призначенням поділяються на ряд категорій. Віднесення земель до певних категорій здійснюється на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Слід зазначити, що при оподаткуванні земельної ділянки, ставки земельного податку будуть залежати віл таких чинників:

напрямку використання земельної ділянки (цільове й нецільове використання); сгорії земель;

пального використання та місцезнаходження земельної ділянки та ін. Категоріями землі поділяються на: ..... „.

сільськогосподарського призначення; ,

землі житлової та громадської забудови;

землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення;

землі оздоровчого призначення;

землі рекреаційного призначення;

землі історико - культурного призначення;

землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- землі лісового фонду;

- землі водного фонду;

Земельні ділянки кожної категорії земель, які надані у власність або користування Громадян чи юридичних осіб , можуть перебувати у запасі.

Оподаткування земель сільськогосподарського призначення

Сільськогосподарські угіддя : рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Несільськогосподарські угіддя: господарські шляхи й прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, і землі під будівлями, землі тимчасової консервації тощо.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1 ;

для багаторічних насаджень — 0,03.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони належать, земельний податок справляється відповідно до вищенаведених ставок. Тобто за сільськогосподарські угіддя, незалежно від того, де вони розташовані, в межах населеного пункту чи за межами, на землях лісового чи водного фонду, землях промисловості, транспорту, зв'язку чи іншого призначення, податок справляє­ться за ставками, передбаченими для оподаткування земель сільськогосподарського призначення.

Для земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, в межах населених пунктів, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, законодавством установлено сплату податку в розмірі 3% до суми земельного податку (сума земельного податку визначається як добуток площі земельної ділянки на ставку земельного податку за землі населених пунктів).

Плата за землю не справляється:

- за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивне забруднених територій і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

- за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

- за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношень також гібридними насадженнями, гено фондовими колекціями та розсадний багаторічних плодових насаджень та інше.

Оподаткування земель населених пунктів

У населених пунктах, грошову оцінку земель яких проведено, при обчислюванні земельного податку застосовується ставка у розмірі 1 % від їх грошової оцінки, якої також залежить від місця розташування земельної ділянки, функціонали використання землі та виду діяльності платника і розміру індексації у поточному Розмір орендної плати за землю визначається місцевими органами влади у договорі оренди земельної ділянки, але згідно із ст. 5 Закону України "Про оренду землі" він може бути меншим за розмір земельного податку.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, то середні ст.; земельного податку визначаються у таких розмірах (таблиця 1):

Таблиця 1

Ставки податку на землю

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.)	Середня ставка податку (коп. за 1 кв. метр)	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, В Севастополі та містах обласного підпорядкування
до 0,2	1,5
від 0,2 до І	2,1
від 1 до 3	2,7
від 3 до 10	3,0
від 10 до 20	4,8
від 20 до 50	7,5	1.2
від 50 до 100	9,0	1,4
від 100 до 250	10,5	1,6
від 250 до 500	12,0	2,0
від 500 до 1000	15,0	2,
від 1000 і більше	21,0	3,0